Розробка двостадійної технології очистки вовни методом високоенергетичної дискретної обробки

Автор(и)

  • Alexandra Kunik Херсонський національний технічний університет Бериславське шосе, 24, м. Херсон, Україна, 73008, Україна https://orcid.org/0000-0001-6291-931X
  • Olga Semeshko Херсонський національний технічний університет Бериславське шосе, 24, м. Херсон, Україна, 73008, Україна https://orcid.org/0000-0002-8309-5273
  • Tatiana Asaulyuk Херсонський національний технічний університет Бериславське шосе, 24, м. Херсон, Україна, 73008, Україна
  • Yulia Saribyekova Херсонський національний технічний університет Бериславське шосе, 24, м. Херсон, Україна, 73008, Україна https://orcid.org/0000-0001-6430-6509
  • Sergey Myasnykov Херсонський національний технічний університет Бериславське шосе, 24, м. Херсон, Україна, 73008, Україна https://orcid.org/0000-0002-3147-2436

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2016.76380

Ключові слова:

цигайська вовна, Сульсід, залишковий вміст жиру, кислотне число

Анотація

Розроблено двостадійну технологію очищення вовни від природних забруднень на основі застосування високоенергетичної дискретної обробки. Визначено оптимальні параметри запропонованої технології. Встановлено, що попередня високоенергетична дискретна обробка вовни протягом 3 хв на стадії промивки дозволяє досягти необхідного ступеня очищення вовни, а також поліпшити фізико-хімічні характеристики та ступінь вилучення вовняного жиру

Біографії авторів

Alexandra Kunik, Херсонський національний технічний університет Бериславське шосе, 24, м. Херсон, Україна, 73008

Кандидат технічних наук, молодший науковий співробітник

Науково-дослідний сектор

Olga Semeshko, Херсонський національний технічний університет Бериславське шосе, 24, м. Херсон, Україна, 73008

Кандидат технічних наук, науковий співробітник

Науково-дослідний сектор

Tatiana Asaulyuk, Херсонський національний технічний університет Бериславське шосе, 24, м. Херсон, Україна, 73008

Молодший науковий співробітник

Науково-дослідний сектор

Yulia Saribyekova, Херсонський національний технічний університет Бериславське шосе, 24, м. Херсон, Україна, 73008

Доктор технічних наук, головний науковий співробітник

Науково-дослідний сектор

Sergey Myasnykov, Херсонський національний технічний університет Бериславське шосе, 24, м. Херсон, Україна, 73008

Кандидат технічних наук

Кафедра хімічних технологій, експертизи та безпеки харчової продукції

Посилання

  1. Muntyan, V. A. (2010). Analiz tehnologicheskih processov i ustrojstv dlya pervichnoj obrabotki shersti. Energosberezhenie. Energetika. Energoaudit, 1 (71), 62–65.
  2. Johnson, N. A. G., Russell, I. M. (Eds.) (2009). Advances in Wool Technology. Cambridge: Woodhead Publishing Limited, 342.
  3. Saribekova, Yu. G. (2002). Sovremennoe sostoyanie pervichnoj obrabotki shersti [Сurrent state of the primary processing of wool]. Problems of textile and light industry of Ukraine, 6, 42–47.
  4. Zhang, Y., Pang, G., Zhao, Y., Wang, X., Bu, F., Zhao, X. (2016). Pulsed electrohydraulic discharge for wool fiber cleaning. Journal of Cleaner Production, 112, 1033–1039. doi: 10.1016/j.jclepro.2015.08.023 10.1016/j.jclepro.2015.08.023
  5. Yarovoj, V. V., Tarasova, G. I., Ganzyuk, L. I. (1999). Yemul'sionnaya tehnologiya ochistki sherstyanogo syr'ya ot pervichnyh prirodnyh zagryaznenij [Emulsion technology cleaning woolen raw materials from primary natural contaminants]. Textile industry, 11-12, 20–21.
  6. Poole, A., Cordruwisch, R., Williamjones, F. (2005). Mechanism of aerobic biological destabilisation of wool scour effluent emulsions. Water Research, 39 (12), 2756–2762. doi: 10.1016/j.watres.2005.04.060
  7. Sengupta, A., Behera, J. (2014). Comprehensive view on chemistry, manufacturing & applications of lanolin extracted from wool pretreatment. American Journal of Engineering Research, 3 (7), 33–43.
  8. Labanda, J., Llorens, J. (2008). Wool scouring waste treatment by a combination of coagulation–flocculation process and membrane separation technology. Chemical Engineering and Processing: Process Intensification, 47 (7), 1061–1068. doi: 10.1016/j.cep.2007.07.010
  9. Zhang, R., Wang, A. (2015). Modification of wool by air plasma and enzymes as a cleaner and environmentally friendly process. Journal of Cleaner Production, 87, 961–965. doi: 10.1016/j.jclepro.2014.10.004
  10. Smith, E., Shen, J. (2011). Surface modification of wool with protease extracted polypeptides. Journal of Biotechnology, 156 (2), 134–140. doi: 10.1016/j.jbiotec.2011.08.012
  11. Bahtiyari, M. I., Duran, K. (2013). A study on the usability of ultrasound in scouring of raw wool. Journal of Cleaner Production, 41, 283–290. doi: 10.1016/j.jclepro.2012.09.009
  12. Tanapongpipat, A., Khamman, C., Pruksathorm, K., Hunsom, M. (2008). Process modification in the scouring process of textile industry. Journal of Cleaner Production, 16 (1), 152–158. doi: 10.1016/j.jclepro.2006.06.016
  13. Semeshko, O., Saribekova, J., Asaulyuk, T., Myasnikov, S. (2014). Тhe influence of electrical discharge nonlinear bulk cavitation on the structural and chemical changes in water during the wool fiber bleaching. Chemistry & chemical technology, 8 (4), 410–415.
  14. Ermolaeva, A. V., Sarіbekova, Yu. G., Myasnikov, S. A., Sarіbekov, G. S., Kulakov, O. І. (2008). Patent 32960 UA, MPK (2006) D06M13/00/. Kompozicіya poverhnevo-aktivnih rechovin dlya promivannya vovnyanogo volokna (Ukraina). u 2008 00451; declared: 14.01.2008; published: 10.06.2008. Byul. 11, 3.
  15. Korchagin, M. V., Sokolova, N. M., Shikanova, I. A. (1976). Laboratornyj praktikum po himicheskoj tehnologii voloknistyh materialov [Laboratory practical work on chemical technology of fibrous materials]. Moscow, Russia: Light industry, 352.
  16. Seltman, H. J. (2012). Experimental Design and Analysis. Pittsburgh: Carnegie Mellon University, 428.
  17. Podunovа, L. G. (Ed.) (1990). Rukovodstvo k prakticheskim zanyatiyam po metodam sanitarno-gigienicheskim issledovanij: uchebnoe posobie [Guide to practical training on the methods of sanitation studies]. Moscow: medicine, 304.
  18. Bucak, S., Rende, D. (2013). Colloid and Surface Chemistry: A Laboratory Guide for Exploration of the Nano World. SRS Press, 278.
  19. Shaov, A. H., Borukaev, T. A., Begretov, M. M. (2003). Osnovnye metody obnaruzheniya himicheskih yelementov v prirodnyh i stochnyh vodah. Laboratornye raboty po speckursu [The basic methods of detection of chemical elements in natural and waste waters. Laboratory work on a special course]. Nalchik: Kab.-Balk. Un-t, 30.
  20. Dean, J. (1995). Analytical Chemistry Handbook. USA: McGraw-Hill Professional Publishing, 1168.
  21. Miroshnichenko, Yu. Yu., Yurmazova, T. A. (2010). Himicheskie zagryazneniya v biosfere i ih opredelenie: uchebnoe posobie [Chemical pollution of the biosphere and their definition]. Tomsk: Tomsk Polytechnic University, 86.
  22. Paquot, C., Hautfenne, A. (Eds.) (1987). IUPAC Standard Methods for the Analysis of Oils, Fats and Derivatives. 7th edition. Blackwell Scientific Publications, Oxford, London, UK, 347.
  23. Myers, D. (2006). Surfactant Science and Technology. New Jersey: Wiley interscience, 379.
  24. Malyushevskaya, A. P., Malyushevskiy, P. P., Levda, V. I. (2004). Elektrovzryivnaya nelineynaya, ob'emnaya kavitatsiya v tehnologicheskih reaktorah. Chast 1 [Electroexplosion non-linear, volumetric cavitation process reactors. Part 1]. Elektronnaya obrabotka materialov, 1, 46–53.
  25. Malyushevskaya, A. P., Malyushevskiy, P. P., Levda V. I. (2004). Elektrovzryivnaya nelineynaya, ob'emnaya kavitatsiya v tehnologicheskih reaktorah. Chast 2 [Electroexplosion non-linear, volumetric cavitation process reactors. Part 2]. Elektronnaya obrabotka materialov, 2, 40–46.
  26. Krasnyanska, O. M., Zaschepkina, N. M. (2001). Modelyuvannya protsesu otrimannya pryazhI z lonovolokna, koronovanogo fIziko-mehanIchnim sposobom [Simulation of receipt of flax yarn, crowned physical and mechanical means]. VIsnik TehnologIchnogo unIversitetu PodIllya, 3 (1), 194–196.
  27. Saribekova, Yu. G., Semeshko, O. Ya., Ermolaeva, A. V. (2013). Innovatsionnaya tehnologiya obrabotki sherstyanogo volokna [The innovative technology of processing wool fiber]. Izvestiya vyisshih uchebnyih zavedeniy. Tehnologiya tekstilnoy promyishlennosti, 3, 79–83.
  28. Saribekova, Yu. G., Semeshko, O. Ya., Saribekov, G. S., Panasyuk, I. V., Matvienko, O. A. (2013). Obosnovanie vyibora elektrorazryadnoy obrabotki v kachestve metoda modifikatsii sherstyanogo volokna [Rationale for the discharge treatment as a method for modifying wool fiber]. Vestnik Sankt-Peterburgskogo universiteta tehnologiy i dizayna. Seriya 1. Estestvennyie i tehnicheskie nauki, 2, 3–7.
  29. Semeshko, O. Ya., Saribekova, Yu. G., Rastorgueva, M. I. (2011). Determination the influence of electrodischarge treatment on quality of dyed wool fiber. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 3 (5 (51)), 62–64. Available at: http://journals.uran.ua/eejet/article/view/1595/1492
  30. Kuznetsova, E. G., Saribekova, Yu. G. (2011). Influence of electrodischarge processing on sewage treatment in coagulation and floculation processes. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4 (6 (52)), 50–53. Available at: http://journals.uran.ua/eejet/article/view/1425/1323
  31. Semeshko, O. Ya., Saribiekova, Yu. H., Yermolaieva, A. V., Kulihin, M. L. (2014). Elektrorozriadna obrobka v tekhnolohiiakh promyvky vovny ta oderzhannia vovnianoho zhyru [Electrodischarge processing technology in washing wool and wool grease reception]. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu tekhnolohii ta dyzainu, 5 (79), 215–218.
  32. Kunik, O., Semeshko, O., Saribekova, J., Myasnikov, S. (2014). High-energy discrete processing in technology of extraction of wool grease. Ukrainian Food Journal, 3, 381–388.
  33. Semeshko, O. Ya., Kunik, A. N., Asaulyuk, T. S., Saribekova, Yu. G., Myasnikov, S. A. (2016). Study of the effect of high-energy discrete processing on the extraction kinetics and properties of wool grease. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 6 (80), 40–45. doi: 10.15587/1729-4061.2016.65478

##submission.downloads##

Опубліковано

2016-08-30

Як цитувати

Kunik, A., Semeshko, O., Asaulyuk, T., Saribyekova, Y., & Myasnykov, S. (2016). Розробка двостадійної технології очистки вовни методом високоенергетичної дискретної обробки. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4(10(82), 36–43. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2016.76380

Номер

Том 4 № 10(82) (2016): Екологія

Розділ

Екологія

Ліцензія

Авторське право (c) 2016 Alexandra Kunik, Olga Semeshko, Tatiana Asaulyuk, Yulia Saribyekova, Sergey Myasnykov

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.