Конгрес Міжнародної ради танцю ЮНЕСКО у Львові: значення та концепція
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2018.162727Ключові слова:
Міжнародна рада танцю ЮНЕСКО, танець, хореографічне мистецтво, українська тан-цювальна культура, танцювальна спадщина людства, інтеграція хореографічного мистецтва, теорія танцю, тілесно-рухові практики.Анотація
Мета – розглянути мистецько-культурне значення проведення Міжнародного конгресу Танцювальної ра-ди танцю при ЮНЕСКО у Львові. Проаналізувати ключові принципи діяльності Міжнародної ради танцю та її зна-чення для залучення українського хореографічного мистецтва у світову спільноту митців танцю. Звернути увагу на розширення можливостей інтеграції діяльності українських митців в європейські культурні процеси. Методоло-гія дослідження полягає в застосуванні методів об ’єктивності, історизму, порівняльного та культурологічного ана-лізу. Зазначений методологічний підхід дає змогу розкрити та піддати аналізу культурні моделі взаємодії і ролі Танцювальної ради танцю при ЮНЕСКО. Метод об’єктивності й історизму дає змогу простежити передумови, ос-новні етапи становлення та розвитку співпраці світової спільноти з Україною. Порівняльний метод застосовується для аналізу міжнародного діалогу народів та їх танцювальних культур. Наукова новизна полягає в розширенні уявлень про роль і діяльність Танцювальної ради танцю при ЮНЕСКО в Україні. Висновки. Для української хоре-ографічної спільноти співпрацю з Міжнародною радою танцю ЮНЕСКО можна визначити у таких концептуальних позиціях: некомерційна діяльність у сфері розвитку танцю; збереження національних традицій та культури танцю-вального мистецтва; відкритість для фахівців з усього світу та всіх форм танцювального мистецтва; міжнародна співпраця необхідна для розвитку хореографічної науки (хорології); дослідження своєрідного танцювального рин-ку ідей, обміну знаннями та інформацією; можливість займатись самоосвітою у галузі хореографічного мистецтва; можливість розвивати свої індивідуальні пошуки, надбання і знахідки у хореографічному мистецтві; вивчати міс-цеві та міжнародні тенденції, пов’язані з науковою продуктивністю і відслідковувати головні тенденцій в системі розвитку і збереження танцю; просувати власні ідеї та поширювати наукові знання з хореографії в Україні та за її межами; представити на міжнародну аудиторію свої унікальні методики або інноваційні дослідження на тему тан-цю; залучення до міжнародних проектів у сфері танцю; встановлення ділових контактів з теоретиками та практи-ками в галузі танцю та представниками танцювальної традиції з усього світу.
Посилання
International Congresson Dance Research, 25–27 August, 2017 in Lviv, Ukraine. Програма конгресу / довідкове видання. – Львів, 2017. – 12с.
TheInternational Dance Council CID, Paris [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://cid-portal.org/site.
Львівське представництво Міжнародної Танцювальної Ради ЮНЕСКО [Електронний ресурс]. – Ре-
жим доступу:http://www.cid-lviv.org/home.
Міжнародний Конгрес по танцювальним дослідженням у Львові! Інтерв’ю з Наталею Моголівець: – [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://www.facebook.com/notes/profi-space – (дата доступу:27.01.2018р.).
Міжнародний конгрес у Львові, 25–27 серпня 2017 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.cid-lviv.org/congress-2017.
Плахотнюк О. Хореографічні конкурси – функціонування у віддзеркаленні сучасної танцювальної ку-льтури України / О. Плахотнюк // Музичне мистецтво ХХІ століття – історія, теорія, практика : науковий журнал. – Дрогобич-Кельце-Каунас-Алмата : Посвіт, 2017. – Вип. 2. – С.122–128.
Туркевич В. Хореографічне мистецтво України у персонах / В. Туркевич. – Київ : Біографічний інсти-тут НАН України, 1999. – 224с.
Щербаков В. Культурологічний аспект визначення поняття "танець". Вісник Національної академії ке-рівних кадрів культури і мистецтв. Київ: Міленіум, 2013. № 4. С.219-225.
International Congress on Dance Research, 25–27 August, 2017 in Lviv, Ukraine. Prohrama konhresu, (2017). Lviv. N.p.[in Ukrainian].
The International Dance Council CID, Paris (2017). Retrieved from: http://cid-portal.org/site[in Ukrainian].
Lviv representation of the International Dance Council UNESCO(2017). Retrievedfrom: http://www.cid-lviv.org/home.[in Ukrainian].
International Congress on Dance Studies in Lviv Interview with Natalya Mogolivets,(2017). Retrievedfrom: https://www.facebook.com/notes/profi-space [in Ukrainian].
International Congressin Lviv, August 25-27,(2017) Rezhym dostupu: http://www.cid-lviv.org/congress-2017
[in Ukrainian].
Plakhotnyuk, O. (2017) Choreographic competitions – the functioning of modern dance culture in Ukraine. Musical Art XXI Century – History, Theory, Practice: collection of scientific papers. Drohobych-Kielce-Kaunas-Almaty : Posvit [in Ukrainian].
Turkevych, V. (1999) Choreographic Art of Ukraine in Persons. Kiev : Biographical Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine [in Ukrainian].
Shcherbakov, V. (2013). Culturological aspect of the definition of the concept of "dance". Visnyk Natsionalnoi akademii kerivnykh kadriv kultury i mystetstv. Kyiv: Milenium, 4, 219-225 [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.