Конгрес Міжнародної ради танцю ЮНЕСКО у Львові: значення та концепція
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2018.162727Ключові слова:
Міжнародна рада танцю ЮНЕСКО, танець, хореографічне мистецтво, українська тан-цювальна культура, танцювальна спадщина людства, інтеграція хореографічного мистецтва, теорія танцю, тілесно-рухові практики.Анотація
Мета – розглянути мистецько-культурне значення проведення Міжнародного конгресу Танцювальної ра-ди танцю при ЮНЕСКО у Львові. Проаналізувати ключові принципи діяльності Міжнародної ради танцю та її зна-чення для залучення українського хореографічного мистецтва у світову спільноту митців танцю. Звернути увагу на розширення можливостей інтеграції діяльності українських митців в європейські культурні процеси. Методоло-гія дослідження полягає в застосуванні методів об ’єктивності, історизму, порівняльного та культурологічного ана-лізу. Зазначений методологічний підхід дає змогу розкрити та піддати аналізу культурні моделі взаємодії і ролі Танцювальної ради танцю при ЮНЕСКО. Метод об’єктивності й історизму дає змогу простежити передумови, ос-новні етапи становлення та розвитку співпраці світової спільноти з Україною. Порівняльний метод застосовується для аналізу міжнародного діалогу народів та їх танцювальних культур. Наукова новизна полягає в розширенні уявлень про роль і діяльність Танцювальної ради танцю при ЮНЕСКО в Україні. Висновки. Для української хоре-ографічної спільноти співпрацю з Міжнародною радою танцю ЮНЕСКО можна визначити у таких концептуальних позиціях: некомерційна діяльність у сфері розвитку танцю; збереження національних традицій та культури танцю-вального мистецтва; відкритість для фахівців з усього світу та всіх форм танцювального мистецтва; міжнародна співпраця необхідна для розвитку хореографічної науки (хорології); дослідження своєрідного танцювального рин-ку ідей, обміну знаннями та інформацією; можливість займатись самоосвітою у галузі хореографічного мистецтва; можливість розвивати свої індивідуальні пошуки, надбання і знахідки у хореографічному мистецтві; вивчати міс-цеві та міжнародні тенденції, пов’язані з науковою продуктивністю і відслідковувати головні тенденцій в системі розвитку і збереження танцю; просувати власні ідеї та поширювати наукові знання з хореографії в Україні та за її межами; представити на міжнародну аудиторію свої унікальні методики або інноваційні дослідження на тему тан-цю; залучення до міжнародних проектів у сфері танцю; встановлення ділових контактів з теоретиками та практи-ками в галузі танцю та представниками танцювальної традиції з усього світу.
Посилання
International Congresson Dance Research, 25–27 August, 2017 in Lviv, Ukraine. Програма конгресу / довідкове видання. – Львів, 2017. – 12с.
TheInternational Dance Council CID, Paris [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://cid-portal.org/site.
Львівське представництво Міжнародної Танцювальної Ради ЮНЕСКО [Електронний ресурс]. – Ре-
жим доступу:http://www.cid-lviv.org/home.
Міжнародний Конгрес по танцювальним дослідженням у Львові! Інтерв’ю з Наталею Моголівець: – [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://www.facebook.com/notes/profi-space – (дата доступу:27.01.2018р.).
Міжнародний конгрес у Львові, 25–27 серпня 2017 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.cid-lviv.org/congress-2017.
Плахотнюк О. Хореографічні конкурси – функціонування у віддзеркаленні сучасної танцювальної ку-льтури України / О. Плахотнюк // Музичне мистецтво ХХІ століття – історія, теорія, практика : науковий журнал. – Дрогобич-Кельце-Каунас-Алмата : Посвіт, 2017. – Вип. 2. – С.122–128.
Туркевич В. Хореографічне мистецтво України у персонах / В. Туркевич. – Київ : Біографічний інсти-тут НАН України, 1999. – 224с.
Щербаков В. Культурологічний аспект визначення поняття "танець". Вісник Національної академії ке-рівних кадрів культури і мистецтв. Київ: Міленіум, 2013. № 4. С.219-225.
International Congress on Dance Research, 25–27 August, 2017 in Lviv, Ukraine. Prohrama konhresu, (2017). Lviv. N.p.[in Ukrainian].
The International Dance Council CID, Paris (2017). Retrieved from: http://cid-portal.org/site[in Ukrainian].
Lviv representation of the International Dance Council UNESCO(2017). Retrievedfrom: http://www.cid-lviv.org/home.[in Ukrainian].
International Congress on Dance Studies in Lviv Interview with Natalya Mogolivets,(2017). Retrievedfrom: https://www.facebook.com/notes/profi-space [in Ukrainian].
International Congressin Lviv, August 25-27,(2017) Rezhym dostupu: http://www.cid-lviv.org/congress-2017
[in Ukrainian].
Plakhotnyuk, O. (2017) Choreographic competitions – the functioning of modern dance culture in Ukraine. Musical Art XXI Century – History, Theory, Practice: collection of scientific papers. Drohobych-Kielce-Kaunas-Almaty : Posvit [in Ukrainian].
Turkevych, V. (1999) Choreographic Art of Ukraine in Persons. Kiev : Biographical Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine [in Ukrainian].
Shcherbakov, V. (2013). Culturological aspect of the definition of the concept of "dance". Visnyk Natsionalnoi akademii kerivnykh kadriv kultury i mystetstv. Kyiv: Milenium, 4, 219-225 [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.