ОСОБЛИВОСТІ ФОРТЕПІАННОГО ВИКОНАННЯ ЯК ІНТОНАЦІЙНОГО ЯВИЩА
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2020.220144Ключові слова:
слова, інтонація, фортепіанне інтонування, інтонаційний процес, фортепіанно-інтонаційні уявлення, фортепіано, піаніст-виконавець.Анотація
Мета роботи. Стаття присвячена особливостям художнього інтонування на фортепіано, а саме здійсненню аналізу двох його сутностей: як єдиного універсального інструменту музики та як музичного інструменту, що має власну інтонаційну специфіку, широке коло виконавських можливостей, а також обмежень. Методологічну основу дослідження становлять діалектична та системна методології, що застосовуються в області культурологічних досліджень. Використано загальнонаукові та логічні методи аналізу, синтезу, індукції і дедукції, історичного і компаративістського дослідження проблеми. Автором застосований герменевтичний підхід до вивчення сутності феномена художнього інтонування на фортепіано як звукового змістоутворюючого явища культури. Наукова новизна роботи полягає в поглибленні уявлень про багатокомпонентність та складність фортепіанної механіки, за допомогою якої ігрові дії піаніста спрямовуються на досягнення звукової мети; сукупність фортепіанно-інтонаційних уявлень та критеріїв піаністичної інтонаційності, які є актуальними в сучасній фортепіанно-виконавській практиці. Висновки. Під фортепіанним інтонуванням перш за все розуміється виразно-усвідомлене виконання головної мелодичної лінії. Проте, враховуючи багатоголосну специфіку інструменту, виокремлюємо наступні специфічні особливості фортепіанного інтонування: повноцінне інтонування на фортепіано має на увазі усвідомлення та реалізацію всіх компонентів музичного процесу; врахування інтонаційних особливостей різних фактур для фортепіано, до яких відноситься й токатна музика; врахування особливостей комплексного взаємозв’язку засобів виразності, що є необхідним компонентом таких інтерпретаційних аспектів, як фактурно-стильові та жанрові особливості музичної композиції.
Посилання
Alexeеv, A. D. (2016). Methods of teaching the piano. St. Petersburg: “Лань”: [in Russian].
Asafiev, B. (2012). Musical form as a process. Moscow: Book on Demand: [in Russian].
Achmizov, A. R. (2003). Pedagogical conditions for the development of intonational hearing of students in the process of primary education in the piano class (Candidate dissertation). Krasnodar: [in Russian].
Birkenhof, A. (2009). Intonated exercises in solfeggio classes: Moscow: Music: [in Russian].
Bondar Е. (2005). Higher integration in the context of contemporary choral creativity (Candidate dissertation). Odesa [in Ukrainian].
Vєrkina T. (2008). Topical intonation as a performance problem (Candidate dissertation). Odessa [in Ukrainian].
Vitsinsky, A. V. (1950). Psychological analysis of the work of a pianist-performer on a musical work. Proceedings of the APN of the RSFSR, 25, 204. [in Russian].
Garipova, N. (2010). Intonational vocabulary and stylistics of piano works by Bashkir composers. Moscow: Kompozitor: [in Russian].
Gontarevskaya, Y. P. (1984). Methods of forming high-altitude representations when teaching intonation in the solfeggio course (in the process of preparing a music teacher) (Candidate dissertation). Moscow: [in Russian].
Istomin, I. L. (1980). Matrix analysis of professional music. Problems of high-altitude and rhythmic organization of music. Proceedings of the Gnesinyh State Music Pedagogical Institute, 50, 137–158. [in Russian].
Malinkovskaya, A. (2019). The art of piano intonation: a student for universities. Moscow: Izdatel'stvo Yurayt: [in Russian].
Medushevsky, V. V. (1993). Intonational form of music: Research. Moscow: Kompozitor: [in Russian].
Milshtein, Y. Performing and pedagogical principles of K. N. Igumnov. Moscow: Moscow Conservatory: [in Russian].
Nezvanov, B. (1977). Solfeggio at the conductor-choral departments of music schools. Art, 3, 68–84. [in Russian].
Ostrovsky, A. L. (1970). Methods of the theory of music and solfeggio. Leningrad: Musika: [in Russian].
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
