ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ХУДОЖНІХ ТЕКСТІВ У ІНТЕРМЕДІАЛЬНОМУ ВИМІРІ ФРАНСІС ПУЛЕНК «ЗАРУЧИНИ ЖАРТОМА»
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2020.220131Ключові слова:
інтермедіальність, символізм, наратив, психологізм «музичного портрета», інтерпретація.Анотація
Мета дослідження: проаналізувати особливості інтерпретації художніх текстів вокального циклу Ф. Пуленка на вірші Луїзи де Вільморен «Заручини жартома» в інтермедіальному вимірі. Крім загальної характеристики камерно-вокального циклу Ф. Пуленка, аналізу поетичного тексту, особливостей його композиторського прочитання, осмислити значущість форми французького вокального культури «музичного портрета». Окреслити інтермедіальність як явище мистецтва у просторі культури. Методологія дослідження полягає в застосовані: компаративного, структурного методів та наративного аналізу для розуміння глибинних психологічних процесів, що виникають під час інтерпретації «музичних портретів». Наукова новизна полягає у дослідженні взаємовпливу поетичного стилю та форми «музичного портрета» як основи внутрішньо текстових зв’язків художнього твору, та взаємозв’язків художньої мови різних видів мистецтв, що узгоджуються в процесі інтерпретації в інтермедіальний простір. Висновки Музичне портретування обґрунтовано як різновид інтермедіальної інтерпретації художніх текстів. «Музичний портрет» як форма французької вокальної культури є повноцінним семіотичним простором, з універсальною текстовою категорією інтертекстуальності, наряду із специфічними характеристиками своєї знакової системи, що передає «образну» інформацію. Кореляція поетичних текстів, особливостей інтерсеміотичного перекладу образних структур які несуть інформацію засобами і за рахунок естетичних можливостей інших видів мистецтв – є актуальною темою сучасності. Утворюється особливий тип внутрітекстових взаємозв'язків у художньому творі – інтермедіальність, яка ґрунтується на взаємодії художніх кодів різних видів мистецтв. Тобто, розуміється як створення цілісного поліхудожнього простору в системі культури, і як особливий тип внутрітекстових взаємин у художньому творі, де взаємодіють різні види мистецтва. Інтермедіальність надає безліч можливостей інтертекстуальніх зв’язків, від вербальних знаків до будь яких художніх. Багаторівневість дозволяє взаємодію з будь-яким компонентом художніх текстів, з яким він вступає в інтертекстуальний зв'язок.
Посилання
Bernac P. (2001). Francis Poulenc: The Man and his Songs. London: Kahn & Averill [in English]
Bérard, S. (2016). Fiançailles pour rire; une oeuvre emblématique de Francis Poulenc. Charnay-lès-Mâcon: Editions Robert Martin. [in French]
Ilyin I. P. (1998). Some concepts of the art of postmodernism in modern foreign studies. Moscow: Іntrada [in Russian]
Moreva A. (2016). Intertextuality in the practice of musical composition. Tauride scientific observer. Yalta, No. 10 (15). pp. 120–124 [in Russian]
Prosalova V. (2013). Intermediality as a phenomenon of art and a method of analysis. Philological seminars.Issue 16. pp. 46-53 [in Ukrainian]
Poulenc F. (1993). Journal de mes mélodies, complete edition and notes compiled by Renaud Machart, Paris: Cicero [in French]
Rysak O. (1996). Melodies and colors of the word: Problems of synthesis of arts in the Ukrainian literature of the end of the XIX - the beginning of the XX century. Lutsk: Nadstyria. 98 p. [in Ukrainian]
Tishunina N. V. (1998). Western European symbolism and the problem of the interaction of arts: the experience of intermedial analysis. SPb: Publishing House of the Russian State Pedagogical University [in Russian]
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
