ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ХУДОЖНІХ ТЕКСТІВ У ІНТЕРМЕДІАЛЬНОМУ ВИМІРІ ФРАНСІС ПУЛЕНК «ЗАРУЧИНИ ЖАРТОМА»
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2020.220131Ключові слова:
інтермедіальність, символізм, наратив, психологізм «музичного портрета», інтерпретація.Анотація
Мета дослідження: проаналізувати особливості інтерпретації художніх текстів вокального циклу Ф. Пуленка на вірші Луїзи де Вільморен «Заручини жартома» в інтермедіальному вимірі. Крім загальної характеристики камерно-вокального циклу Ф. Пуленка, аналізу поетичного тексту, особливостей його композиторського прочитання, осмислити значущість форми французького вокального культури «музичного портрета». Окреслити інтермедіальність як явище мистецтва у просторі культури. Методологія дослідження полягає в застосовані: компаративного, структурного методів та наративного аналізу для розуміння глибинних психологічних процесів, що виникають під час інтерпретації «музичних портретів». Наукова новизна полягає у дослідженні взаємовпливу поетичного стилю та форми «музичного портрета» як основи внутрішньо текстових зв’язків художнього твору, та взаємозв’язків художньої мови різних видів мистецтв, що узгоджуються в процесі інтерпретації в інтермедіальний простір. Висновки Музичне портретування обґрунтовано як різновид інтермедіальної інтерпретації художніх текстів. «Музичний портрет» як форма французької вокальної культури є повноцінним семіотичним простором, з універсальною текстовою категорією інтертекстуальності, наряду із специфічними характеристиками своєї знакової системи, що передає «образну» інформацію. Кореляція поетичних текстів, особливостей інтерсеміотичного перекладу образних структур які несуть інформацію засобами і за рахунок естетичних можливостей інших видів мистецтв – є актуальною темою сучасності. Утворюється особливий тип внутрітекстових взаємозв'язків у художньому творі – інтермедіальність, яка ґрунтується на взаємодії художніх кодів різних видів мистецтв. Тобто, розуміється як створення цілісного поліхудожнього простору в системі культури, і як особливий тип внутрітекстових взаємин у художньому творі, де взаємодіють різні види мистецтва. Інтермедіальність надає безліч можливостей інтертекстуальніх зв’язків, від вербальних знаків до будь яких художніх. Багаторівневість дозволяє взаємодію з будь-яким компонентом художніх текстів, з яким він вступає в інтертекстуальний зв'язок.
Посилання
Bernac P. (2001). Francis Poulenc: The Man and his Songs. London: Kahn & Averill [in English]
Bérard, S. (2016). Fiançailles pour rire; une oeuvre emblématique de Francis Poulenc. Charnay-lès-Mâcon: Editions Robert Martin. [in French]
Ilyin I. P. (1998). Some concepts of the art of postmodernism in modern foreign studies. Moscow: Іntrada [in Russian]
Moreva A. (2016). Intertextuality in the practice of musical composition. Tauride scientific observer. Yalta, No. 10 (15). pp. 120–124 [in Russian]
Prosalova V. (2013). Intermediality as a phenomenon of art and a method of analysis. Philological seminars.Issue 16. pp. 46-53 [in Ukrainian]
Poulenc F. (1993). Journal de mes mélodies, complete edition and notes compiled by Renaud Machart, Paris: Cicero [in French]
Rysak O. (1996). Melodies and colors of the word: Problems of synthesis of arts in the Ukrainian literature of the end of the XIX - the beginning of the XX century. Lutsk: Nadstyria. 98 p. [in Ukrainian]
Tishunina N. V. (1998). Western European symbolism and the problem of the interaction of arts: the experience of intermedial analysis. SPb: Publishing House of the Russian State Pedagogical University [in Russian]
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
