Вплив бору на технологічні властивості середньовуглецевих конструкційних сталей рядового сортаменту
DOI:
https://doi.org/10.31498/2225-6733.37.2018.160222Ключові слова:
борвміщуючі сталі, легування, ступінь засвоєння бору, межа плинності, межа опору металуАнотація
Об’єкт дослідження – низьколеговані борвміщуючи конструкційні стали. Метод дослідження – аналіз впливу режиму розкислення на ступінь засвоєння бору і якість металу за даними статистичної обробки плавок поточного виробництва. Мета роботи – визначення оптимального ступеня розкислення сталі в контексті отримання стабільних механічних властивостей готового металу. Проаналізовано особливості виробництва борвміщуючих сталей. Показано, що ефективність мікролегування бором залежить від технології розкислення і наявності в технологічному циклі відділень термічної обробки. В умовах ММК ім. Ілліча відсутність відділень термічної обробки для тонкого прокату і обмежена варіативність операцій для товстого прокату обмежує можливість виробництва борвміщуючих сталей. Проаналізовано структуру виробництва борвміщуючих сталей за період 2016-2018 рр. Показано, що, в основному, це середньовуглецеві конструкційні сталі рядового сортаменту, леговані марганцем і алюмінієм. За відсутності сучасних засобів позапічної обробки мікролегування бором (ФБ20, із розміром кусків 10-50 мм) виконують після повного розкислення металу, при цьому ступінь засвоєння бору досить велика і складає 77-92%. На прикладі сталі А36 проаналізовано основні механічні властивості готового прокату. Позитивним впливом бору на якість сталі слід вважати стабілізацію механічних властивостей в більш вузьких межах і можливість скорочення витрат алюмінію на 8-10%. Оптимальним вмістом в металі кислоторозчиненого алюмінію слід вважати 0,028-0,032%. Економія алюмінію дозволить використовувати для стабілізації показників якості готового металу сильніші нітрідоутворюючі елементи, наприклад, титанПосилання
Список использованных источников (ГОСТ):
Лякишев И.П. Борсодержащие стали и сплавы / И.П. Лякишев, Ю.А. Плинер, С.И. Лаппо. – М. : Металлургия. – 1986. – 191 с.
Гольдштейн Я.Е. Модифицирование и микролегирование чугуна и стали / Я.Е Гольдштейн, В.Г. Мизин. – М. : Металлургия, 1986. – 272 с.
Новое применение бора в металлургии / В.В. Парусов, А.Б. Сычков, И.В. Деревянченко, М.А. Жигарев // Вестник Магнитогорского государственного технического университета им. Г.И. Носова. – 2005. – № 2. – С. 15-17.
Особенности микролегирования бором при выплавке низколегированных конструкционных сталей / Л.Ю. Назюта, Л.С. Тихонюк, И.Н. Костыря, Ю.В. Хавалиц // Металл и литье Украины. – 2018. – № 3-4. – С. 46-55.
References:
Lyakishev I.P., Pliner Yu.A., Lappo S.I. Borsoderzhashchiye stali i splavy [Boron-containing steels and alloys]. Moscow, Metallurgiya Publ., 1986. 191 р. (Rus.)
Gol’dshteyn Yа.Ye., Mizin V.G. Modifitsirovaniye i mikrolegirovaniye chuguna i stali [Modification and microalloying of cast iron and steel]. Moscow, Metallurgiya Publ., 1986. 272 р. (Rus.)
Parusov V.V., Sychkov A.B., Derevyanchenko I.V., Zhigarev M.A. Novoye primeneniye bora v metallurgii [New use of boron in metallurgy]. Vestnik Magnitogorskogo gosudarstvennogo tekhnicheskogo universiteta im. G.I. Nosova – Vestnik of Nosov Magnitogorsk State Technical University, 2005, no. 2, pp. 15-17. (Rus.)
Nazyuta L.Yu., Tikhonyuk L.S., Kostyrya I.N., Khavalits Yu.V. Osobennosti mikrolegirovaniya borom pri vyplavke nizkolegirovannykh konstruktsionnykh staley [Features of boron microalloying in smelting low-alloyed structural steels]. Metall i lit’e Ukrainy – Metal and casting of Ukraine, 2018, no. 3-4, pp. 46-55. (Rus.)
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Журнал "Вісник Приазовського державного технічного університету. Серія: Технічні науки" видається під ліцензією СС-BY (Ліцензія «Із зазначенням авторства»).
Дана ліцензія дозволяє поширювати, редагувати, поправляти і брати твір за основу для похідних навіть на комерційній основі із зазначенням авторства. Це найзручніша з усіх пропонованих ліцензій. Рекомендується для максимального поширення і використання неліцензійних матеріалів.
Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи в цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди, які стосуються неексклюзивного поширення роботи в тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
