Використання термоциклування для обробки штампів

Автор(и)

  • V. Yu. Ivashchenko ДВНЗ «Приазовський державний технічний університет», м. Маріуполь, Україна
  • O. P. Cheiliakh ДВНЗ «Приазовський державний технічний університет», м. Маріуполь, Україна

DOI:

https://doi.org/10.31498/2225-6733.22.2011.21429

Ключові слова:

трмоциклічна обробка, штамп, розгаростійкість, зносостійкість.

Анотація

В статті розглянуто вплив ТЦО на мікроструктуру, механічні і експлуатаційні властивості штампових сталей 5ХНМ, 5Х2НМФ, 5Х3В3МСФ. Запропоновані оптимізовані параметри термоциклування.

Посилання

  1. Федюкин В.К. Метод термоциклической обработки металлов / В.К. Федюкин // Л.: Издательство ЛГУ, 1984. – 192 с.
  2. Гурьев А.М. Исследование процессов диффузии в стали при циклическом тепловом воздействии / А.М. Гурьев [и др.] // Барнаул: Ползуновский вестник, 2003.– № 1.– С. 45 – 49.
  3. О влиянии ТЦО на эффект вторичного твердения в штамповых сталях / В.Ю. Иващенко // Захист металургійних машин від поломок: зб. наук. праць - 2008. - Вип. № 10. - С. 274 - 278.

##submission.downloads##

Як цитувати

Ivashchenko, V. Y., & Cheiliakh, O. P. (2014). Використання термоциклування для обробки штампів. Вісник Приазовського Державного Технічного Університету. Серія: Технічні науки, (22), 108–112. https://doi.org/10.31498/2225-6733.22.2011.21429

Номер

№ 22 (2011): Вісник Приазовського Державного Технічного Університету. Серія: Технічні науки

Розділ

Матеріалознавство

Ліцензія

Журнал "Вісник Приазовського державного технічного університету. Серія: Технічні науки" видається під ліцензією СС-BY (Ліцензія «Із зазначенням авторства»).

Дана ліцензія дозволяє поширювати, редагувати, поправляти і брати твір за основу для похідних навіть на комерційній основі із зазначенням авторства. Це найзручніша з усіх пропонованих ліцензій. Рекомендується для максимального поширення і використання неліцензійних матеріалів.

Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи в цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди, які стосуються неексклюзивного поширення роботи в тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.