Підвищення якості окатишів для металізації шляхом управління розміром донної і бортової постілі

Автор(и)

  • Є.В. Чупринов Навчально-науковий технологічний інститут Державного університету економіки і технологій, м. Кривий Ріг , Україна https://orcid.org/0000-0001-8605-3434
  • Д.О. Кассім Навчально-науковий технологічний інститут Державного університету економіки і технологій, м. Кривий Ріг, Україна https://orcid.org/0000-0002-1750-1237
  • С.В. Швед Навчально-науковий технологічний інститут Державного університету економіки і технологій, м. Кривий Ріг , Україна https://orcid.org/0000-0003-2169-8893
  • Ю.В. Реков Технічний університет «Метінвест Політехніка», м. Запоріжжя , Україна https://orcid.org/0009-0006-0318-0168

DOI:

https://doi.org/10.31498/2225-6733.49.1.2024.321239

Ключові слова:

залізорудні окатиші, металізація, донна і бортова постіль, термозміцнення, міцність, відновлення, доменна піч

Анотація

Відмічено, що істотним резервом покращення процесів термозміцнення окатишів є удосконалення газодинамічних процесів, що відбуваються в шарі окатишів, та проаналізовані останні роботи, присвячені цьому напрямку. Розроблена технологія, сутність якої полягає в тому, що в якості донної і бортової постілі використовуються тільки окатиші діаметром на 1-3 мм більше максимального діаметру придатної фракції обпалених окатишів. Проведені лабораторні дослідження щодо відпрацювання запропонованої технології. З підготовленої шихти виготовляли сирі окатиші крупністю, що забезпечувало отримання з них обпалених окатишів фракції 9-15 мм і виділення з них донної і бортової постілі +15 мм. Результати досліджень показали, що питома продуктивність обпалювального агрегату при термозміцненні сирих окатишів за розробленою технологією практично не відрізняється від прийнятої в промисловості, проте міцність на удар і стирання при відновленні у придатної фракції обпалених окатишів, отриманих за пропонованою технологією, істотно краще, ніж за існуючими

Біографії авторів

Є.В. Чупринов , Навчально-науковий технологічний інститут Державного університету економіки і технологій, м. Кривий Ріг

Кандидат технічних наук, доцент

Д.О. Кассім , Навчально-науковий технологічний інститут Державного університету економіки і технологій, м. Кривий Ріг

Доктор технічних наук, професор

С.В. Швед , Навчально-науковий технологічний інститут Державного університету економіки і технологій, м. Кривий Ріг

Кандидат технічних наук, доцент

Ю.В. Реков , Технічний університет «Метінвест Політехніка», м. Запоріжжя

Кандидат технічних наук, доцент

Посилання

Чупринов Є. В., Кассім Д. О., Реков Ю. В. Дослідження можливості підвищення якості окатишів за рахунок кращого методу підготовки донної та бортової постілі. Вісник Приазовського державного технічного університету. Серія: Технічні науки. 2024. Вип. 48. С. 47-52. DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6733.48.2024.310674.

De Moraes S. L., De Lima J. R. B., Ribeiro T. R. Iron Ore Pelletizing Process: An Overview. Iron Ores and Iron Oxide Materials. 2018. URL: https://doi.org/10.5772/intechopen.73164.

Ljung A.-L., Lundström T. S., Tano K. Simulation of heat transfer and fluid flow in a porous bed of iron ore pellets during up-draught drying. Proceedings of the 5-fth International Conference on CFD in the Process Industries, Melbourne, Australia, 13-15 December 2006. Pp. 1-6.

Ljung A.-L., Lundström T. S., Tano K. Fluid flow and heat transfer within and around a porous pellet placed in infinite space. Proceedings of the 19th International Symposium on Transport Phenomena, Reykjavik, Island, 17-21 August 2008. Pp. 1-7.

Effect of Iron Ore Pellet Size on its Properties and Microstructure / Т. Uma et al. Steel research international. 2009. Vol. 80. Iss. 10. Pp. 709-716. DOI: https://doi.org/10.2374/SRI08SP169.

Kim G., Pistorius P. C. Strength of Direct Reduced Iron Following Gas-Based Reduction and Carburization. Metallurgical and Materials Transactions B. 2020. Vol. 51. No. 6. P. 2628-2641. DOI: https://doi.org/10.1007/s11663-020-01958-x.

Vision-based size classification of iron ore pellets using ensembled convolutional neural network / A. J. Deo, A. Sahoo, S. K. Behera, D. P. Das. Neural Computing and Applications. 2022. Vol. 34. Pp. 18629-18641. DOI: https://doi.org/10.1007/s00521-022-07473-1.

Satyan Patra A., Rayasam V. Pelletization of iron ore fines with parameter optimization through box-behnken design. Material Science & Engineering International Journal. 2018. Vol. 2(6). Pp. 287-292. DOI: https://doi.org/10.15406/mseij.2018.02.00072.

Thella J. S., Venugopal R. Modeling of iron ore pelletization using 3 ** (k–p) factorial design of experiments and polynomial surface regression methodology. Powder Technology. 2011. Vol. 211. No. 1. Pp. 54-59. DOI: https://doi.org/10.1016/j.powtec.2011.03.027.

Influence of Pellet Size on Quality and Microstructure of Iron Ore Pellets / S. Dwarapudi, T. U. Devi, S. M. Rao, M. Ranjan. ISIJ International. 2008. Vol. 48. No. 6. Pp. 768-776. DOI: https://doi.org/10.2355/isijinternational.48.768.

Effect of Iron Ore Pellet Size on Metallurgical Properties / M. Iljana et al. Metals. 2022. Vol. 12. No. 2. Article 302. DOI: https://doi.org/10.3390/met12020302.

Influence Of Iron Ore Pellet Size On Some Properties Of Sponge Iron In Midrex Technology / M. Javaheri et al. Exploratory Materials Science Research. 2023. Vol. 4. No. 2. P. 122-124. DOI: https://doi.org/10.47204/emsr.4.2.2023.122-124.

Tan S., Peng J., Shi H. Modeling and simulation of iron ore pellet drying and induration process with accurate bed void fraction calculation. Drying Technology. 2015. Vol. 34. No. 6. Pp. 651-664. DOI: https://doi.org/10.1080/07373937.2015.1070357.

Способ обжига окатышей на конвейерной машине: а.с. 1010144 СССР: МПК С22В1/20. № 3332634/22-02; заявл. 23.07.81; опубл. 07.04.83, Бюл. № 13. 4 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-12-26

Як цитувати

Чупринов , Є., Кассім , Д., Швед , С., & Реков , Ю. (2024). Підвищення якості окатишів для металізації шляхом управління розміром донної і бортової постілі. Вісник Приазовського Державного Технічного Університету. Серія: Технічні науки, 1(49), 160–166. https://doi.org/10.31498/2225-6733.49.1.2024.321239