Розробка технології конвертерної плавки із заміною частини вапна кінцевим конвертерним шлаком і вапняком

Автор(и)

  • В.М. Бакланський ДВНЗ «Приазовський державний технічний університет», м. Дніпро, Україна https://orcid.org/0009-0000-4437-562X
  • С.Б. Каргін ДВНЗ «Приазовський державний технічний університет», м. Дніпро, Україна https://orcid.org/0000-0002-8102-4578
  • Д.В. Хвостов ПрАТ «Дніпровський металургійний завод», м. Дніпро , Україна

DOI:

https://doi.org/10.31498/2225-6733.49.1.2024.321241

Ключові слова:

конвертер, вапно, вапняк, агломерат, флюс, технологічний шлак, основність, сляб, якість

Анотація

Об'єктом дослідження є технологія ведення конвертерної плавки із заміною частини вапна вапняком і кінцевим конвертерним шлаком. Ціль роботи: визначення технологічної можливості ведення конвертерної плавки із заміною частини вапна вапняком і кінцевим конвертерним шлаком. У результаті проведеної роботи виконані літературний аналіз питання заміни вапна в киснево-конвертерному процесі іншими шлакоутворюючими матеріалами, лабораторні дослідження з визначенням розчинності вапна в конвертерному шлаку з різною кількістю недопалу від 2,20 до 38,10%. Доведене, що оксид вуглецю, що виділяється, при дисоціації вапняку, руйнуючи скоринку, сприяє розчиненню вапна. При використанні матеріалів, що містять СаО, кращі властивості, що рафінують, мали шлаки плавок при застосуванні чистого слабо обожненого доломіту в кількості більш 3 т на плавку. Присадки доломіту забезпечували зниження витрати плавикового шпату на 0,7 кг/т сталі й досить високий ступінь обезсірювання (38,3%), разом з тим вміст фосфору був трохи вище, чим на звичайних плавках, хоча й не перевищувало меж ДСТ. Експериментально встановлене, що застосування вапна з різним ступенем випалу, заміна частини вапна вапняком, а також заміна частини вапна вапняком і кінцевим конвертерним шлаком не вносить особливих змін у ведення технології конвертерної плавки. Розроблені рекомендації в ТІ 232-143-96 за технологією конвертерної плавки з використанням вапняку й кінцевого конвертерного шлаку

Біографії авторів

В.М. Бакланський , ДВНЗ «Приазовський державний технічний університет», м. Дніпро

Кандидат технічних наук, доцент

С.Б. Каргін , ДВНЗ «Приазовський державний технічний університет», м. Дніпро

Кандидат технічних наук, доцент

Д.В. Хвостов , ПрАТ «Дніпровський металургійний завод», м. Дніпро

Перший заступник генерального директора

Посилання

Явойский А. В., Харлашин П. С., Чаудри Т. М. Научные основы современных сталеплавильных процессов. Мариуполь : ПГТУ, 2003. 276 с.

Харлашин П. С., Меджибожский М. Я. Теоретические основы сталеплавильных процессов: Учебник. Київ : ВИПОЛ, 1998. 305 с.

Самойленко Н. М., Аверченко В. І., Байрачний В. Б. Системи технологій та промислова екологія. Ч. І. Металургійний та енергетичний комплекс: навч. посіб. Харків: НТУ «ХПІ», Лідер, 2020. 212 с.

Внепечная обработка стали в ККЦ ОАО «ММК им. Ильича» / В. С. Бойко, В. В. Климанчук, Э. Н. Шебаниц, Б. В. Небога. Мариуполь: Рената, 2005. 164 с.

Бойченко Б. М., Охотський В. Б., Харлашин П. С. Конвертерне виробництво сталі: теорія, технологія, якість сталі, конструкції агрегатів, рециркуляція матеріалів і екологія: Підручник. Дніпропетровськ: РВА «Дніпро-ВАЛ», 2006. 454 с.

Umadevi T., Sah R., Mahapatra P. С. Influence of sinter basicity (CaO/SiO2) on low and high alumina iron ore sinter quality. Mineral Processing and Extractive Metallurgy IMM Transactions section C. 2014. № 123 (2). Рp. 75-85. DOI: https://doi.org/10.1179/1743285514Y.0000000052.

Mežibrický R., Fröhlichová M. Silico-ferrite of Calcium and Aluminum Characterization by Crystal Morphology in Iron Ore Sinter Microstructure. ISIJ International. 2016. Vol. 56. Iss. 6. Pp. 1111–1113. DOI: https://doi.org/10.2355/isijinternational.ISIJINT-2016-044.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-12-26

Як цитувати

Бакланський , В., Каргін , С., & Хвостов , Д. . (2024). Розробка технології конвертерної плавки із заміною частини вапна кінцевим конвертерним шлаком і вапняком. Вісник Приазовського Державного Технічного Університету. Серія: Технічні науки, 1(49), 166–173. https://doi.org/10.31498/2225-6733.49.1.2024.321241