Стратегічна модернізація ПАТ «Запоріжсталь» для декарбонізації та адаптації до вимог СВАМ
DOI:
https://doi.org/10.31498/2225-6733.50.2025.336308Ключові слова:
CBAM, ПАТ «Запоріжсталь», викиди CO2, модернізація, пряме відновлення заліза, дугові сталеплавильні печі, «зелена» сталь, сталий розвиток, енергоефективністьАнотація
В контексті глобальної боротьби зі зміною клімату та посилення регуляторних обмежень, таких як впровадження Механізму коригування вуглецевих викидів на кордоні Європейського Союзу (CBAM), українські металургійні підприємства стикаються із серйозними викликами, які потребують термінових рішень. Для ПАТ «Запоріжсталь» ці виклики проявляються у необхідності не лише скоротити викиди CO2, а й відповідати новим міжнародним екологічним стандартам, що є критично важливим для збереження конкурентоспроможності їх продукції на світових ринках. У статті здійснено всебічний аналіз економічних та екологічних ризиків, пов’язаних із викидами парникових газів на ПАТ «Запоріжсталь». Автори досліджують можливі шляхи модернізації, спрямовані на зменшення вуглецевого сліду та покращення екологічних показників. Особливу увагу приділено впровадженню передових технологій, таких як пряме відновлення заліза і дугові сталеплавильні печі, які є перспективними рішеннями для декарбонізації металургійного виробництва. У статті наведено результати детального порівняльного аналізу викидів CO2 на ПАТ «Запоріжсталь» у порівнянні з європейськими виробниками. Проаналізовано динаміку виробництва металургійної продукції, зокрема гарячекатаного прокату (в рулонах), а також оцінено зміни маржинальності цього продукту після реалізації заходів модернізації. Наголошується на економічній доцільності інвестицій у технології «зеленої» металургії, які забезпечують не лише екологічну ефективність, але й економічну вигоду для підприємства. Результати дослідження демонструють, що стратегічна модернізація ПАТ «Запоріжсталь» є ключовим фактором забезпечення довгострокового сталого розвитку підприємства. Модернізація сприятиме збереженню робочих місць, підвищенню продуктивності та конкурентоспроможності підприємства на міжнародному ринку. Крім того, адаптація до вимог «зеленої» трансформації дозволить українській металургії успішно інтегруватися у глобальні ланцюги постачання, які розглядають екологічну відповідальність як ключовий критерій оцінки ефективності виробництва
Посилання
Басок Б.І., Базеєв Є.Т., Кураєва І.В. Глобальне потепління — фізика і геополітика (огляд). 2. Політика послаблення негативного впливу змін клімату та адаптації до них. Теплофізика та теплоенергетика. 2021. Т. 43, № 2. С. 30-40. DOI: https://doi.org/10.31472/ttpe.2.2021.4.
Назюта Л.Ю., Степаненко Д.В. На шляху до декарбонізації світової економіки. Глобальне потепління. Кліматичні конференції ООН. Вісник Приазовського державного технічного університету. Серія: Технічні науки. 2022. № 45. С. 97-108. DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6733.45.2022.276242.
Myskiv H., Ivanytskyi R. Decarbonization as a Key to Sustainable Development: Challenges and Prospects of the EU and Ukraine. Financial and Credit Activity: Problems of Theory and Practice. 2024. Vol. 3(56). Pp. 365-381. DOI: https://doi.org/10.55643/fcaptp.3.56.2024.4397.
Касич А.О., Бабич Ю.А. Зовнішній аспект аналізу експортного потенціалу металургійних підприємств України. Інвестиції: практика та досвід. 2020. № 3. С. 26-31. DOI: https://doi.org/10.32702/2306-6814.2020.3.26.
Global Trends of Decarbonisation as a Determining Factor for the Development of External Economic Activity of Metallurgical Enterprises / N. Levchenko et al. Rural Sustainability Research. 2022. Vol. 47, no. 342. Pp. 62-70. DOI: https://doi.org/10.2478/plua-2022-0008.
Тубольцев Л.Г., Чайка О.Л., Бабаченко О.І. Перспективи розвитку металургійного виробництва в Україні за рахунок використання нових технологій. Фундаментальні та прикладні проблеми чорної металургії. 2023. Вип. 37. С. 4-25. DOI: https://doi.org/10.52150/2522-9117-2023-37-4-25.
Narivskyi A.V., Smirnov O.M., Tymoshenko S.M. Steel production in Ukraine: current state and prospects (review). Метал та лиття України. 2022. Vol. 30, no. 3(330). Pp. 28-47. DOI: https://doi.org/10.15407/steelcast2022.03.028.
Концепція сталого розвитку чорної металургії України в сучасних умовах / Тубольцев Л.Г., Меркулов О.Є., Пригунова А.Г., Наривський А.В. Метал та лиття України. 2022. Т. 30, № 4 (331). С. 8-19. DOI: https://doi.org/10.15407/steelcast2022.04.008.
Тимошенко Д.О., Кухар В.В., Воловненко І.В. Порівняння енергоспоживання при виробництві сталі застарілими аглодоменним та мартенівським переділами із сучасною технологією прямого відновлення заліза MIDREX H2 та виплавкою в дуговій сталеплавильній печі. Науковий журнал Метінвест Політехніки. Серія: Технічні науки. 2024. № 2. С. 49-54. DOI: https://doi.org/10.32782/3041-2080/2024-2-8.
Chepeliev M. Possible Implications of the European Carbon Border Adjustment Mechanism for Ukraine and Other EU Trading Partners. Energy Research Letters. 2021. Vol. 2, no. 1. Pp. 1-4. DOI: https://doi.org/10.46557/001c.21527.
Доменні печі в епоху декарбонізації: пошук альтернатив коксу / В.В. Кухар та ін. Збірник наукових праць Дніпровського державного технічного університету (Технічні науки). Тематичний випуск: До 95-річчя кафедри металургії імені професора В.І. Логінова Дніпровського державного технічного університету. 2024. № 1. С. 36-44. DOI: https://doi.org/10.31319/2519-2884.tm.2024.3.
Comparison of Energy Consumption and CO₂ Emission for Three Steel Production Routes / Song J., Jiang Z., Bao C., Xu A. Metals. 2019. Vol. 9. Article 364. DOI: https://doi.org/10.3390/met9030364.
Neacsa A., Eparu C. N., Stoica D.B. Hydrogen–Natural Gas Blending in Distribution Systems – An Energy, Economic, and Environmental Assessment. Energies. 2022. Vol. 15, no. 17. Article 6143. DOI: https://doi.org/10.3390/en15176143.
Венгер В., Шумська С. Металургійна галузь України: динаміка виробництва крізь призму зовнішніх факторів. Економічне прогнозування. 2021. № 1. С. 7-31. DOI: https://doi.org/10.15407/eip2021.01.007.
Junjie Y. Progress and Future of Breakthrough Low-Carbon Steelmaking Technology (ULCOS) of EU. International Journal of Mineral Processing and Extractive Metallurgy. 2018. Vol. 3, no. 2. Pp. 15-22. DOI: https://doi.org/10.11648/j.ijmpem.20180302.11.
ULCOS: Ultra-Low CO₂ Steelmaking / K. Meijer et al. Ironmaking & Steelmaking. 2009. Vol. 36, No. 4. Pp. 249-251. DOI: https://doi.org/10.1179/174328109X439298.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Журнал "Вісник Приазовського державного технічного університету. Серія: Технічні науки" видається під ліцензією СС-BY (Ліцензія «Із зазначенням авторства»).
Дана ліцензія дозволяє поширювати, редагувати, поправляти і брати твір за основу для похідних навіть на комерційній основі із зазначенням авторства. Це найзручніша з усіх пропонованих ліцензій. Рекомендується для максимального поширення і використання неліцензійних матеріалів.
Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи в цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди, які стосуються неексклюзивного поширення роботи в тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
