Методичне підґрунтя оптимізації проєктування днопоглиблення в районах акваторій і суходолу

А.В. Науменко; М.Б.  Капочкіна

doi:10.31498/2225-6733.50.2025.336447

Автор(и)

А.В. Науменко Одеський національний морський університет, м. Одеса , Україна https://orcid.org/0009-0000-8025-2790
М.Б. Капочкіна Одеський національний морський університет, м. Одеса , Україна https://orcid.org/0000-0002-4893-2523

DOI:

https://doi.org/10.31498/2225-6733.50.2025.336447

Ключові слова:

судноплавство, морська навігація, логістика, судноплавні канали, днопоглиблювальні роботи, замулювання судноплавних каналів, флюїдодинаміка, структуроутворення літосфери

Анотація

Розглянута проблема обрання оптимальних трас судноплавних каналів в районах алювіальних площин суходолу та районах акваторій з акумулятивним рельєфом морського дна. Критерієм обрання трас судноплавних каналів є мінімізація витрат на днопоглиблювальні роботи на етапі побудови каналу. Зазвичай це досягається мінімізацією дистанції. Критерій замулювання каналу в процесі експлуатації зазвичай враховується у другу чергу, бо на сучасному науково-технічному рівні критерії визначення замулюваності каналів не є досконалими. З отриманням нових знань в галузях флюїдодинаміки, структуроутворення літосфери було створено наукове підґрунтя для оптимізації, вже з урахуванням фактору замулювання, проєктування траси судноплавного каналу. Таким чином, штучне втручання у природні процеси шляхом днопоглиблювання почало обирати риси ергономічності. Запропоновано алгоритм лінеаментного аналізу структуроутворення земної поверхні за гіпотезою К.Ф. Тяпкіна. Як приклад реалізації алгоритму районування земної поверхні, включаючи суходіл і акваторію, запропоновано схему блокової подільності південно-східної частини Туреччини. Алгоритм картографування блокової подільності твердої оболонки Землі у спрощеному варіанті реалізовано для акваторії Дністровського лиману, як перспективного міжнародного водного шляху Дубосари - Білгород-Дністровський. Проаналізовано сучасні можливості програмного забезпечення з розпізнавання образів для автоматизації процесу вибору оптимальної траси судноплавного каналу за критерієм мінімізації замулювання. Вдосконалено ротаційну гіпотезу структуроутворення. На прикладі планетарної активізації процесу структуроутворення в період геодинамічної епохи 2005-2006 років показано, що змінення азимуту дії руйнівних припливних геодеформацій земної поверхні може відбуватися за стабільних ротаційних умов і без раптових змін нахилу вісі обертання Землі

Біографії авторів

А.В. Науменко , Одеський національний морський університет, м. Одеса

Аспірант

М.Б. Капочкіна , Одеський національний морський університет, м. Одеса

Кандидат технічних наук, доцент

Посилання

Нова парадигма акумулятивного рельєфоутворення у мілководних районах океанів та морів: монографія / Гладких І.І., Капочкіна М.Б., Кучеренко Н.В., Капочкін Б.Б. Одеса: НУ «ОМА», 2021. 199 с.

Перспективи розвитку оперативної океанографії в Україні: монографія / І.І. Гладких та ін. Одесса : Астропринт, 2017. 115 с.

Kapochkin B., Kucherenko N., Kapochkina M. Regularities in the transformation of coastal and accumulative forms of sea bottom relief, with application for water management. Meteorology Hydrology and Water Management. 2014. Vol. 2(2). Pp. 43-48. DOI: https://doi.org/10.26491/mhwm/36422.

Floods and droughts as a result of deformability of the geological environmen / Kapochkin A., Kapochkin B., Kucherenko N., Uchytel I. Meteorology Hydrology and Water Management. 2015. Vol. 3(2). Pр. 3-7. DOI: https://doi.org/10.26491/mhwm/58810.

Михайлов В.И., Капочкина А.Б., Капочкин Б.Б. Взаимодействие в системе «Литосфера – гидросфера» : монография. Одесса : Астропринт, 2010. 154 c.

Науменко А.В., Капочкіна М.Б. Теорія і практика оптимізації проєктування морських днопоглиблювальних робіт. Водний транспорт. 2025. Вип. 1 (42). С. 210-226. DOI: doi.org/10.33298/2226-8553.2025.1.42.24.

Науменко А.В., Капочкіна М.Б. Теорія і практика оптимізації проєктування днопоглиблювальних робіт у руслах річок. Водний транспорт. 2025. Вип. 2 (43). С. 31-47. DOI: https://doi.org/10.33298/2226-8553.2025.2.43.03.

Спосіб визначення місця прокладання траси підхідного каналу: пат. 158155 Україна: МПК E02B5/04. № u202303072; заявл. 23.06.23; опубл. 08.01.25, Бюл. № 2. 2 с.

Перерва В.М., Лялько В.И., Шпак П.Ф. Новые данные о разломно-блоковой структуре северо-западного шельфа Чорного моря по данным аэрокосмических исследований (в связи с нефтегазоносностью). Геологический Журнал. 1994. № 4. С. 78-84.

Перерва В.М., Лялько В.И. Об эндогенной составляющей в температурной дифференциации поверхности Черного моря. Геологический журнал. 1996. № 3/4. С. 123-128.

Учитель И.Л., Капочкин Б.Б. Смена парадигмі современной геодинаміки и сейсмотектоніки: монографія. Lap LAMBERT Academic Publishing, 2014. 74 с.

Геодинамика. Основы динамической геодезии: монографія / Учитель И.Л., Дорофеев В.С., Ярошенко В.Н., Капочкин Б.Б. Одеса: Астропринт, 2008. 311 с.

Геодинамика. Основы кинематической геодезии: монографія / Войтенко С.П., Учитель И.Л., Ярошенко В.Н., Капочкин Б.Б. Одеса: Астропринт, 2008. 264 с.

Современные изменения уровня Черного моря как основа стратегии строительного освоения прибережий: монография / В. И. Михайлов и др. Одеса: Астропринт. 2010. 165 c.

Тяпкин К.Ф. Блоки земной коры с позиций новой гипотезы структурообразования. Геологический журнал. 1993. № 4. С. 10-20.

Довбнич М.М., Тяпкин К.Ф. Новая ротационная гипотеза структурообразования и ее роль в развитии наук о Земле: учебник. Донецк : Издание, 2009. 339 с.

Prucha J.J. Moody and Hill System of Wrench Fault Tectonics: discussion. AAPG Bulletin. 1964. Vol. 48(1). Pp. 106-111. DOI: https://doi.org/10.1306/BC743BCF-16BE-11D7-8645000102C1865D.

Старостенко В.И., Гинтов О.Б. Очерки геодинамики Украины: монография; под ред. акад. НАН Украины. Київ, 2018. 465 с.

Earth tide. URL: https://en.wikipedia.org/wiki/Earth_tide (дата звернення 20.04.2025).

Асадов А.Р. Автоматизированный линеамент-ный анализ радарных снимков с применением программы LESSA (на примере Букантаусских гор). So’ngi ilmiy tadqiqotlar nazariyasi. 2023. Том 6, вип. 12. С. 239-245.