Моделювання ризиків мультимодальних перевезень в Україні

Анотація

У статті розглядаються перспективи організації та розвитку мультимодальних перевезень в Україні в умовах зростання міжнародної торгівлі, глибшої інтеграції в глобальні ланцюги поставок та викликів, що виникають внаслідок війни, що триває. У дослідженні наголошується на тому, що мультимодальні перевезення, що поєднують автомобільний, залізничний, морський та повітряний види транспорту, відіграють вирішальну роль у забезпеченні гнучкої та ефективної доставки вантажів, одночасно знижуючи загальні логістичні витрати. Мультимодальні перевезення в Україні стикаються зі суттєвими обмеженнями, включаючи нерозвинену інфраструктуру, брак інтегрованих інтермодальних терміналів, несумісність між транспортними системами та недосконалу нормативно-правову базу. Додаткові труднощі виникають через складні прикордонні процедури, недостатню цифровізацію логістичних процесів та обмежене використання єдиних ІТ-систем для моніторингу вантажів у режимі реального часу. Наведено огляд провідних логістичних компаній, таких як DB Schenker, Maersk, DSV, DHL, Nova Global, Kuehne+Nagel та Meest Express, які наразі працюють в Україні, використовуючи мультимодальні рішення. Особлива увага приділяється впливу війни на логістичні потоки, включаючи закриття повітряного простору України, блокування морських портів та переорієнтацію транспортних маршрутів через Польщу, Словаччину, Угорщину, Румунію та Молдову. У дослідженні наведено приклади мультимодальних маршрутів та підкреслено важливість адаптації логістичних стратегій до нових ризиків, таких як пошкодження інфраструктури та загрози безпеці. Запропоновано математичну модель для оптимізації транспортних процесів в умовах невизначеності, враховуючи непередбачувані події, такі як блокування маршрутів, несприятливі погодні умови та військові ризики. Модель сформульовано як стохастична оптимізаційна задача, яка мінімізує очікувані витрати або час доставки, враховуючи при цьому ймовірності виникнення ризику. Результати моделювання демонструють, як час доставки змінюється залежно від відстані та впливу додаткових факторів ризику. Результати підтверджують, що мультимодальні перевезення залишаються стратегічним інструментом для забезпечення ефективної участі України у світових торговельних потоках. Подолання інфраструктурних та регуляторних бар'єрів, зміцнення міжнародної співпраці та впровадження передових цифрових рішень значно підвищать ефективність та стійкість мультимодальних перевезень, сприяючи сталому економічному відновленню та інтеграції країни у світову логістичну мережу