Дослідження кінетики борування на середньовуглецевій сталі
DOI:
https://doi.org/10.31498/2225-6733.53.1.2026.359798Ключові слова:
борування, боридний шар, кінетика росту, енергія активації, мікроструктура, регресійна модельАнотація
У статті розглянуто закономірності формування боридних шарів на сталі 45 при боруванні в порошкових сумішах, досліджено вплив температури та тривалості насичення на структуру, мікротвердість і кінетику росту шару. Мета. Метою роботи є встановлення кількісних закономірностей формування боридних шарів на конструкційній сталі 45, дослідження впливу температури та тривалості насичення на структуру і мікротвердість шару, розроблення математичної моделі прогнозування товщини боридного шару залежно від параметрів процесу. Методика. Зразки зі сталі 45 піддавали боруванню в герметичних контейнерах у суміші карбіду бору, фторборату калію та оксиду алюмінію при температурах 850, 900 і 950°C з витримкою 4, 6 та 8 годин; товщину шару визначали за результатами не менше 50 вимірювань на зразок. Кінетику росту описували параболічним законом дифузії, температурну залежність – рівнянням Арреніуса. Статистичну обробку виконували методами дисперсійного та регресійного аналізу в рамках методології поверхні відгуку. Результати. Борування формує боридний шар з пилкоподібною морфологією. Товщина шару зростає від 102 до 308 мкм зі збільшенням температури та часу витримки. Визначено енергію активації дифузії бору – 193,0 кДж/моль та частотний фактор – 6,69∙10⁻⁴ м²/с. Мікротвердість боридної зони становить 16–20 ГПа і визначається фазовим складом, а не режимами обробки. Регресійна модель другого порядку описує товщину шару зі скоригованим коефіцієнтом детермінації 0,9904. Наукова новизна. Вперше для сталі 45 отримано повний комплекс кінетичних параметрів дифузії бору та розроблено регресійну модель, яка кількісно зв'язує товщину боридного шару з температурою та тривалістю обробки з точністю апроксимації 99,04%. Практична значимість. Модель є готовим інженерним інструментом для розрахунку режимів борування сталі 45 без додаткових дорогих експериментів і може бути застосовна при виробництві зносостійких деталей без переходу на дорожчі матеріали
Посилання
- Matijević B. Evaluation of Boride layer growth on carbon steel surfaces. Metal Science and Heat Treatment. 2014. Vol. 56. Pp. 269–273. DOI: https://doi.org/10.1007/s11041-014-9744-7.
- Pack boronizing of AISI H11 tool steel: Role of surface mechanical attrition treatment / T. Balusamy et al. Vacuum. 2013. Vol. 97. Pp. 36–43. DOI: https://doi.org/10.1016/j.vacuum.2013.04.006.
- Jurci P., Hudakova M. Characterization of micro-structure and fracture performance of boronized H11 grade hot-work tool steel. Materials Performance and Characterization. 2020. Vol. 9. Pp. 339–357. DOI: https://doi.org/10.1520/MPC20190086.
- Simulation of growth kinetics of Fe2B layers formed on gray cast iron during the powder-pack boriding / M. Ortiz-Dominguez et al. Materials and Technology. 2014. Vol. 48. Pp. 905–916.
- Boride layer growth kinetics of AISI H13 steel borided with nano-sized powders / M. S. Karakas et al. Archives of Metallurgy and Materials. 2018. Vol. 63. Pp. 159–165. DOI: https://doi.org/10.24425/118923.
- Kayali Y. Investigation of diffusion kinetics of borided AISI P20 steel in microwave furnace. Vacuum. 2015. Vol. 121. Pp. 129–134. DOI: https://doi.org/10.1016/j.vacuum.2015.08.006.
- Diffusion model for growth of Fe2B layer in pure iron / I. Campos-Silva et al. Surface Engineering. 2011. Vol. 27. Pp. 189–195. DOI: https://doi.org/10.1179/026708410X12550773057820.
- Sen S., Sen U., Bindal C. An approach to kinetic study of borided steels. Surface and Coatings Technology. 2005. Vol. 191. Pp. 274–285. DOI: https://doi.org/10.1016/j.surfcoat.2004.03.040.
- Growth kinetics of iron boride layers: Dimensional analysis / Campos I. et al. Applied Surface Science. 2006. Vol. 252. Pp. 8662–8667. DOI: https://doi.org/10.1016/j.apsusc.2005.12.002.
- Allaoui O., Bouaouadja N., Saindernan G. Charac-terization of boronized layers on a XC38 steel. Surface and Coatings Technology. 2006. Vol. 201. Pp. 3475–3482. DOI: https://doi.org/10.1016/j.surfcoat.2006.07.238.
- Béjar M. A., Moreno E. Abrasive wear resistance of boronized carbon and low-alloy steels. Journal of Materials Processing Technology. 2006. Vol. 173. P. 352–358. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jmatprotec.2005.12.006.
- Yalamaç E., Türkmen I., Firtina Ö. Characteriza-tion and kinetic analysis of iron boride layer formed on the GGG 70 ductile cast iron. Transactions of the Indian Institute of Metals. 2021. Vol. 74. Pp. 1701–1711. DOI: https://doi.org/10.1007/s12666-021-02249-y.
- Hardness optimization of boride diffusion layer on ASTM F-75 alloy using response surface method-ology / J. L. Arguelles-Ojeda et al. Revista Mexicana de Física. 2017. Vol. 63. Pp. 76–81.
- Dybkov V. I. Basics of Formation of Iron Boride Coatings. Journal of Mineral, Metal and Material Engineering. 2016. Vol. 2. Pp. 30–46.
- A comparison of borides formed on AISI 1040 and AISI P20 steels / I. Uslu et al. Materials & Design. 2007. Vol. 28. Pp. 1819–1826. DOI: https://doi.org/10.1016/j.matdes.2006.04.019.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Журнал "Вісник Приазовського державного технічного університету. Серія: Технічні науки" видається під ліцензією СС-BY (Ліцензія «Із зазначенням авторства»).
Дана ліцензія дозволяє поширювати, редагувати, поправляти і брати твір за основу для похідних навіть на комерційній основі із зазначенням авторства. Це найзручніша з усіх пропонованих ліцензій. Рекомендується для максимального поширення і використання неліцензійних матеріалів.
Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи в цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди, які стосуються неексклюзивного поширення роботи в тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.






