Технологія кількісного оцінювання антропогенної трансформації екосистем природоохоронних територій із застосуванням індексу фауністичної схожості

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31498/2225-6733.53.2.2026.359945

Ключові слова:

природно-заповідний фонд, екологічний моніторинг, екосистеми, біорізноманіття, антропогенний вплив

Анотація

Метою дослідження є розроблення та апробація інтегрованої технології оцінювання екологічного стану територій природно-заповідного фонду на основі таксономічного аналізу угруповань земноводних і плазунів як індикаторних груп біоти. Запропонований підхід орієнтований на формування інструментального механізму екологічного моніторингу та обґрунтування технологічних рішень щодо захисту й відновлення природних екосистем. Об’єктом дослідження є угруповання амфібій та рептилій природоохоронної території, предметом – технологічні методи оцінювання їх структурних і просторових характеристик у контексті впливу антропогенних чинників. Методологічну основу становить комплексна технологія, що поєднує маршрутні польові обстеження, дистанційне зондування території, акустичний моніторинг періоду розмноження амфібій та статистичну обробку даних із застосуванням індексу фауністичної схожості Серенсона та кластерного аналізу. Такий підхід дозволяє здійснювати кількісну диференціацію біоценозів за ступенем трансформації, визначати порогові значення показників схожості та формувати критерії екологічної стабільності територій. Технологія передбачає послідовні етапи: збір первинних даних, цифрову обробку інформації, розрахунок індикаторних показників, класифікацію біотопів за рівнем екологічного ризику та формування рекомендацій щодо природоохоронних заходів. У результаті дослідження встановлено закономірності просторового розподілу видів амфібій і рептилій у різних типах екосистем, визначено рівень подібності угруповань та виявлено ділянки з підвищеною чутливістю до антропогенного навантаження. Отримані кількісні параметри дозволяють використовувати таксономічну структуру індикаторних груп як технологічний критерій оцінювання стану природних територій та прогнозування їх відновлювальної спроможності. Наукова новизна полягає у розробленні інтегрованої технології екологічного оцінювання природоохоронних територій із використанням індексних методів кількісного аналізу біорізноманіття, удосконаленні підходу до визначення ступеня антропогенної трансформації екосистем та встановленні порогових значень індикаторних показників для прийняття природоохоронних рішень. Практичне значення полягає у можливості впровадження запропонованої технології в систему екологічного моніторингу об’єктів природно-заповідного фонду з метою підвищення ефективності заходів із захисту та відновлення екосистем, мінімізації екологічних ризиків і забезпечення сталого функціонування природних комплексів

Посилання

  1. Lassandro M., Bolitho L., Newell D. A systematic review of Passive Acoustic Monitoring for anuran conservation. Bioacoustics. 2025. Vol. 34, no. 5. Pp. 579–628. DOI: https://doi.org/10.1080/09524622.2025.2518486.
  2. Software Tools for Passive Acoustic Monitoring in Aquatic and Terrestrial Bio- and Ecoacoustics: A Living Systematic Review / T. Hanf-Dressler et al. F1000Research. 2026. Vol. 15. Article 48. DOI: https://doi.org/10.12688/f1000research.173495.1.
  3. Martins F. C., Segurado P., Marques J. T. Acoustic detection and occupancy models: A systematic review with insights for future monitoring programs. Ecological Indicators. 2025. Vol. 179. Article 114081. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ecolind.2025.114081.
  4. Аналіз сучасного стану лісових ресурсів у контексті сталого розвитку / І. Г. Пацева та ін. Збірник наукових праць Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова. 2023. Vol. 4. No. 493. Pp. 205–211. DOI: https://doi.org/10.15589/znp2023.4(493).27.
  5. Assessing spatial and temporal trends over time in potential species richness using satellite time-series and ecological niche models / N. Garcia et al. Biodiversity and Conservation. 2024. Vol. 34, no. 2. Pp. 429–446. DOI: https://doi.org/10.1007/s10531-024-02979-7.
  6. Time-series niche modelling reveals declining tendencies of habitat suitability and ecological functions in a mountainous protected area / I. Freitas et al. Environmental Management. 2026. Vol. 76, no. 3. Article 101. DOI: https://doi.org/10.1007/s00267-026-02393-5.
  7. Pascher K., Švara V., Jungmeier M. Environmental DNA-Based Methods in Biodiversity Monitoring of Protected Areas: application range, limitations, and needs. Diversity. 2022. Vol. 14, no. 6. Article 463. DOI: https://doi.org/10.3390/d14060463.
  8. The Realisation of Sustainable Development Goals Through the Implementation of International Envi-ronmental Projects with the Implementation of Transport Infrastructure Solutions / Barabash O., Khrutba O., Pokshevnytska T., Tarasiuk M. Lecture Notes in Networks and Systems. 2025. Vol. 1335. Pp. 14–28. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-031-87376-8_2.
  9. Five recommendations to fill the blank space in indicators at local and short-term scales / K. Hébert et al. Biological Conservation. 2025. Vol. 302. Article 111007. DOI: https://doi.org/10.1016/j.biocon.2025.111007.
  10. A comprehensive review of water quality indices (WQIs): history, models, attempts and perspectives / S. Chidiac et al. Reviews in Environmental Science and Bio/Technology. 2023. Vol. 22, no. 2. Pp. 349–395. DOI: https://doi.org/10.1007/s11157-023-09650-7.
  11. Composite environmental indices – a case of rickety rankings / S.M. Stevens et al. PeerJ. 2023. Vol. 11. Article e16325. DOI: https://doi.org/10.7717/peerj.16325.
  12. Navigating the spatial and temporal aspects of beta diversity to clarify understanding biodiversity change / J. Heino et al. Global Ecology and Conservation. 2024. Vol. 56. Article e03343. DOI: https://doi.org/10.1016/j.gecco.2024.e03343.
  13. He S., Qin C., Soininen J. A flexible framework to assess patterns and drivers of beta diversity across spatial scales. Ecography. 2023. Vol. 46, no. 11. Article e06901. DOI: https://doi.org/10.1111/ecog.06901.
  14. Aquatic ecosystem indices, linking ecosystem health to human health risks / De Carvalho F. G., Loyau A., Kelly-Irving M., Schmeller D. S. Biodiversity and Conservation. 2025. Vol. 34. Pp. 723–767. DOI: https://doi.org/10.1007/s10531-025-03010-3.
  15. Insects as bioindicator: A hidden gem for environmental monitoring / S. Chowdhury et al. Frontiers in Environmental Science. 2023. Vol. 11. Ar-ticle 1146052. DOI: https://doi.org/10.3389/fenvs.2023.1146052.
  16. A technological biodiversity monitoring toolkit for biocredits / H. V. Ford et al. Journal of Applied Ecology. 2024. Vol. 61, iss. 9. Pp. 2007-2019. DOI: https://doi.org/10.1111/1365-2664.14725.
  17. A conceptual framework for biodiversity monitoring programs in conservation areas / D. T. Dalton et al. Sustainability. 2023. Vol. 15. No. 8. Article 6779. DOI: https://doi.org/10.3390/su15086779.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-03-26

Як цитувати

Барабаш , О., & Тарасюк , М. . (2026). Технологія кількісного оцінювання антропогенної трансформації екосистем природоохоронних територій із застосуванням індексу фауністичної схожості. Вісник Приазовського Державного Технічного Університету. Серія: Технічні науки, 2(53), 136–141. https://doi.org/10.31498/2225-6733.53.2.2026.359945

Номер

Розділ

183 Технологія захисту навколишнього середовища