№ 35
Опубліковано:
2018-03-15
Статті
-
Процессы опережающего потребления в обществе.
Статья носит обзорный характер по вопросу опережающего потребления в обществе. В статье рассмотрены вопросы, касающиеся исторической природы потребления. Определено, что в обществе опережающего потребления, когда заемных денег очень много, важно заставить людей покупать. Неважно, что. Важно покупать, тратить деньги, в независимости от того, нужна эта вещь или нет. Представлены показатели совокупного недоиспользованного ресурса от эксплуатации некоторых современных предметов потребления. Предложен термин «совокупного недоиспользованного ресурса предметов потребления». Определено, что важным свойством денег как товара, доказывающим существование системы опережающего потребления, является неравномерность и неравнозначность потребления на различных территориях нашей планеты. Причем, уже сегодня оно не связано с индустриализацией стран, как это было на заре капитализации. Сделан вывод, что процессы опережающего потребления в обществе - это реальность, с которой следует считаться. Причины этого явления заключены в неравномерности развития экономики, неравномерности распределения продуцирующих мощностей, трудовых, сырьевых и энергетических ресурсов. Собственно, неравномерность развития разных экономических систем - это тоже данность. Поэтому попытками равномерного распределения этих ресурсов и уравнивания экономик проблему не решить. Вариант решения проблемы опережающего потребления может находиться в процедурах оптимизации ценообразования на сырьевые, энергетические и трудовые ресурсы в пользу тех экономик, в распоряжении которых они находятся.
-
СИСТЕМА ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ТРАНСПОРТНОГО ПРОЦЕСУ ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА
З урахуванням існуючих точок зору науковців та власних досліджень авторів на даний час промислові підприємства постали перед фактом вичерпаності можливостей нарощування матеріально-енергетичних потоків і знаходяться у пошуку організації виробництва і споживання інформаційних ресурсів, да і самі ресурси виконують багато інших функцій, ніж кільки природні. Грамотна і безпечна організація процесів транспортування веде до широкого використання ринку ресурсів, зниження собівартості кінцевого продукту і забезпечення високого конкурентного положення сучасного підприємства на ринку. В статті запропоновано модель контролю викидів шкідливих речовин і регулювання процесом транспортування промислового підприємства, що базується на моніторингу навколишнього середовища через розрахунки викидів вуглецю, сірки, оксидів азоту, відповідає вимогам оцінки впливу на навколишнє середовище і регулює рух автотранспорту підприємства. Проаналізовано можливості і наслідки від зміни сучасного ставлення до вирішення екологічних проблем.
-
ЕКОЛОГІЧНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ ЯК ФАКТОР ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ
Найважливішою проблемою сучасного етапу економічного розвитку є наростання економічної та екологічної криз. Це вимагає пошуку нових пріоритетів сталого розвитку, найважливішим з яких стає необхідність глибокої екологізації економіки. Все більш очевидною стає необхідність пошуку нових, прийнятних в сьогоднішніх умовах, шляхів і підходів до мінімізації негативної дії на навколишнє середовище. Основним з таких шляхів в розвинених країнах світу став розвиток екологічно та економічно ефективного виробництва. У роботі визначено сутність екологічного менеджменту, обґрунтовано його роль в економічній системі підприємства, визначено елементи та інструменти механізму екологічного менеджменту. У роботі обґрунтовано, що формуванню інструментів екологічного менеджменту промислового підприємства має передувати аналіз «витрати-вигоди». Визначені умови, за яких впровадження екологічного менеджменту на підприємстві буде ефективним. Запропоновано схему розподілу відповідальності у сфері екологічного менеджменту для промислового підприємства. Таким чином, екологічний менеджмент як тип управління принципово орієнтований на формування і розвиток екологічного виробництва, екологічної культури та життєдіяльності людини. Формування такого типу управління на промислових підприємствах означає процес впровадження технологічних систем, управлінських та інших рішень, що дозволяють підвищити ефективність використання природних ресурсів при збереженні якості природного середовища.
-
Стартап як новий напрямок підприємництва
В роботі представлено результати дослідження представниками Інституту економіки досліджень та політичних консультацій у напрямку оцінки бізнес-середовища України («Щорічна оцінка ділового клімату»). Було визначено основні перешкоди для зростання малого та середнього підприємництва у 2016 році та перешкоди у підприємницькій діяльності на 2017-2018 рр. Наведено визначення поняття «стартап» та визначено основні його характеристики (створення нового та унікального продукту, який буде задовольняти найважливіші потреби споживачів; швидкий розвиток; нестача початкових фінансових ресурсів для втілення ідеї в життя; великі ризики). Розкрито відмінності між стартапом та малим підприємництвом за такими ознаками: інноваційність, сфера діяльності, траєкторія успішного розвитку, швидкість зростання, здатність до масштабованості бізнес-моделі, вплив на ринок, інфраструктура, джерела інвестування, масштаб діяльності. Представлено та охарактеризовано класифікацію стартапів. Наведено стадії розвитку стартапу: стадія pre-seed, seed стадія, прототип, робочий прототип, альфа-версія проекту (продукту), закрита бета-версія проекту (продукту), публічна бета-версія проекту (продукту), startup стадія, стадія зростання, стадія розширення, стадія виходу. Розкрито способи інвестування стартап-проектів. Перераховано десять найбільш перспективних стартапів в Україні. Визначено деякі проблеми стартап-проектів в Україні.
-
Правове забезпечення підприємницької діяльності в Україні
Досліджено підходи вчених до визначення поняття «правове забезпечення підприємницької діяльності». Розглянуто розвиток підприємницької діяльності в Україні. Доведено, що підприємництву складно, а іноді і зовсім не можливо самостійно вирішувати проблеми місцевого, регіонального, державного та світового рівня, які виникають під впливом неринкових чинників. За для вирішення цих проблем необхідно втручання держави та відповідність обраної політики у сфері підприємництва. Визначено основні чинники впливу та шляхи вирішення проблем подальшого розвитку підприємницької діяльності. Виокремлено три блоки нормативно-правових актів, а саме Конституція України, блок спеціальних нормативних актів, що регулюють виключно підприємницьку діяльність та нормативно-правові акти, що містять окремі норми або їх сукупність, які регулюють підприємництво. Визначено окремі складові правового забезпечення, які матимуть ефективний вплив на підприємницьку діяльність. Узагальнено напрями удосконалення правового забезпечення підприємницької діяльності, що в подальшому формують чотири конкретних заходи з ефективного та всебічного правого забезпечення підприємницької діяльності. По-перше активізація залучення підприємницької спільноти до конструктивного діалогу з органами публічної адміністрації щодо прийняття владних рішень на державному та місцевому рівнях. По-друге розроблення будь-яких законодавчих проектів на компетентній і кваліфікаційній основі з урахуванням їхньої економічної обґрунтованості та фінансової забезпеченості. По-третє очищення господарського законодавства від зайвих шкідливих нормативно-правових і підзаконних актів. По-четверте встановлення ефективного парламентського розгляду за безумовним дотриманням посадовими особами органів державної влади і місцевого самоврядування вимог законодавства щодо регуляторної діяльності.
-
ОСОБЛИВОСТІ ФІНАНСУВАННЯ ЗАХОДІВ З ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА НА ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВАХ ПРИАЗОВ’Я
У роботі проаналізовано основні прояви негативного впливу вугледобувних підприємств на навколишнє середовище та екологічну ситуацію, а саме:забруднення та порушення гідрологічного режиму підземних та поверхневих вод; забруднення повітряного басейну твердими та газоподібними речовинами в процесах добування, транспортування, збагачування та переробки вугілля; забруднення земної поверхні відходами добування і збагачення вугілля; вилучення із землекористування та порушення земної поверхні; шумове забруднення та вібрація ґрунтів. Проведені дослідження виявили недофінансування заходів з охорони навколишнього природного середовища через брак коштів, у зв’язку з чим протягом аналізованого періоду деякі заплановані заходи взагалі не фінансувалися, за іншими – обсяги фінансування нижчі від запланованих. Проведено аналіз структури сплаченого екологічного податку свідчить, що найбільшу частку в загальній сумі має податок за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Стійкий розвиток підприємства базується на реалізації триєдиної концепції, що об’єднує три основних аспекти діяльності: економічної, соціальної та екологічної. Економічна складова стійкого розвитку орієнтована на прагнення до максимізації ринкової вартості підприємства й прибутку, соціальна складова орієнтована на людину й спрямована на збереження стабільності соціальних і культурних систем, екологічна ж складова повинна забезпечувати цілісність біологічних і фізичних природних систем і оцінюватися екологічним збитком від виробничої діяльності. Поряд з виробництвом основної продукції (вугіллям, вугільним концентратом) утворюється велика кількість газоподібних, твердих і рідких відходів (шахтний метан, порода, хвости збагачення, стічні води). Зазначені відходи негативно впливають на результати господарської діяльності підприємства, оскільки вимагають витрат на їх збір, транспортування, зберігання, а також ускладнюють екологічну обстановку в районі розміщення підприємства.
-
СОЦІАЛЬНО ОРІЄНТОВАНИЙ КЛАСТЕР ЯК ІНСТРУМЕНТ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ КОМУНАЛЬНОЇ СФЕРИ
У статті проаналізовано підходи до розуміння сутності соціально орієнтованого кластера. На основі системного підходу визначено, що соціально орієнтований кластер - це регіональна система взаємодіючих організацій та установ різних галузей господарювання та форм власності, діяльність яких сприяє вирішенню проблем соціальної сфери, забезпеченню сталого соціально-економічного розвитку територій та покращенню конкурентних позицій підприємств-учасників кластера на основі використання інноваційних технологій. Кластеризація забезпечує інтеграцію комунального господарства у регіональну економіку та сприятиме підвищенню конкурентоспроможності підприємств цієї сфери. Запропоновано полікомпонентну модель соціально орієнтованого кластера у місті Маріуполі. У якості напрямів діяльності кластера обрано благоустрій, туризм та екологію. Підприємства сфери благоустрою забезпечать комфортні умови для життя населення. Озеленення території сприятиме покращенню стану екології промислового міста. Маріуполь розташований на морському узбережжі та є привабливим для туристів. Благоустрій та вирішення екологічних проблем збільшить приплив туристів до міста, а розвиток туристичної сфери ініціює зростання малого та середнього бізнесу. Соціально орієнтований кластер сприятиме розвитку інфраструктури, покращенню екологічного стану довкілля, раціональному використанню ресурсів, розвитку комунальної сфери і туристичного потенціалу, підвищенню інвестиційної привабливості, зростанню рівня якості життя й у цілому підвищенню конкурентоспроможності міста Маріуполя. -
ЗАСТОСУВАННЯ ЕКОНОМІЧНИХ МЕТОДІВ УПРАВЛІННЯ ПРОМИСЛОВИМ ПІДПРИЄМСТВОМ
У статті охарактеризовані сучасні методи в управлінні підприємством, які спираються на всі важелі господарювання. Кожне підприємство прагне до ефективної реалізації своєї діяльності та отримання стійкого прибутку. Стабільність економіки України значним чином залежить від успіху реформ та ефективності прийнятих економічних, фінансових та монетарних заходів.
В ринкових умовах особливе місце займають економічні методи управління. Використання і удосконалення таких економічних важелів як комерційний розрахунок, планування, механізм ціноутворення, стійке фінансове становище і розумне оподаткування допоможуть створити надійний економічний механізм, який приведе в дію весь механізм економіки України.
У статті проведено аналіз реалізації економічних методів управління в умовах ПАТ МК «Азовсталь» за 2016 та 2017 роки.
-
ОЦІНКА ВІЛЬНОГО ЧАСУ НАСЕЛЕННЯ ЯК ОСНОВНОГО РЕСУРСУ ТУРИЗМУ (НА ПРИКЛАДІ м. МАРІУПОЛЬ)
В статті з позицій комплексного і системного підходів визначено місце, роль, напрями наукового дослідження та моделі оцінки вільного часу населення та його використання суспільством на прикладі м. Маріуполя. В межах дослідження виявлено потенційну можливість використання населенням м. Маріуполя вільного часу, що складає близько 7 % його фонду. Невелика частка використання фонду вільного часу населення м. Маріуполя за місцем основного проживання, відбиває необхідність впровадження напрямів розвитку відповідної інфраструктури міста. В процесі дослідження представлено соціальні аспекти вільного часу та використання його суспільством на підставі впровадження комплексного та системного підходів. Основні висновки та результати досліджень зводяться до наступного: місце і роль вільного часу можна визначити як міру дійсного багатства суспільства; запропоновано під вільним часом розуміти такий час, який не поглинається безпосередньо продуктивною працею, а залишається вільним для задоволень, дозвілля, вільної діяльності й розвитку. Вільний час виступає в цьому плані як простір для розвитку людського капіталу; обґрунтовано, що використання вільного часу - важливий напрям досліджень з якості життя суспільства; запропоновано аналітичні форми економіко-математичних моделей оцінки вільного часу та його використання; визначено рівень використання суспільством вільного часу як ефективного ресурсу туризму; оцінено та визначено, що рівень використання суспільством вільного часу як ефективного ресурсу туристичної діяльності є недостатнім, що суспільство не створює достатніх умов для того, щоб людина мала можливість розкрити себе, піднятися до вищого рівня якості життя через прояв своїх здібностей та підвищення задоволеності своїх постійно зростаючих потреб.
-
МІЖНАРОДНИЙ РИНОК ПРАЦІ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ: МІГРАЦІЙНИЙ ДИСКУРС
Динамічність трансформацій і нестабільність розвитку міжнародного ринку праці зумовлює необхідність проведення систематичних досліджень з різних ракурсів соціально-економічних відносин в глобальних масштабах. Одним із таких ракурсів є процес міжнародної міграції. На сучасному етапі, вплив глобалізації на розвиток міжнародного ринку праці, визначаються різними можливостями забезпечення потреб людини в країнах, різних за економічним розвитком, що проявляється в основному транскордонним переміщенням власне робочої сили, тобто «відтворювального багатства країни», що витрачає кошти на професійну підготовку і навчання, в інші країни, які використовують цю робочу силу, привласнюючи результати праці останньої. Варто також відзначити, що в міграційних процесах задіяні не лише висококваліфіковані працівники, а й малокваліфіковані, що в свою чергу формує своєрідну сегментацію відповідного ринку. Не є винятком й ситуація, коли висококваліфікована робоча сила залучається до сфери зайнятості, яка не відповідає рівню кваліфікації. Саме акцент на таких рисах, неабияк відображає сучасне позиціонування України в міжнародних міграційних процесах. Передові позиції України в масштабах міграційних потоків з країн пострадянського простору відіграють важливу роль у формуванні геополітичного позиціонування країни, негативного суспільного сприйняття внутрішніх реформ та вимагають впровадження ефективних регулятивних заходів в контексті мінімізації втрат. Таке регулювання повинно будуватись на засадах програмно-цільового макроекономічного регулювання розвитку національного ринку праці, з урахуванням особливостей перебігу міжнародних міграційних процесів на етапі глобалізації. -
РОЛЬ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ У КОНЦЕПЦІЇ «LEAN PRODUCTION» ТА ПРОБЛЕМИ ЇЇ ВПРОВАДЖЕННЯ НА ВІТЧИЗНЯНИХ ВИРОБНИЦТВАХ
Сьогодні основою успіху будь-якого підприємства є високий рівень його організації. Його основою служить чітке усвідомлення та реалізація кожним працівником своєї зони відповідальності у загальному процесі створення вартості кінцевого продукту високої якості. Системи менеджменту якості (СМЯ) і концепція «Lean Production» («ощадливе виробництво») дозволяють підвищити ефективність виробництва і досягти високого рівня виробничої системи. У роботі розглянуто поняття системи менеджменту якості та концепцію «Lean Production» в цілому. Виділено основні методи та інструменти оптимізації виробничого та управлінського процесів та визначено їх роль у системі «Lean Production». Окреслено основні проблеми ефективного використання та масового впровадження концепцій СМЯ і «Lean Production»на українських підприємствах. Представлено практичний аспект подолання визначених проблем та можливостей використання даних концепцій підвищення ефективності підприємства та його конкурентоспроможності на ринку.
-
АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ПРАВОВОЇ ОХОРОНИ ТА ПРАВОВОГО ЗАХИСТУ ОБ'ЄКТІВ ПРАВА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ В УКРАЇНІ
У статті досліджуються проблемні питання правового регулювання об'єктів права інтелектуальної власності. Проаналізовано поняття "правова охорона" та "правовий захист" в нормативно-правових актах і науковій літературі, а також співвідношення цих понять. Зроблено висновок про те, що правовий захист і правова охорона - це послідовні етапи процесу правового регулювання. Розглянуто такі новели правового регулювання як карикатури, пародії та попурі, які стали об'єктом правової охорони авторського права; деліктизація і криміналізація камкордінга і картшейрінга як порушень авторського права. У залежності від розміру завданих збитків та ступеня суспільної небезпеки камкордінг і кардшейрінг виступають деліктами, адміністративними проступками або злочинами. Приділено увагу реформуванню системи правової охорони об'єктів права інтелектуальної власності - ліквідації Державної служби інтелектуальної власності, передачі її функцій Міністерству економічного розвитку і торгівлі, створення Ради з питань інтелектуальної власності. Розглянуто засади реформованого правового захисту об'єктів права інтелектуальної власності - створення Вищого суду з питань інтелектуальної власності, який є вищим спеціалізованим судом, судом першої та апеляційної інстанції. Віднесення до його юрисдикції спорів господарсько-правового, адміністративно-правового, а також цивільно-правового характеру підкреслює спеціалізованість цього суду. Досліджені актуальні питання права інтелектуальної власності дозволяють стверджувати, що ця галузь права перебуває на етапі активного реформування, що безумовно має позитивно вплинути на розвиток цієї сфери суспільних відносин. -
СЕРТИФІКАТНЕ НАВЧАННЯ В ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНІЙ СФЕРІ ТА ЙОГО ВПЛИВ НА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК РЕГІОНУ
Стаття присвячена дуже актуальній темі на сьогоднішній день: новим формам навчання і поєднанням економічних процесів з навчанням. В статті наведена проблема про те, що професійно-технічна освіта на сьогодні недооцінена державою, однак необхідність в таких кадрах все більше зростає. Отже потрібен новий підхід до розуміння професійно-технічної освіти і якості її надання. Метою статті є аналіз сучасних тенденцій розвитку професійно-технічної освіти в Україні. Наведено, що в Україні проголошується реформа освіти з боку Міністерства освіти та науки. Однак немає ніякого підґрунтя для проведення такої реформи. Проаналізовані загальні витрати на освіту в Україні за 2007-2016 роки. Доведено, що в доларовому еквіваленті такі витрати постійно падають і на сьогоднішній день мі відстаємо від східноєвропейських країн десь на 1500 тис. доларів США на кожного студента. Також наведено порівняння структури витратна освіту в 2007 та 2016 роках, де видно зростання ролі початкової освіти, і зниження показників по всіх інших видах. З 2007 року виникає постійний спад витрат на освіту, і професійно-технічну зокрема, про що свідчать наведені в статті рисунки. Наведено новий погляд на професійне навчання, доведено, що новий підхід до навчання дасть можливість отримати професіоналів нового рівня з відповідними навичками та уміннями.
-
СУЧАСНІ МЕТОДИ ОЦІНКИ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА
У статті проведено дослідження існуючих методів оцінки економічної безпеки підприємства. Стаття має оглядовий характер. Наведено обґрунтування, що головною умовою економічної безпеки підприємства є здатність протистояти існуючим і виникаючим небезпекам і загрозам, які прагнуть завдати економічної шкоди підприємству або небажано змінити структуру капіталу, аж до примусової його ліквідації. Забезпечення економічної безпеки підприємства можливо тільки на основі його фінансово-стійкого розвитку. Обґрунтовано, що повинні бути створені умови для реалізації цього фінансового механізму, який був би здатний адаптуватися до мінливого впливу внутрішнього і зовнішнього середовища. Значить, створюється необхідність постійного контролю фінансової безпеки, яка зумовлюється об'єктивною потребою кожного суб'єкта господарювання в забезпеченні стабільного функціонування і досягнення цілей діяльності. З цього випливає, що рівень економічної безпеки підприємства залежить від того, наскільки ефективно здійснюється його керівництво і наскільки менеджери здатні уникати можливих загроз і ліквідувати шкідливі наслідки окремих негативних складових зовнішнього і внутрішнього середовища. Були зроблені висновки про те, що досліджені підходи не є абсолютно прийнятними для оцінки рівня економічної безпеки підприємства, а також про те, що необхідний підхід до вибору методів економічної безпеки підприємства повинен ґрунтуватися на отриманні підприємством прибутку. -
КОН’ЮНКТУРНІ ДОСЛІДЖЕННЯ СВІТОВОГО РИНКУ МЕТАЛОПРОДУКЦІЇ
Стаття має науково-методичний характер. В статі зроблено спробу визначити коливання економічної кон’юнктури на міжнародному ринку металопродукції. Встановлено, що кон’юнктурні зміни, що відбуваються на міжнародному ринку металопродукції зумовлені багатьма факторами – такими як глобалізація, зміна світових лідерів у виробництві та експорті металопродукції, технологічний прогрес, необхідність виробництва високотехнологічних марок сталі, глобалізація ринків факторів виробництва та ін. Встановлено, що трансформаційні процеси на сучасному етапі перетворились на важливий фактор розвитку світогосподарських зв'язків. Розраховано ННІ для міжнародного ринку металопродукціїї. Виявлено, що міжнародний ринок металопродукціє є доволі концентрованим, бо на протязі майже 10 років ННІ>1800. Наведено динаміку ННІ за 2007 – 2016 рр. Виявлено, що тенденція виробництва металопродукції має негативні тенденції. Тобто за період з 2007 – 2016 роки в світі виробляється все менше металопродукції. Такий стан пояснюється наступними чинниками: світова економічна криза; збільшення виробництва товарів субститутів, які заміняють товари що раніше вироблялись з металу; зменшення обсягів будівництва; виробництво товарів з металопродукції привело до перевиробництва і цій галузі. Визначено, що в умовах світової економічної кризи необхідно розробити концепцію розвитку вітчизняної металургійної галузі, яка має передбачати: зниження експортозалежності через розвиток в Україні металоспоживаючих галузей (корабле-, авіа-, машинобудування, будівельна промисловість); забезпечення випуску високоякісних марок сталі, які і в умовах кризи мають попит на ринку; використання технологій, які дозволяють зменшити залежність від дорогих енергоносіїв; технічне переобладнання галузі з метою зниження негативних екологічних наслідків.
-
ГОТЕЛЬНИЙ РИНОК УКРАЇНИ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ
Стаття носить оглядовий характер. У статті зроблена спроба проаналізувати сучасний стан готельного бізнесу в Україні. У статті зроблена спроба узагальнити існуючі в світі класифікації готелів в залежності від надання якості послуг. Наведені дані 10 країн з найбільшими цінами на готельні послуги. Наведено класифікацію типів готельного розміщення. Визначено, що в деяких країнах присвоєння класу готельного обслуговування і визначення стандартів цього обслуговування прірогатіва державних органів (міністерств і ведоств). Наведено моделі класифікації готелів і визначено, що найбільш поширеними є: європейська система, азіатсько-африканська система, американська і грецька. Зроблено висновок, що українська система готельного бізнесу базується на європейській системі класифікації готельних послуг, але при цьому дотримання всіх норм і вимог відповідно до цієї системою практично не дотримується. В Україні намагаються поєднувати досвід європейської і американської ситем, а саме, починають формуватися готельний мережі за прикладом американських, при цьому їм присвоюється тип «зірок» як у європейських готелів. На жаль, за 27 років в Україні не було створено незалежне агенство з дотримання якості готельних послуг, яке б було противагою для УкрСЕПРО і результати високих оцінок якого, були б для готелів України прерогативою.
-
КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ КРАЇН
В статті досліджується зміст категорії економічна безпека з огляду на концептуальні підходи до її вивчення. Основним вихідним положенням цього дослідження визначена поліструктурність економічної безпеки країни. Для досягнення мети здійснено: критичний огляд наукових робіт з питань сутності категорії «економічна безпека»; визначення рівнів економічної безпеки з урахуванням процесу глобалізації; здійснено порівняння моделей економічної безпеки різного рівня; встановлені зв’язки між рівнями економічної безпеки за суб’єктним підходом. Для вирішення завдань використані методи систематизації та наукового узагальнення, системний підхід до вивчення об’єкту дослідження.
Основними висновками дослідження визначені наступні: дослідження економічної безпеки країни здійснюється за просторовим, суб’єктним, модельним та предметним підходами; базовим та найважливішим рівнем структури економічної безпеки визначено рівень людини. Практична цінність отриманих результатів пов’язана з удосконаленням управляння економічними процесами та господарською діяльністю з урахуванням зміни базового елементу вертикалі економічної безпеки країни. Оригінальність дослідження полягає в припущенні можливості змінювання пріоритетів стратегій, політик, програм та проектів різних суб’єктів, які, здійснюючи діяльність в глобалізованому середовищі, формуватимуть стале підґрунтя для економічного зростання країни.
-
ОСНОВНІ АСПЕКТИ ПРОЯВУ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ РЕГІОНУ
У статті проведено теоретичне дослідження основних аспектів прояву регіональної економічної безпеки. Метою дослідження є визначення та вивчення основних аспектів прояву забезпечення регіональної економічної безпеки. Для вивчення основних аспектів прояву регіональної економічної безпеки застосовувалися методи теоретичного узагальнення. Теоретичною базою дослідження виступають досягнення зарубіжних та вітчизняних науковців. Для досягнення поставленої мети було використано наступні методи дослідження: системний підхід, метод аналізу та синтезу, прийоми логічного узагальнення. Актуальність даного дослідження обумовлена необхідністю формування і впровадження ефективного антикризового регіонального менеджменту для забезпечення економічної безпеки як на мезорівні так і на рівні держави в умовах децентралізації управління. Постає необхідність в чіткому розумінні аспектів прояву забезпечення регіональної економічної безпеки. В результаті проведеного теоретичного дослідження вивчено та сформовано розуміння основних аспектів прояву регіональної економічної безпеки, а саме: економічна стабільність регіону, економічна стійкість регіону, соціально-економічний розвиток регіону, конкурентоспроможність регіону, певна незалежність (самостійність) регіону та інтеграція з національною економікою. Наявність зазначених аспектів за результатами функціонування економічної системи регіонів є проявом забезпечення регіональної економічної безпеки. В подальших дослідженнях доцільним є визначення індикаторів та їх кількісна оцінка для кожного із визначених в даному дослідженні аспектів прояву регіональної економічної безпеки.
-
ФІНАНСОВІ ЧИННИКИ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ РЕГІОНУ У КОНТЕКСТІ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ
Підвищення конкурентоспроможності регіонів України має бути зорієнтовано на досягнення економічних та соціальних стандартів ЄС. Фінансовому забезпеченню даних показників на належному рівні сприяє наповнення місцевих бюджетів. Розвиток місцевого самоврядування в Україні знаходиться в активній стадії свого реформування. В таких умовах поступальний темп та спрямованість реформ забезпечує децентралізація. Оптимізація дохідної та видаткової частини місцевих бюджетів потребує окремого дослідження з метою наукового аргументування надання регіонам більшої фінансової незалежності та відповідальності. Здійснений інтегральний аналіз регіональної конкурентоспроможності може слугувати орієнтиром для соціально-економічного розвитку регіону та основою для розроблення стратегії його розвитку. Придніпровський регіон є значно привабливим для інвесторів різних країн так як посідає перше місце серед областей України за обсягами залучених прямих іноземних інвестицій. Аналіз структури видатків місцевих бюджетів показує соціальну спрямованість бюджетної політики. Відносно висока питома частка видатків у соціальну сферу є позитивною для суспільства. В умовах децентралізації фінансові ресурси місцевих органів влади мають адресно направлятися під певні розроблені затверджені програми з жорстким контролем з боку держави. Головними умовами підвищення конкурентоспроможності Дніпропетровської області як перспективного промислового регіону мають бути: стабільне макроекономічне середовище для інвестицій; ліберальний режим імпорту та міцна стратегія експорту; ефективна політика держави; ефективна стратегія іноземного інвестування в умовах обмеження власних ресурсів, спрощені процедури та правила зі сторони місцевих органів влади для малого бізнесу для зниження операційних витрат; стійкі інвестиції у людський капітал; комплексна підтримка технологій; створення кластерів з метою забезпечити інтеграційних зв’язків між малими та великими суб’єктами підприємництва, доступні кредити та відсоткові ставки, створення конкуренції у банківському секторі, навчання банківського персоналу щодо оцінки ризиків кредитування малого та середнього бізнесу, пільгове кредитування иа інші фінансові чинники.
-
ПРОГНОЗУВАННЯ ЗНАЧЕННЯ ОБСЯГУ ПРИРОДНОГО ГАЗУ У ПСГ УКРАЇНИ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ОБСЯГІВ ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНОГО ГАЗУ ТА ІМПОРТУ
На основі аналізу динаміки розвитку газового ринку України проведене дослідження інтеграційних процесів у єдиний європейський, а також динаміки закачування природного газу у ПСГ України, його використання та імпорту, еластичність обсягу природного газу у ПСГ за показником його використання та за показником його імпорту. Актуалізована особлива значущість та практична цінність такого дослідження в умовах потреби збереження конкурентних переваг українських гравців газового ринку, розширення їх діяльності тощо. Окрім того, відзначено,що ці питання актуалізується в контексті проведення проекту щодо оцінювання роботи ПСГ України для визначення оптимальної моделі функціонування підземних сховищ, розпочатого НАК «Нафтогаз України» та ЄС. Авторами встановлено, що при збільшенні обсягу використання природного газу на 1% (за інших незмінних факторів) прогнозне збільшення обсягу природного газу у ПСГ складає 1,028%. При збільшенні імпорту газу на 1% (за інших незмінних факторів) прогнозне зменьшення обсягу природного газу у ПСГ складає 0,112%. Відповідно і в першому, і в другому випадку навпаки. Одночасне зниження на 1% обох факторів викликало падіння обсягу природного газу у ПСГ на 0,916 %. В статті розглянута економетрична модель виробничої функції Кобба-Дугласа адекватна вихідним даним, в якій враховано прогнозні значення впливу використання та імпорту газу у 2018 - 2019 рр.
-
МЕХАНІЗМ УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ІННОВАЦІЙНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ УКРАЇНИ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНОЇ КОНКУРЕНЦІЇ
У статті розглянуто механізм управління розвитком інноваційної інфраструктури України в умовах глобальної конкуренції, представлено його схему, визначено його основні елементи та зв’язки між ними. Встановлено, що: 1) під механізмом управління розвитком інноваційної інфраструктури доцільно розуміти складну систему інституцій, інститутів, цілей, принципів, методів, інструментів, детермінантів, етапів планування та реалізації переходу інноваційної інфраструктури із одного стану у інший, більш досконалий, якої необхідно дотримуватися та враховувати для забезпечення досягнення цілей держави у зазначеному напрямі, забезпечення її інноваційного розвитку; 2) мета управління розвитком інноваційної інфраструктури є створення ефективної та конкурентоспроможної інноваційної інфраструктури, інтегрованої у глобальний ланцюг створення інноваційної вартості); 3) система інституцій, що здійснюють державне управління інноваційною інфраструктурою, включає Верховну раду, обласні та районні ради, представницькі органи місцевого самоврядування, Кабінет Міністрів України, у т.ч., у першу чергу, Міністерство освіти і науки України; 4) державне управління розвитком інноваційної інфраструктури має відбуватися на наступних принципах: інклюзивність, валідність, релевантність, спадкоємність, поліваріантність, директивність, транспарентність, циклічність, еволюційність, науковість, економічність, ефективність, комплексність, системність; 5) основним елементом механізму державного управління інноваційною інфраструктурою у довгостроковому періоді є система стратегічного управління інноваційною інфраструктурою.
-
ТУРИЗМ ЯК СУЧАСНА ДЕТЕРМІНАНТА СУБ’ЄКТИВНОЇ ЗАДОВОЛЕНОСТІ ЖИТТЯМ В УКРАЇНІ
У статті розглянуто підхід до туризму як детермінанти суб’єктивної задоволеності життям. Проведене дослідження показало, що для розрахунку міжнародного індексу «Щастя» використовуються показники. Міжнародні експерти відносять суб'єктивну задоволеність життям до показників «щастя». Відзначена відсутність прямої залежності між розвитком економіки та його суб’єктивним сприйняттям людьми. Визначено теоретико-концептуальні засади для вирішення проблеми суб’єктивної задоволеності життям в Україні. Звернено увагу на психологічні аспекти економічної політики держави, психологію споживача, особливості українського менталітету. Зазначено необхідність дослідження суб'єктивної задоволеності життям для результативності здійснення «Доктрини збалансованого розвитку «Україна 2030». Вказано на значення туризму для розвитку економіки країни та суб’єктивної задоволеності життям. Відзначено особливості розвитку сучасного туризму. Показано вплив туризму на задоволення низки потреб людей, зокрема потреби у відпочинку, потреби у лікуванні, потреби у самореалізації, пізнавальні потреби, культурні потреби, професійні потреби та інші. Надано динаміку туристичних потоків внутрішніх туристів, туристів-громадян України, які виїжджали за кордон. Виявлено збільшення відсотку поїздок українців за кордон з службовою метою з 2016 року. Надано динаміку відвідування України іноземними туристами, починаючи з 2000 року. Представлено головні фактори гальмування розвитку туристичної галузі в країні, до яких віднесено несприятливість існуючих умов для підприємництва, недосконалість нормативно-правового поля. Визначено необхідні фактори для розвитку туристичної галузі в Україні, серед яких відзначені внутрішньополітична стабільність країни, розширення міжнародних зв’язків, мирні добросусідські відносини між державами.
-
СТАТИСТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОЦЕСІВ ТРУДОВОЇ МІГРАЦІЇ В УКРАЇНІ
В сучасних умовах глобалізації світової економіки питання моніторингу міжнародної трудової міграції набувають суттєвого значення. Особливо актуальним є проведення дослідження динаміки та визначення характеру сучасних міграційних процесів як аналітичної основи формування економічних механізмів їх регуляції на рівні державного управління. У статті проведено аналіз основних наслідків трудової міграції. На підґрунті результатів досліджень сучасних вчених виділено три основні проблеми процесів трудової міграції та шість основних напрямків міжнародної міграції робочої сили. В ході досліджень зазначено проблему формування єдиної системи збору даних про трудову міграцію. Надано аналіз демографічної ситуації в Україні, що дозволило визначити стійку тенденцію абсолютного зменшення чисельності населення. Встановлено зростання довгострокової трудової міграції в Україні. Зазначено, що починаючи з кризового 2014 р. цей процес набуває суттєвого прискорення. Надано аналіз за видами економічної діяльності, в яких працюють мігранти з України. Запропоновано економіко-математичний аналіз динаміки і структури міграційних процесів. Визначені функціональні залежності для прогнозування міграційних процесів.
-
СИСТЕМА КРИТЕРІЇВ ДІАГНОСТУВАННЯ РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ РЕГУЛЮВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО ВІДТОРГНЕННЯ НА ПІДПРИЄМСТВАХ
У статті запропоновано дворівневу систему критеріїв діагностування результативності регулювання соціально-економічного відторгнення, що містить інтегральні показники визначення рівня життя працівників підприємства та показники забезпечення якості життя мешканців відповідного регіону, де воно розташоване, що дає можливість враховувати інтереси працівників підприємства, бізнес-спільноти, органів місцевої влади, скорегувати потенційні інвестиційні потоки та обрати перспективні напрями оперативного регулювання відторгнення на рівні його прояву. Вчасне діагностування проявів відторгнення дає можливість адекватного реагування на такі прояви, обрання відповідної стратагеми дій, корегування напрямів відторгнення, та у перспективі формування та впровадження нових парадигмальних принципів підвищення добробуту як працівників підприємства, фінансово-економічного стану підприємства та міського населення в цілому через фрагментацію запропонованих підходів до регулювання соціально-економічного відторгнення.
-
ДИВЕРСИФІКАЦІЯ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ ЯК НАПРЯМОК СТРАТЕГІЧНОГО РОЗВИТКУ
В статті зроблено огляд проблем диверсифікації промислових підприємств як напрямоку стратегічного розвитку. У статті проведено аналіз видів диверсифікації підприємств. Аналіз стратегій розвитку зарубіжних компаній доводить, що світові лідери на сучасному етапі розвитку використовують стратегії диверсифікації, основним напрямком яких є інтеграція вперед шляхом об'єднання з кінцевими споживачами продукції. У класифікації стратегій диверсифікації виділені стратеги, які розділені на дві групи: синергетичні і конгломерантні. Напрямки диверсифікаційних процесів залежать від стадії життєвого циклу підприємства. Для визначення етапів життєвого циклу запропонована методика, заснована на певні семи показників діяльності. Запропоновані показники також дозволяють керівництву компанії оцінити диверсифікацію за основними критеріями: привабливість з точки зору вкладених коштів; «Витрати на вступ» до нової галузі і додаткові вигоди. З наведених розрахунків можна зробити висновок, що більшість підприємств знаходиться на стадії життєвого циклу «Стабілізація». Рекомендується застосування стратегії життєздатності (стратегія довгострокового розвитку), яка спрямована на реалізацію цілей забезпечення стійких темпів розвитку і функціонування підприємства. Для реалізації стратегії необхідно, щоб заходи диверсифікації були здійснені у всіх відповідних областях і аспектах діяльності даного підприємства. На один перед це стосується персоналу і заходи по його мотивації, стилів управління, корпоративної культури, фінансового та ресурсного забезпечення, компетенцій керівництва. -
Вплив рівня оплати праці на бюджет об’єднаних територіальних громад.
У статті досліджується формування бюджетів об’єднаних територіальних громад та їх структура. Визначено, що надходження до бюджетів об’єднаних територіальних громад складаються із трьох елементів: податкові надходження, неподаткові надходження та трансферти. Доведено, що значну роль у формуванні бюджетів об’єднаних територіальних громад відіграють податкові надходження, адже вони формують власні доходи громади. Науковою новизною здійсненого дослідження є застосування методу групування до об’єднаних територіальних громад та їх поєднання у групи залежно від частки податку на доходи фізичних осіб. На основі використання коефіцієнта еластичності в якості аналітичного інструментарію обґрунтовано необхідність підвищення рівня заробітної плати, яка складає основне джерело доходів членів громади, і за ланцюговою реакцією буде збільшувати рівень власних доходів бюджетів об’єднаних територіальних громад, та, відповідно, самодостатність. Визначено, що власні доходи на 80 % від податкових надходжень формуються за рахунок податку на прибуток фізичних осіб. На основі аналітичних розрахунків з’ясовано, що підвищення рівня оплати праці на 1 % викликає зростання обсягу власних доходів громади в 1,81 рази. Обґрунтовано, що чим вищий рівень оплати праці, тим більше надходження до бюджету громади, і, відповідно обсяг власних доходів.
-
РОЗВИТОК НАУКОВИХ ПАРКІВ В УМОВАХ ФОРМУВАННЯ ІМІДЖУ РЕГІОНА: СВІТОВИЙ ДОСВІД ТА УКРАЇНСЬКІ РЕАЛІЇ
У статті проаналізовано провідний світовий досвід створення та функціонування наукових парків як центрів інноваційного розвитку територій та поширення конкурентоспроможності наукоємного бізнесу і наукової організації. Доведено, що Інноваційний розвиток можливий в певному просторі, прикладом якого є регіон. Встановлено, що активізація інноваційної діяльності через мережу наукових парків сприяє формуванню іміджу інноваційного регіону та позитивно впливає на залучення інвестицій та кваліфікованої робочої сили в такий регіон. В підтвердження цього наведено досвід таких країн, як США, Великобританія, Японія, Китай. Проаналізовано моделі наукової організації інноваційної діяльності в цих країнах. Запропоновано для впровадження в Україні саме американську модель організації наукових парків. Акцентовано увагу на провідну роль вищих навчальних закладів в цій моделі. Обґрунтовано доцільність та основні перепони імплементації цієї моделі в реаліях української економіки. Виокремлено інтереси всіх учасників інноваційного процесу у створенні та поширенні діяльності наукових парків. Особливо підкреслено необхідність участі регіональної влади в цих процесах як прерогативу для формування позитивного іміджу регіона. Основними принципами ефективної допомоги запропоновано зниження адміністративних бар’єрів, розвиток соціальної інфраструктури, розширення зав’язків з науковими центрами, формування замовлення на спеціальності відповідно до потреб наукових парків, заохочення бізнес-організацій до проведення спільних з університетами науково-дослідних робіт в пріоритетних сферах. Як перспективний напрямок подальших досліджень в цьому напрямі виділено розробку механізмів узгодження інтересів всіх суб’єктів інноваційної діяльності наукових парків, впровадження критеріїв оцінки їх впливу на розвиток іміджу регіонів та держави загалом.
Стаття має оглядовий характер та освітлює перспективи впровадження світового досвіду створення наукових парків в українських реаліях.
-
Оцінка та управління стратегічною стійкістю машинобудівних підприємств.
У роботі проведений аналіз сутності стійкості складної системи підприємства. Показано, що стійким можливо вважати такий стан підприємства, коли воно спроможне утримувати позитивні значення цільових показників у певному проміжку часу.
Обгрунтовано, що для забезпечення економічного розвитку системи є необхідність підтримувати її стійкість у певних межах. В процесі розвитку відбувається накопичення кількості ефективності економічної системи. Процес накопичення ефективності економічної системи має свої межі, він закінчується кризою. Стан динамічної рівноваги між граничними максимальними і мінімальними значеннями є стійким (сталим).
Доведено, що досягти стратегічної стійкості підприємство може в разі, коли кожний наступний максимум досягається на новому, якісно вищому рівні, що надає можливість підприємству нові можливості економічного розвитку у довготривалій перспективі.
В роботі на основі системного підходу розроблена методики оцінки стійкості машинобудівних підприємств, що передбачає два кроки. Першим кроком є аналіз динаміки показників діяльності підприємства та темпів їх зростання. Другим кроком є визначення меж стратегічної стійкості. Такими межами є мінімальні та максимальні значення аналізованих показників, досягнення яких забезпечує підприємству можливість знаходитись у рівноважному стані.
На основі викладених теоретичних положень щодо стійкості економічної системи підприємства та методики її визначення, проведений аналіз на прикладі низки машинобудівних підприємств України: ПАТ «Мотор Січ», казенне підприємство «НВК «Іскра» та ПАТ «Запорізький автомобільний завод».
Доведено, що для забезпечення динамічного розвитку машинобудівних підприємств є необхідність створення системи аналізу та управління стратегічною стійкістю, що спирається на відповідне інформаційне забезпечення.
-
Интенсификация аграрного сектора как закономерность развития экономики Азербайджана.
В статье автором указывается, что за последнее время немаловажно на деле служит как освоению новых земель, так и улучшению использования уже освоенных земель. Хотя наступает момент, когда дальнейшее расширение площадей становится не только затруднительным, но и невозможным по причине отсутствия свободных земель или невыгодности их использования в связи с большими капитальными затратами. Для увеличения выхода продукции остается единственный путь - улучшение сельскохозяйственного производства. В данном случае интенсификация приобретает силу объективной необходимости и превращается в закономерность развития сельского хозяйства. Необходимость последовательной интенсификации предполагает проведение в определенном порядке всех мероприятий, повышающих культуру земледелия и урожайность сельскохозяйственных культур, качество продукции, производительность труда, которые способствуют снижению себестоимости продукции. Интенсификация также означает переход к рациональным системам земледелия.
Используя опыт, работники сельского хозяйства отказались от шаблона в земледелии, улучшили качество основной и предпосевной обработки почвы, стали настойчиво внедрять в производство новые урожайные сорта зерновых культур, проделали большую работу по внутрихозяйственному устройству и введению севооборотов.
Таким образом, для защиты внутреннего рынка страны с развитой экономикой широко применяют всевозможные акцизы, лицензирование, тарифное регулирование и квотирование, пошлины. Помимо этого могут создаваться запасы продовольствия и продовольственные фонды, которые обеспечат продовольственную безопасность.
-
ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ: АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО СТАНУ, ЙМОВІРНОСТІ БАНКРУТСТВА, ЧИСТОГО ЕКОНОМІЧНОГО ЕФЕКТУ ВІД ЗАЛУЧЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙ
У сучасних умовах господарювання, у результатах діяльності великих промислових підприємств зацікавлені власники, акціонери, інвестори, кредитори. На підставі оприлюдненої фінансової звітності вони оцінюють фінансовий стан підприємства та ймовірність його банкрутства. Проведено фінансовий аналіз ПрАТ «ЗАЗ» за 2013-2017 роки, а саме аналіз: ліквідності (коефіцієнти покриття, швидкої ліквідності, абсолютної ліквідності та чистий оборотний капітал), платоспроможності (коефіцієнти платоспроможності (автономії), фінансування, забезпечення власними оборотними засобами, маневреності власного капіталу), ділової активності (коефіцієнт оборотності активів, оборотності кредиторської заборгованості, оборотності дебіторської заборгованості, оборотності матеріальних запасів, віддачі власного капіталу, строк погашення кредиторської та дебіторської заборгованості, фондовіддача), рентабельності (рентабельності активів, рентабельності власного капіталу, рентабельності реалізації). Розраховано ймовірність банкрутства за моделями Альтмана, Спрінгейта, Таффлера і Тішоу, Сайфуліна-Кадикова, Ліса, Конана і Гольдера, Бівера ПрАТ «ЗАЗ» за 2013-2017 роки. Запропоновано визначення річного економічного ефекту, одержаного за рахунок підвищення надійності економічної безпеки, який буде дорівнювати різниці між зменшенням збитку від підвищення надійності економічної безпеки та додатковими економічними витратами. Запропоновано визначення чистого річного економічного ефекту, за вирахуванням залучених інвестицій у економічну безпеку промислового підприємства, який буде досягнутий, за умови, що річний економічний ефект, одержаний за рахунок підвищення надійності економічної безпеки, буде більшим від залучених фінансових інвестицій з відсотками. -
Застосування інформаційних систем в управлінні об’єднаними територіальними громадами.
У роботі проведений аналіз сутності територіальних громад, визначена матеріальна і фінансова основа місцевого самоврядування. Запропоновано ресурси об’єднаних територіальних громад згрупувати таким чином: а) природно-географічні – земельні, лісові, водні, мінерально-сировинні, біологічні та енергетичні; б) економічні – матеріальні (рухоме і нерухоме майно, комунікації), фінансові (доходи та витрати бюджету, дотації, субвенції, гранти), людські та нематеріальні (інформації, технології, комунікації).
Доведено, що умовою ефективного управління об’єднаною територіальною громадою (ОТГ) є створення сучасних інформаційних систем, розробка ефективних механізмів збору, обробки та представлення інформації, процедур та технічних засобів обміну даними.
Розроблено інформаційну систему управління ОТГ, що є комплексною електронною інформаційно-аналітичною системою автоматизації діяльності об’єднаної територіальної громади. Система містить три основних блоки: населення; фінанси та нерухомість.
Доведено, що впровадження інформаційної системи управління ОТГ надасть можливість організувати роботу таким чином, щоб оперативно задовольняти всі інформаційні потреби працівників ОТГ, підвищити ефективність та оперативність управління, планування і використання всіх ресурсів об’єднаної територіальної громади. -
Застосування інформаційних систем в управлінні енергоефективністю та енергозбереженням у житлово-комунальному господарстві.
Доведено, що низька енергоефективність житлово-комунального господарства створює загрози для фінансового стану територіальних одиниць та є перешкодою для їх розвитку. Проведене дослідження динаміки зміни обсягів теплових мереж у Запорізькій області, що знаходяться у ветхому та аварійному стані. Показано, що екстенсивний характер ефективності теплоспоживання у Запорізькій області, на нашу думку, може бути пояснений двома причинами: наявністю втрат тепла внаслідок енергонеефективного житлового фонду; наявністю втрат тепла у мережах теплопостачання. Доведена необхідність управління споживанням енергії як інструмент для зменшення енергоспоживання бюджетними та комунальними об'єктами з використанням інформаційних технологій. Розроблена автоматизована інформаційна система збирання, обліку, аналізу та використання даних щодо енергоспоживання на об’єктах бюджетної сфери та житлово-комунального господарства, що призначена для задоволення інформаційних потреб органів місцевого самоврядування, територіальних органів державної влади і міської громади та підвищення оперативності й ефективності прийняття управлінських рішень щодо раціонального використання енергоресурсів та формування пропозиції щодо оптимізації рівня їх використання.
-
ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ ТА ЙОГО ВПЛИВ НА ФОРМУВАННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ДЕРЖАВИ
У роботі проаналізовано прагнення та спроможність досягти будь-якими шляхами за короткостроковий час економічних вигод підприємствами промислових чи соціальних галузей або суспільством в цілому насамперед спричиняє забруднення природи, що в свою чергу призводить до руйнування екосистеми, і як наслідок втрати частини ВВП за рахунок видатків. Аналізуючи фактори впливу економічного зростання на стан навколишнього середовища через вплив людської діяльності було виявлено, що майже у всіх країнах світу були прийняті попереджувальні заходи, а саме комплексні програми з охорони навколишнього середовища, реалізація котрих передбачає використання багаторівневої системи заходів. Таким чином, можна стверджувати, що захист навколишнього середовища – це перш за все світова проблема, яка є наслідком та невід’ємним компонентом економічного розвитку будь-якої держави світу, та своєю глобальністю призводить до формування загальних елементів єдиної екологічної політики. При розробці та впровадженню екологічної політики вона повинна бути сумісною з канонами економічної політики, а саме реалізовуватись через показники еколого-економічного аналізу, оцінки природних ресурсів, стан екологічних показників, активів природних ресурсів, насамперед обмежених та не поновлювальних ресурсів. Екологічна політика повинна бути направлена на підтримку вибраного курсу та темпу економічного зростання держави через моніторинг довкілля, стимулювання економічних та фінансових результатів, розробку механізмів управління та формування додаткового ринку еколого-економічних послуг з метою впровадження, розповсюдження енергомісткіх технологій, безвідходних чи маловідходних виробництв на всіх рівнях управління від підприємства до держави. Формування інноваційної стратегії включає етапи аналізу, постановки цілей, розробки варіантів стратегії, вибір оптимального варіанту і, нарешті, створення умов для реалізації стратегії. У процесі реалізації інноваційної стратегії, при розробці та виконанні заходів і тактичних планів, здійсненні контролю може виникнути ситуація, за якої реалізація інновацій, як високо ризикова діяльність за своєю суттю, увійде в суперечність з інвестиційною політикою. Це, в свою чергу, може або погіршити фінансове становище підприємства, або призвести до відмови від розробленої інноваційної стратегії. Отже, етапи проектування інноваційної стратегії повинні включати і аналіз фінансових обмежень, визначених обраною інвестиційною політикою.
-
ПРОАКТИВНЕ УПРАВЛІННЯ ТРУДОВИМ ПОТЕНЦІАЛОМ НА ПРОМИСЛОВОМУ ПІДПРИЄМСТВІ
У статті досліджено та удосконалено механізм управління трудовим потенціалом підприємства, який забезпечить взаємодію середовища функціонування підприємства з керуючою та керованою системою підприємства на основі відповідної адаптивності та проактивності трудового персоналу та їх узгодженості із стратегічним завданням формування потенціалу промислового підприємства, що дозволяє визначити об’єктивну потребу трудових ресурсів для формування проактивного типу потенціалу. Запровадження механізму управління трудовим потенціалом підприємства сприяє підвищенню ефективності використання трудового потенціалу персоналу та його подальший розвиток з одного боку здатне забезпечити успішний і стабільний розвиток підприємства, а з другого – зростання рівня довіри зі сторони персоналу і суспільства в цілому, що якнайкраще може відображатися у відданості підприємству. Враховуючи мінливість особистісних характеристик під впливом різних життєвих факторів їх визначення доцільно проводити кадровими службами підприємств щорічно або частіше в разі звернень самих працівників, а також при виявленні відхилень від норм поведінки.
Вдосконалений науково-методичний підхід до формування чисельності трудових ресурсів, який полягає у додаванні коефіцієнту проактивності трудових ресурсів, що дозволяє визначити трудовий потенціал проактивного типу, який допомагає запобігти його неефективного використання -
ФИНАНСОВАЯ СИСТЕМА КАК ГАРАНТ ЭКОНОМИЧЕСКОЙ СТАБИЛЬНОСТИ
В статье, автором указывается, что государственный бюджет, являясь центральным звеном финансовой системы, играет незаменимую роль в развитии материальных и нематериальних производственных отраслей. Поэтому, основным приоритетным направлением государственной экономической политики, в том числе и бюджетно-налоговой политики, в 2017 году было динамичное развитие ненефтяного сектора, а также повышение удельного веса данного сектора в ненефтяном ВВП и бюджетных доходах. Значительные капиталовложения в крупных масштабах в экономику Азербайджана стали возможны именно с нефтяной стратегией. В этом смысле, подписание «Контракта века» означало реализацию огромных проектов, создающих благоприятную почву для интеграции экономики Азербайджана в мировое пространство.
Стратегические дорожные карты по национальной экономике и основным секторам экономики обеспечат ее больший рост конкурентоспособности, инклюзивной экономике и социальному благосостоянию.
Таким образом, с целью ликвидации зависимости от нефтяных доходов был предпринят целый ряд мер. Стратегическая дорожная карта по национальной экономике и основным секторам экономики обеспечит ее больший рост конкурентоспособности, инклюзивной экономике и социальному благосостоянию. Отвечая на глобальные вызовы в результате привлечения инвестиций, позволит развитию среды свободного бизнеса, выхода на рынки человеческого капитала Азербайджан, что, в свою очередь, упрочит свои позиции в мировой экономике и войдет в группу стран с высокими доходами.
-
Поліпшення інвестиційної діяльності підприємств харчової промисловості в умовах реформування податкової системи України.
У статті представлено результати дослідження інвестиційної привабливості харчової промисловості України, інвестиційна діяльність харчових підприємств та взаємозв’язок податку на прибуток із інвестиційною активністю підприємств галузі. Охарактеризована динаміка обсягу реалізації продукції харчової промисловості України в абсолютному виразі та у відсотках до обсягів реалізації промисловості. Визначена роль харчової галузі в економіці країни. Проаналізована динаміка рентабельності діяльності підприємств, що виробляють продовольчі товари, за видами рентабельності та за категоріями харчових продуктів. Розглянуті основні показники, що характеризують майновий стан харчових підприємств. Представлена порівняльна характеристика витрат в промисловості та в харчовій галузі. Проаналізований сучасний стан інвестиційної діяльності в харчовій промисловості. За результатами 2016р. складені рейтинги капітального інвестування харчової галузі за регіонами України та частки капітального інвестування харчової галузі у загальному обсязі інвестицій в регіонах. Визначені регіони-лідери та аутсайдери рейтингів. Побудована економетрична модель взаємозв’язку інвестиційної активності підприємств харчової галузі та головного мотиватору підприємницької діяльності - податку на прибуток підприємств. Визначена щільність взаємозв’язку та зроблений прогноз обсягів інвестування за умови подальшого зниження ставки оподаткування. Сформульовані ключові проблеми, що перешкоджають розвитку харчової промисловості. Визначені основні заходи з боку держави, що сприятимуть активізації інвестиційних процесів в промисловості країни в цілому та в харчовій галузі зокрема.
-
Системна інтеграція інформаційних ресурсів в перспективі розвитку регіонального інформаційного менеджменту.
Стаття має науково-методологічний та науковий характер. В статті розглянуті питання можливості створення регіональної інформаційної системи інтеграції інформаційних ресурсів для забезпечення прийняття якісних управлінських рішень органами регіонального управління. Регіональна політика у сфері формування інформаційних ресурсів та інформатизації повинна бути спрямована на створення умов для ефективного та якісного інформаційного забезпечення вирішення управлінських завдань. Регіональні інформаційні ресурси містять інформацію, знання і засоби доступу до інформації і знань. Питання інтеграції інформаційних ресурсів можуть бути вирішені в рамках проектування та створення єдиної регіональної інформаційної системи (РІС), яка включає програмний комплекс, а також нормативну документацію, що забезпечує вирішення завдань управління трудовими, матеріальними, фінансовими, природними та іншими ресурсами регіону. Автором статті надається поняття «регіональні інформаційні ресурси», розглянуті завдання, принципи та етапи побудови системи інтеграції інформаційних ресурсів в регіональному інформаційному менеджменті. В якості наукової новизни автором розглядається поняття «вартості інформації» та наводиться формула створення додаткової вартості інформації в процесі управління. В статті розглядається поняття «цінності інформації», як оцінюючий критерій її якості, що покладений в основі оцінки ефективності використання інформаційних ресурсів у процесі прийняття управлінських рішень. В роботі приділено увагу захисту інформації. Для вирішення цих питань необхідна розробка методологічних основ захисту, які б могли враховувати не тільки перспективи розвитку інформаційних технологій і систем, але й перспективи розвитку спеціальних засобів попереджєення інформаційних загроз.
-
ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТКУ ТРУДОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВ В УКРАЇНІ
У статті досліджено та узагальнено визначення поняття «трудовий потенціал підприємства». Проаналізовано процес формування, використання та розвитку трудового потенціалу в Україні за останні роки. Визначено чинники, що впливають на формування та розвиток трудового потенціалу. Визначено стратегічні напрями формування та розвитку трудового потенціалу підприємств України за для вирішення проблем його ефективного використання. Найголовнішим чинником розвитку трудового потенціалу є професійна підготовка. Потрібні значні зміни пов’язані з фінансуванням та організацією професійної освіти трудового потенціалу, а саме об’єднання та координування зусиль центральних та місцевих органів виконавчої влади, представників освітньої галузі та роботодавців, що забезпечить збалансування попиту та пропозиції робочої сили на ринку праці в пріоритетних напрямах розвитку економіки країни та економіку України кваліфікованими кадрами. Залучення роботодавців до процесу підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації кадрів та оновленню навчально-матеріальної бази навчальних закладів, змісту професійної освіти, розвиток соціального партнерства, є вирішальним чинником розвитку сфери освіти й подальшого розвитку економіки країни в цілому. Узагальнено особливості підходів щодо обґрунтування доцільності формування трудового потенціалу підприємств. Визначено, що процес формування трудового потенціалу підприємства це складна економічна система з певними властивостями.
-
Аналіз лідерського впливу керівника на результативність роботи машинобудівного підприємства.
Запорукою результативної роботи підприємства є наявність керівника лідера, що її очолює. Дана тема є актуальною для вітчизняних машинобудівних підприємств, оскільки для них нагальною проблемою є забезпечення своїй продукції конкурентоспроможного рівня на світовому галузевому ринку. Актуальність теми дослідження обумовлена тим, що у умовах глобалізації економічних систем конкурентні переваги досягаються за рахунок людського капіталу. Результативність діяльності підприємства можна підвищити за рахунок реалізації лідерського впливу керівника на підлеглих. Наукова значимість роботи полягає в систематизації теоретичних аспектів щодо лідерського впливу керівника на підлеглих в рамках чотирьох ключів впливу лідера на інших: самореклама, створення та підтримка довіри, використання. Детально охарактеризовано чотири тактики лідерського впливу: раціональне переконання, натхненний заклик; консультація та співпраця. Доведено, що для досягнення особистісного та командного успіху, лідер повинен зосереджувати свою увагу на чотирьох ключових факторах: люти, напрямок, зміни та результат. особливості формування лідерських якостей у керівника підприємства. Розглянуто інтегральну мoдель лідерствa. Авторами проаналізовано динаміку основних показників результативності лідерського впливу на машинобудівних підприємствах ПАТ «Мотор Січ», ПАТ «Запорізький механічний завод», ПрАТ «Запоріжтрансформатор» та ПАТ «Бердянські жниварки» за 2012 -2017 роки. Результати проведеного аналізу лідерського впливу керівників провідних машинобудівних підприємств м. Запоріжжя дозволили виявити високий лідерський вплив у двох підприємств та запропонувати ряд заходів щодо оптимізації лідерського впливу керівників підприємств, де їх лідерський вплив менш результативний.
-
Методичний підхід щодо оцінки впливу державної регіональної політики на модернізаційний стан регіонів в умовах становлення нового регіоналізму.
У статті запропоновано удосконалення методичного підходу щодо оцінювання впливу державної регіональної політики на модернізаційний стан регіонів в умовах становлення нового регіоналізму. Запропонований методичний підхід оцінки впливу державної регіональної політики на модернізаційний стан просторових господарських систем в умовах становлення нового регіоналізму складається з семи етапів, а саме: теоретико-концептуального обґрунтування методичного підходу; обґрунтування часткових показників оцінювання; стандартизації часткових показників; знаходження вагових коефіцієнтів стандартизованих показників; розрахунку інтегрального індексу соціально-економічного розвитку регіонів; розрахунку комплексного інтегрального індексу модуля функцій становлення нового регіоналізму; оцінки впливу функцій становлення нового регіоналізму на соціально-економічний розвиток регіонів. Наукова новизна даної статті полягає у тому, що, на відміну від наявних існуючих методичних підходів, для оцінювання впливу державної регіональної політики на модернізаційний стан регіонів в умовах становлення нового регіоналізму, запропоновано використання принципу максимуму Л.С. Понтрягіна. Обґрунтування використання принципу максимуму Л.С. Понтрягіна полягає у тому, що: по-перше, більшість методів оптимізації розглядають цільові функції без з’ясування впливу функцій управління процесами, які тим чи іншим способом впливають на розв’язки поставленої задачі. Принцип максимуму Л.С. Понтрягіна навпаки дозволяє виконати оптимізацію цільової функції, і знайти оптимальні функції управління процесом, у нашому випадку процесом становлення нового регіоналізму, що супроводжують цю цільову функцію у вхідній задачі; по-друге, принцип максимуму Л.С. Понтрягіна дозволяє відмовитися від складних методів розв’язку даної задачі; по-третє, принцип максимуму Л.С. Понтрягіна забезпечує доведення методу динамічного програмування на лінійному наближенні оптимальних управлінь.
-
Економічна парадигма стратегічного управління підприємствами в умовах «нової» економіки.
Стаття має оглядово-аналітичний характер. У статті визначено суттєвий вплив глобалізації бізнесу, що в значній мірі відображається на діяльності промислових підприємств України. За останні роки світове господарство здійснило перехід до постіндустріального суспільства, основними ознаками якого є соціальна спрямованість економічних систем, підпорядкування економічного розвитку потребам людини. Підприємства повинні реагувати на зміни у ринковому середовищі та адаптуватися до «нової» економіки.
Україна потребує інноваційного відновлення економіки, що призводить до пошуку нової парадигми управління промисловими підприємствами. Дослідження чинників впливу на формування економічної парадигми управління промисловими підприємствами в умовах «нової» економіки виявило, що до таких чинників належать: нові форми господарювання, способи комунікацій, вплив інституційного середовища, глобалізаційні процеси. Дослідження свідчать, що єдиної стратегії управління промисловими підприємствами не існує. У кожному конкретному випадку вона формується для кожного конкретного підприємства, але загальним для усіх підприємств є те, що формування нової системи управління промисловими підприємствами поєднує три елементи: тактичне, оперативне, стратегічне управління. Особливістю сучасної економічної парадигми являється використання в управлінській діяльності ситуаційного управління. Заслуговує на увагу думка, що процеси формування стратегії управління пов’язані зі стратегічним потенціалом підприємства, котрий розглядається як можливості, ресурси, джерела дослідження стратегічних цілей підприємства.
