№ 28 (2014): Вісник Приазовського Державного Технічного Університету. Серія: Економічні науки

Опубліковано: 2015-07-01

Статті

  • Титульна сторінка

    Титульна сторінка
    1-3
    Титульна сторінка
    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.28.2014.45708
  • ЗМІСТ ЗБІРНИКА

    Зміст збірника
    4-7
    Зміст збірника
    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.28.2014.45709
  • Волошин В.С., Бабенко А.В., Капранова Л.Г. Властивості грошей, як оманливого капіталу

    V. S. Voloshin, A. V. Babenko, L. G. Kapranova
    8-12

    Існує безліч прикладів, коли на звичайному папері сколочували незабезпечені (оманливі) капітали і величезні статки, зазнавали банкрутства цілі країни. Особливість цього феномена полягає в тому, що відсутність праці в додатковому капіталі робить його цікавим для обманних схем, сприяє створенню оманливого капіталу, який при появі не містить в собі скільки – небудь істотної матеріальної складової у вигляді додаткового продукту. На відміну від реального капіталу, оманливий капітал не забезпечений людською працею. Тоді виникає питання – на чому засновано прибуток оманливого капіталу? Література дає об'єктивну відповідь. Це обман, тобто, непропорційно вкладеній праці, перерозподіл капіталу. Грошам притаманна унікальна властивість - універсальний засіб кредитування, тобто властивість бути джерелом ще нереалізованої праці або послуги. Ніяка інша штучна система не здатна на прояв такої властивості - позичати незабезпечений попередніми результатами праці, що дає додаткову вартість. У статті показано, що гроші як товар у фінансових операціях мають привабливість для отримання оманливого капіталу. Така практика має місце і є однією з причин локальних і світових економічних криз. З часом такий шлях все одно призведе економіку в глухий кут.

    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.28.2014.42251
  • Волошин В.С., Бабенко А.В. До питання про властивості грошей як товару

    V. S. Voloshin, A. V. Babenko
    13-17

    Поява грошей пов'язана з товарним виробництвом і досить високим рівнем розвитку товарного обміну. Спочатку, як уже зазначалося, гроші виступають в якості особливого суспільно визнаного товару - загального еквівалента вартості всіх інших товарів. Причому гроші - це товар особливого роду, який має внутрішню вартість і за допомогою якого вимірюється вартість всіх інших товарів, внаслідок чого товарний обмін перетвориться в товарно-грошовий. Гроші з'являються спочатку на стадії обміну. Потім вони починають обслуговувати весь відтворювальний процес, стаючи поступово відтворювальної категорією.

    Сучасні гроші як сукупність зобов'язальних відносин характеризують досить істотну, але всього лише одну сторону проблеми, а саме - кредитний характер сучасних грошей (зрозуміло, якщо вони випущені на кредитній основі). Інша сторона проблеми грошей, у тому числі в їх сучасних формах, - це здатність грошей представляти рух вартості товарів і послуг на мікро- і макроекономічному рівнях, в рамках окремо взятої національної економіки та у світовому господарстві в цілому. Однією з головних причин в суспільстві, яка призвела до того, що в світовій економічній системі почали розвиватися кризові явища, є ефект випереджаючого споживання.

    истеме начали развиваться кризисные явления, является эффект опережающего потребления.

     

    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.28.2014.42253
  • Белопільський Н.Г. Внутрішні резерви порятунку України.

    Николай Григорьевич Белопольский
    18-24

    У цей доленосний для країни час обов'язок кожного громадянина - пропонувати і, в міру можливості, практично реалізовувати пропозиції щодо виходу з кризи. Ці пропозиції повинні бути комплексними, зрозумілими не тільки для управлінської еліти, але і для народу. Державним структурам слід звернутися за досвідом до інших країн, коли вони опинялися в такому становищі, як і Україна. Досвід цих країн дуже корисний для нас. Можна вивчити досвід повоєнних країн Західної Німеччини, Японії, Південної Кореї, СРСР і США. В Україні є ще потенційні можливості просунути свої товари на західні та східні ринки. Для цього при організації виробництва слід серйозно використовувати досвід західних виробників досягати випуску продукції світових стандартів. У нас є ще достатня кількість вчених та інженерно-технічного персоналу, які могли б допомогти підприємствам у випуску продукції світового рівня. Так само необхідним є створення Всеукраїнської громадської палати з представництвами від державних структур, бізнесу, інтелектуальної еліти, профспілок, яка змогла б не тільки виробити заходи по виходу з кризових ситуацій, а й враховувати інтереси країни та бізнесу, захищати інтереси народу.Робити це потрібно не колись там, а зараз, через рік-два буде вже пізно. Може виникнути серйозний соціальний вибух в країні.

    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.28.2014.42254
  • Кендюхов О.В., Ягельська К.Ю., Методологія випереджаючого економічного розвитку

    A. Kendyuhov, Е. Yagelskaya
    25-30

    У статті представлено й обґрунтовано концепцію трансформації економічної системи на основі енергетичного підходу. Описано економічний механізм зворотних зв'язків, який зумовлює трансформацію. Розроблено та описано структурну модель випереджаючого національного економічного розвитку.

    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.28.2014.42278
  • Козлова В.Я. Дослідження інфляційних процесів України на даному етапі розвитку

    Виктория Яновна Козлова
    31-35

    У статті аналізуються інфляційні процеси України та їх наслідки для країни та її населення. Інфляція є зворотною стороною зниження купівельної спроможності грошей, і характерна для паперових і безготівкових грошей, які не мають власної вартості і не є реальним товаром. Після того, як гроші втратили свою золоту основу, інфляція стала невід'ємною частиною економіки в сучасному світі.

    Грошові чинники, що визначають зростання рівня інфляції, показують зростання державних витрат, збільшення державного боргу; емісію грошей, неврівноважену попитом на них; збільшення доходів населення у відриві від зростання продуктивності праці; зростання швидкості обігу грошей. А фактори не грошового походження показують монополізацію економіки; незбалансований розвиток економіки; необґрунтоване державне регулювання економіки; негативне сальдо платіжного балансу. Всі ці ознаки зростання інфляції присутні на даному етапі розвитку економіки України. Такі країни з перехідним періодом економіки як України, не в змозі подолати інфляційні процеси. Зростання заборгованостей між суб'єктами господарювання, за всіма видами соціальних виплат і перед бюджетами свідчить про трансформації інфляції в платіжну кризу. Рішення проблеми бюджетного дефіциту шляхом збільшення державного боргу призвели до погіршення економічного стану і наблизили країну безпосередньо до банкрутства.

    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.28.2014.42279
  • ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ КОН’ЮНКТУРИ РИНКУ ПРОДУКЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ АВІАБУДУВАННЯ

    Тамара Анатоліївна Навроцька
    36-43

    У статті розглянуті тенденції розвитку кон’юнктури ринку продукції підприємств авіабудування, надається  порівняльна характеристика  індексів виробництва підприємств машинобудування. Проведено аналіз теперішнього стану кон’юнктури ринку  продукції підприємств авіабудування. Керуючись даними офіційної статистики підкреслено глибоку кризу вітчизняного виробництва. Досліджено діяльність машинобудівних підприємств України за 2000-2014рр.  Визначено основних конкурентів вітчизняних виробників літаків та іншої продукції літакобудування на ринках іноземних держав. Побудована концепція зростання виробництва літаків в Україні в 2013-2017 рр.  Зроблено висновок з проведеного експертного аналізу щодо нерентабельності поштучного виробництва приватних літаків. За  аналізом експертних розрахунків, вітчизняне  авіабудування має  переобладнуватися.   Динаміка потенційного попиту на поставки літаків «Антонов» в країни СНД за 2010-20017рр.. Розглянуті  тенденції розвитку провідних виробників і динаміку списання літаків.  Запропоновані заходи  щодо забезпечення зростання серійного випуску літаків. 

    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.28.2014.42283
  • СИРОВИННЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ М’ЯСОПЕРЕРОБНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ ‒ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ

    Руслан Петрович Мудрак, Борис Борисович Музика
    44-49

    В статті досліджується стан сировинного забезпечення м’ясопереробних підприємств України. Звертається увага на те, що аграрна криза в багатьох випадках зумовила розриви господарських зв’язків між сільськогосподарськими та промисловими товаровиробниками ‒ аграрії, які вирощують худобу, зменшили рівень співпрацювати із промисловими підприємствами, збуваючи свою продукцію альтернативними каналами. Натомість, м’ясопереробні заводи намагаються вирішити свої сировинні проблеми за рахунок імпорту відповідної продукції. Робиться припущення, що вітчизняна м’ясопереробна промисловість розглядає імпорт тваринницької сировини, як незалежний від ситуації на внутрішньому ринку, канал постачання. На основі проведеного аналізу робиться висновок, що такий підхід несе в собі великі бізнес-ризики ‒ він не дозволяє здійснювати довгострокове (стратегічне) планування і може спровокувати збитки, банкрутства. Головними причинами цього є відносно високий рівень волатильності динаміки абсолютних обсягів відповідного імпорту та шокове зростання цін імпортної продукції внаслідок курсової нестабільності (девальвації). Робиться висновок, що умовою стабільного розвитку вітчизняної м’ясопереробної промисловості є відновлення організаційно-економічних зв’язків промислових та сільськогосподарських підприємств на довгостроковій основі.

    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.28.2014.42284
  • ПРОАКТИВНЕ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВОЇ СКЛАДОВОЇ КОМПЛЕКСУ МАРКЕТИНГУ ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА

    Роман Олексійович Толпежніков
    50-55

    Розглянуто та проаналізовано сучасні тенденції проактивного управління фінансовою складовою комплексу маркетингу промислового підприємства. Визначено, що під поняттям «комплекс маркетингу підприємства» мається на увазі різнобічна і цілеспрямована робота в області узгодження виробництва до потреб ринку,  формуючи  систему узгодження можливостей підприємства і наявного попиту, що забезпечує задоволення потреб, як споживачів, так і виробника. Наведено основні напрями маркетингової діяльності підприємства, які було доповнено проактивністю, інтегративністю та партнерством. Визначено, що проактивність – це принцип формування маркетингових дій, які передбачають дії конкурентів і надають можливостей бути попереду них. Використовуючи цю стратегію компанія виробляє свій власний курс руху і не залежно від обставин діє у вибраному напрямі. Ця стратегія передбачає впровадження, свіжих креативних ідей в бізнес процеси, вихід до споживача з несподіваною рекламною компанією, виведення абсолютно нового проектного рішення і ін. Зроблено висновок, що проактивне управління маркетингом – це аналіз, планування, втілення в життя і контроль за проведенням заходів, розрахованих на встановлення, зміцнення і підтримку вигідних обмінів з цільовими покупцями заради досягнення певної мети організації. 

    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.28.2014.42292
  • Гігуашвілі Г., Макасарашвілі Т. - Трудова міграція та особливості управління нею в Грузії.

    Giuli Giguashvili, Tamar Makasarashvili
    56-58

    Активізація трудової міграції являє собою значну проблему трудового ринку Грузії, чому в свою чергу сприяв неухильне зростання рівня безробіття. Витік працездатних, кваліфікованих кадрів з країни, природно, перешкоджає росту економічного процесу. З метою регулювання міграційних процесів в Грузії був реалізований не один проект; вдосконалена міграційна політика; створена «Міграційна стратегія Грузії на 2013-2015 роки» та план дії до неї, реалізація яких, думаємо, буде сприяти подоланню існуючих проблем.

     

    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.28.2014.42297
  • Блажева В. І. Безпека продуктів харчування - фактор захисту споживачів

    Violeta Blazheva
    59-64

    Прогнозується, що до 2030 року населення Землі становитиме 8 млрд. осіб, що створює необхідність збільшити, принаймні, на 40% світове виробництво продуктів харчування. 80% цього збільшення повинне бути забезпечене більш інтенсивним виробництвом сільськогосподарських культур.

    Харчова промисловість є другим за величиною економічним сектором в Європейському союзі. У ньому зайнято 48 млн. осіб, а його частка в європейській економіці оцінюється в 750 млрд. євро на рік.

    Основні принципи політики безпеки продуктів харчування регламентовані європейським законодавством у 2002 р. Вони спрямовані на сприяння вільній торгівлі харчовими продуктами у всьому Європейському союзі, гарантуючи однаково високий рівень захисту споживачів у державах-членах.

    Європейське законодавство у сфері харчових продуктів охоплює всі етапи харчового ланцюга - від кормів для тварин і виробництва продуктів харчування до переробки, збереження, транспортного перевезення, імпорту та експорту, оптових продажів. За допомогою цього інтегрованого підходу всі харчові продукти і корми, вироблені і продавані в Євросоюзі, можуть бути простежені "від ферми до столу", і споживачі добре поінформовані про зміст продуктів харчування, які вживають. На продуктах харчування не можуть бути поставлені медичні претензії, якщо вони не є науково доведеними і офіційно схваленими Європейською комісією.

    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.28.2014.42299
  • Петрова С. А. Розвиток роздрібного асортименту і його вплив на структурування

    Simeonka Aleksandrova Petrova
    65-69

    Торгові менеджери повинні достатньо добре знати переваги ефективної асортиментної політики, тому одним з перспективних напрямків економічного зростання та підвищення конкурентоспроможності торговельних підприємств є вміле вирішення проблем, що виявляються в виділеної області. Основний принцип обслуговування споживачів зводиться до витрати мінімальної кількості часу і зусиль з їхнього боку при купівлі товарів або послуг. Розкриття сутності цього принципу вимагає його інтерпретування в наступному напрямку, пов'язаному безпосередньо з торговельним підприємством, яке має пропонувати широкий асортимент і відповідну глибину асортименту з метою покупки в одному місці, здійснюваної за прийнятною ціною; створити необхідні умови для покупки, включаючи необхідність розташування у відносній близькості до місця проживання споживача або наявності хорошої і зручною транспортної доступності.

    Суттєве значення для споживача представляє пропонований асортимент, тобто якщо в торговому об'єкті не здійсниться покупка, то всі інші елементи споживчого обслуговування можуть залишитися неоціненим.

    Основна мета запропонованої розробки - розглянути і інтерпретувати сутність і основні особливості розвитку товарного асортименту підприємства і на цій базі детермінувати ключові рішення, які в своїй сукупності впливають на результати здійснюваної торговельної діяльності
    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.28.2014.42305
  • Камишникова Е.В. Дослідження впливу корпоративної соціальної відповідальності на результати роботи підприємства

    Evelina Kamyshnykova
    70-74

    Сучасні підприємства стикаються з комплексом економічних, соціальних та екологічних проблем, вирішення яких лежить у сфері корпоративної соціальної відповідальності. Наслідки соціально відповідальної поведінки підприємств не суперечать критеріям економічної доцільності і призводять до покращення діяльності суб'єктів господарювання.У статті запропоновано методичний підхід до вивчення впливу корпоративної соціальної відповідальності на результати діяльності підприємств, в основі якого лежить формування матриці впливу по двох характеристиках - тривалості і масштабу впливу на стейкхолдерів.З погляду масштабу, матриця передбачає виділення внутрішнього і зовнішнього впливу практик корпоративної соціальної відповідальності на результати роботи підприємства, виходячи з аналогічною характеристики груп стейкхолдерів, з позицій тривалості виділено довгострокове і короткострокове вплив.Встановлено, що в короткостроковій перспективі соціальні та екологічні ініціативи підприємств ведуть до відтоку грошових коштів, викликаному необхідністю фінансування витрат на екологію, підвищення якості продукції, розвиток місцевого співтовариства. Позитивні ефекти в короткостроковому періоді викликані зростанням продуктивності праці, обсягів продажів, енергоефективності та екологічності виробництва, якості продукції.В результаті аналізу виявлено, що заходи в галузі корпоративної соціальної відповідальності приносять найбільші вигоди в діяльності суб'єктів господарювання у стратегічній перспективі. Ефективна реалізація корпоративних соціальних практик повинна вести до досягнення кінцевих цілей - встановлення довгострокових конкурентних переваг і забезпечення сталого розвитку підприємства.

    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.28.2014.42349
  • РИНОК ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ В УМОВАХ ЕКОНОМІЧНОЇ КРИЗИ

    Олеся Михайлівна Кульбака
    75-79

    У статті розглянуті питання мобілізації внутрішніх ресурсів держави для виходу з кризи і відмови від тупикової політики нарощування боргових зобов’язань. Запропоновано використати в якості нового вектора розвитку економіки країни вітчизняний земельний ресурс. Вказано на значний негативний вплив корупційних механізмів на можливості аукціонного визначення вартості земельних ресурсів. Доведено, що велика кількість науково обґрунтованих методів оцінки вартості земельних ресурсів призводить до значних розбіжностей в отриманих результатах, в залежності від вибраної методики. Обґрунтовано потребу світової банківської системи в докапіталізації реальними ресурсами і земельними ресурсами, в тому числі через економічні санкції ЄС та США проти Російської Федерації.

    З метою справедливого розподілу фінансового доходу від капіталізації зарубіжної банківської системи рекомендовано залучити земельні бони рівномірно розподілені серед громадян країни. Запропоновано викупити у власників землі всю землю держави і провести її капіталізацію, під кутом використання в якості банківських активів,  для отримання фінансового доходу.

    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.28.2014.42405
  • Азмаипарашвили Майя Отариевна. Зони відпочинку і можливості для розвитку туризму в Грузії.

    Maia Azmaiparashvili
    80-83

    Об'єктом дослідження є характеристика курортно-рекреаційних районів Грузії та розгляд туристичних можливостей на цих територіях.Природа щедро винагородила Грузію туристичними рекреаційними ресурсами. У світі не знайти таких місць, де на такій малій території, як наша країна, мається настільки різний ландшафт. Тому Грузія, що розташовує такими унікальними природно-економічними умовами, має можливість стати сильною туристичною країною. У світі знайдеться мало країн, нагороджених такими природно-кліматичними та рекреаційно-бальнеологічними ресурсами.Ми вважаємо, що країна, як Грузія, яка є одним з основних туристичних можливостей своєї первозданної, дикої і різноманітною, дивно привабливою природи, це особливо важливо для оцінки вартості природних ресурсів, туризму і відпочинку / установи.

    run:yes'> В мире не найти  таких мест, где на такой малой территории, как наша страна, имеется столь  различный ландшафт. Поэтому Грузия, располагающая такими уникальными природно-экономическими условиями, имеет возможность стать сильной туристической страной. В мире найдется мало стран, награжденных такими природно-климатическими и рекреационно-бальнеологическими ресурсами. Мы считаем, что страна, как Грузия, которая является одним из основных туристических возможностей своей первозданной, дикой и разнообразной, удивительно привлекательной природы, это особенно важно для оценки стоимости природных ресурсов, туризма и отдыха / учреждения.

     

    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.28.2014.42406
  • Хаджинова О.В. Механізм управління відносинами з контрагентами: структурний базис і поведінкові аспекти

    Елена Викторовна Хаджинова
    84-90

    Удосконалення механізму управління відносинами з контрагентами націлено на забезпечення якомога більшої результативності та ефективності бізнес-процесів. Його реконфигурация здійснюється у разі структурних змін в маркетинговому середовищі і прояви високого рівня невизначеності у взаємодії з контрагентами (їх поведінці), що обумовлює неприпустимі втрати економічної вигоди і додаткові витрати часу і ресурсів. Саме визначенню структурних і поведінкових передумов до побудови та реконфігурації такого управлінського механізму для промислового підприємства присвячена ця стаття.

    У статті розглядається специфіка зв'язків і структура договірних відносин з контрагентами, де важливе місце займає рівень поведінкової невизначеності. Якість управління характеризується здатністю підприємств знижувати невизначеність. До ключових методам аналізу і прийняття рішень у механізмі управління відносинами з контрагентами відносяться методи аналізу ризиків та розробки стратегій реагування на них. Подібні види аналізу призначені для підготовки варіантів взаємодії контрагентів та проведення сценарного аналізу впливу відібраних елементів на результативність їх відносин, що свідчить про доцільність вибору того чи іншого варіанта.

    У статті обґрунтовано, що критерієм вибору форм взаємодії і договірних відносин з контрагентами слід вважати мінімум трансакційних витрат за доступними позиціями за умови досягнення компромісу з конфліктних ситуацій.

    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.28.2014.42407
  • СУЧАСНІ ЕКОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ МІЖНАРОДНОЇ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇН

    Ганна Володимирівна Дугінець
    91-96

    В дослідженні визначено, що уряди розвинених країн ставлять екологію в якості одного з центральних напрямків своєї політики, роблячи природоохоронний аспект все більш важливим фактором конкурентоспроможності та стратегії розвитку міжнародного бізнесу. Досліджено основні індикатори «індексу глобальної конкурентоспроможності, скоригованого на сталість». Зазначено, що у більшості розвинених країн в результаті здійснення концепції сталого розвитку відбуваються глибокі зміни в структурі національної економіки, прискорено впроваджуються передові ресурсозберігаючі технології, формуються нові галузі виробництва. Заходи з охорони навколишнього середовища часто призводять до прямого зниження витрат виробництва завдяки скороченню виробничих витрат, мінімізації втрат переробки відходів. Лідируючі позиції по створенню екологічних виробництв та експорту екологічної продукції займають США, Японія і країни Західної Європи, насамперед Німеччина. За результатами аналізу визначено основні можливості, що відкриваються при врахуванні екологічного фактору в підвищенні міжнародної конкурентоспроможності. Доведено що, перехід на нову модель розвитку відбувається не сам по собі, а з допомогою цілеспрямованої екологічної політики, яка сприяє зниженню витрат компаній, створенню нових ринків для продукції компаній, відходу з ринку компаній, не здатних витримувати високі екологічні стандарти, захисту передового екологічно орієнтованого бізнесу від іноземної конкуренції. Отримано висновок, що поєднання економічного та екологічного чинника міжнародної конкурентоспроможності формує нову модель економічного розвитку, яка відповідає реаліям глобалізованої економіки початку третього тисячоліття. 

    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.28.2014.42425
  • ПРІОРИТЕТИ ПРОСТОРОВОГО РОЗВИТКУ ПОЛТАВСЬКОГО РЕГІОНУ

    Ольга Володимирівна Комеліна, Інна Валентинівна Міняйленко
    96-104

    Економічна криза поставила перед Україною та її регіонами проблему вибору стратегії подальшого розвитку національної економіки. У зв’язку з цим виникає необхідність формування просторової моделі національної економіки, визначення її структури, прогнозування та планування окремих складових з врахуванням нових цілей, пов’язаних з врахуванням формату регіонального економічного простору та розбудовою соціально-орієнтованої економіки. Дослідження регіональної економіки, зокрема, вивчення параметрів її розвитку в динаміці, дозволяє виявити позитивні і негативні тенденції у змінах якісних та кількісних показників економічної активності регіонів. Це потребує глибокого і якісного оцінювання, аналізу складових та перспектив просторового розвитку господарства країни та регіонів. Основний шлях виходу з кризового становища – це формування стратегічного плану просторового розвитку регіональної економіки.

    Метою формування стратегічних орієнтирів просторового розвитку є визначення пріоритетних галузей (видів економічної діяльності) і їх підприємств, які можуть виробляти конкурентоспроможну на внутрішніх і  зовнішніх ринках продукцію та забезпечувати економічне зростання країни. Галузі, які не здатні виробляти конкурентоздатну продукцію, потребують реструктурізації, модернізації та якісного оновлення обладнання і технологій. Тому при формуванні стратегій просторового розвитку потрібно враховувати інноваційну складову. У статті розглянуто підходи до формування та обґрунтування  пріоритетів просторового розвитку Полтавського регіону. Запропонована методика оцінювання дозволить сформувати стратегії просторового розвитку Полтавського регіону, які дозволять підвищити рівень валового регіонального продукту (ВРП) та добробут населення в цілому
    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.28.2014.42510
  • ПОСТАНОВКА МОДЕЛІ ІНТЕГРОВАНОГО ФОРМУВАННЯ З ВИКОРИСТАННЯМ ПРИНЦИПІВ ДИНАМІЧНОГО ПРОГРАМУВАННЯ

    Алла Шагитівна Шовкопляс, Сергій Анатольович Букреев, Юрій Олександрович Банніков
    105-110

    Зроблено аналіз підходів і методів організації партнерства сільськогосподарських товаровиробників і переробних підприємств. Розглянуто одна з варіантів реалізації спільних інтересів у вигляді математичної моделі взаємовигідних стосунків членів інтегрованого формування – асоціації. Наведені перевагами цієї моделі у встановленні партнерських стосунків.Підкреслено ряд актуальних положень, які не знайшли віддзеркалення в моделі і вимагають подальшої розробки та врахування при інтеграції суб'єктів господарської діяльності.Ліквідуватиці недоліки пропонується з використанням принципів динамічного програмування при проектуванні зв’язків в рамках інтегрованого об’єднання.. Наведені завдання моделювання інтегрованого формування, які полягають у відображенні результативності сумісних дій підприємств у формуванні умов ефективного виробництва та створення фінансово-економічного результату. Запропонована модельпредставлена в рамках апробації з метою визначення оптимальних параметрів виробничої діяльності підприємств ТОВ "Колос", ТОВ ”Племзавод імені Літвінова” та ЗАТ ”Слов’яносербський молокозавод”, об’єднаних в інтегроване формування з метою формування виробничо-збутового ланцюга з виробництва молочної продукції кінцевогоспоживання.Розглянуто альтернативні варіанти виробництва кормової продукції в ТОВ "Колос", варіанти виробництва молока в ТОВ ”Племзавод імені Літвінова”та виробництва асортименту молочної продукції в ЗАТ ”Слов’яносербський молокозавод”. Основним стимулом до створення інтегрованих формувань є формування можливостей поліпшення процесу ресурсного та фінансово-економічного забезпечення підприємства, а також ліквідувати недолік підпорядкування економіки підприємств друг другу.

    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.28.2014.42511
  • ЕКСПЕРТНЕ ОЦІНЮВАННЯ ПРИ ПРОВЕДЕННІ МОНІТОРИНГУ СИСТЕМИ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА

    Зінаїда Богданівна Живко
    111-116
    В статті обґрунтовано важливість використання експертного оцінювання стану економічної безпеки підприємства для його ефективного функціонування та управління системою економічної безпеки підприємства (СЕБП). Об’єктивне оцінювання економічної безпеки підприємства не може ґрунтуватися на довільному наборі показників. Їх вибір обумовлюється тим, що всі показники характеризують різні аспекти досягнення і підтримки, необхідного для розвитку підприємства, рівня безпеки, тому для оцінювання рівня економічної безпеки підприємства потрібно розробити систему показників, яка враховує основні вимоги до їх вибору. Доказано, що внутрішні та зовнішні загрози повинні враховувати подальші суттєві зміни господарської діяльності. Автором досліджено процес проведення моніторингу (СЕБП) і використання методів розв'язання цього завдання.  запропоновано застосовувати коефіцієнт конкордації основних критеріїв перевірки узгодженості експертів, за  допомогою  бальної  системи  оцінок  значення  різних  показників рівня ЕБП приводити до порівняльного вигляду. Запропоновано у розрізі кожної функціональної складової визначати граничні значення показників оцінювання, що їх характеризують, за певним алгоритмом. За результатами проведеного огляду найтиповіших підходів до оцінювання економічної безпеки підприємства встановлено, що оцінювання економічної безпеки має ґрунтуватися на комплексному, багатофакторному підході; через наявність значної кількості зовнішніх і внутрішніх загроз потрібна дворівнева система отримання й обробляння інформації; для кожного з рівнів має бути розроблена методика отримання й обробляння інформації, яка враховуватиме специфіку підприємства, необхідний обсяг вхідної інформації та можливість оперативного отримання результатів
    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.28.2014.42512
  • НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ ЖИТЛОВОГО БУДІВНИЦТВА

    Світлана Адамівна Щербініна
    117-121

    Досліджено вимоги до енергоефективності будівельного об’єкту відповідно до нормативної бази в сфері енергоефективності будівель. Представлено етапи розвитку української нормативної бази, зважаючи на потребу доведення їх до відповідності з вимогами європейських країн. Розглянуто можливості, що надає енергетична паспортизація будівель. Наведено класифікацію будинків за енергетичною ефективністю. Зауважено, що для будинків, що проектуються, необхідно приймати клас не нижче «С».

    Визначено заходи з підвищення енергоефективності житлових будівель, що можуть бути реалізовані за двома напрямами: по-перше, оснащення будинку енергозберігаючим інженерним обладнанням, системами, елементами і огороджувальними конструкціями, які забезпечують можливість економного використання паливно-енергетичних ресурсів; по-друге, експлуатація житлових будівель і інженерного обладнання з метою досягнення високих показників енергоефективності, регулювання енергоспоживання, енергомоніторинг.

    Вивчено джерела фінансування заходів щодо підвищення енергоефективності житлового будівництва, а також економічні інструменти для стимулювання розробки та впровадження енергозберігаючих технологій. Зазначено, що обираючи оптимальний варіант підвищення енергоефективності житлових будівель, потрібно ураховувати величину капітальних вкладень, надійність, режими обслуговування і роботи обладнання.

    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.28.2014.42520
  • ДІАГНОСТИКА ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА

    Лейла Шамільевна Маматова, Анастасія Миколаївна Буц
    122-127

    У статті розглянуто необхідність створення сприятливого клімату на підприємстві для здійснення самостійної інвестиційної діяльності та для залучення інвестицій зі сторони. Представлені загальні риси, етапи здійснення та аналізу інвестиційного клімату.

    Високу роль в управлінні реальними інвестиціями, щодо системи інвестиційної привабливості підприємства відіграють напрями інвестиційної діяльності в сучасних умовах господарювання. Підприємству необхідно постійно приділяти увагу  стосовно інвестиційного управління, тому що інвестиційна активність та економічне зростання на підприємстві являються взаємозалежними процесами. Загальна структура інвестицій підприємства певною мірою залежить від реальних інвестицій та портфельних інвестицій. В свою чергу структура інвестицій формує фінансове становище підприємства та ефективність використання цих інвестицій підприємством.  Тобто це означає, що частка вкладення інвестицій, у переважно ефективні проекти повинна призводити до максимальної користі, в свою чергу інвестиційні ризики - до мінімуму витрат. Першим кроком в реалізації інвестиційного проекту є його економічне обґрунтування, тобто визначення його інвестиційної привабливості для даного підприємства. Розглянуто методи визначення інвестиційної привабливості підприємства, з урахуванням методики розробленої групою «Інвест-Діагностика».

    Таким чином, кожне підприємство знаходиться під впливом ринкової  кон'юнктури, яка може бути сприятлива чи ні. Але кожне підприємство має самостійно визначати напрями інвестиційної діяльності та мати в своєму розпорядженні достатньо резервів  для виконання інвестиційних рішень.

    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.28.2014.42557
  • ДИНАМІЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ІНВЕСТИЦІЙНО-БУДІВЕЛЬНИХ ПРОЕКТІВ

    Ірина Федорівна Марченко, Юлія Юріївна Марченко
    128-132

    Розглянуто особливості будівництва, як економічного процесу з точки зору економіко-математичного моделювання. Розглянуто проблему вибору сукупності інвестиційно-будівельних проектів в умовах обмеженості початкової величини грошового фонду, розглянуто поняття методу системної динаміки  і його принципи. Визначено концепцію створення системно-динамічної моделі, в рамках якої встановлені основні припущення та причинно-наслідкові зв'язки моделі управління реалізацією інвестиційно-будівельних проектів. Розроблено комплекс економіко-математичних моделей управління, реалізації і оцінки інвестиційно-будівельних проектів, який дозволяє формалізувати кожен бізнес-процес інвестиційно-будівельного проекту для динамічної оцінки, здійснення вибору найбільш ефективного проекту, створення плану управління проектом і визначення витрат на оплату праці з врахуванням своєчасного виконання заданого об'єму робіт.

    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.28.2014.42558
  • КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПІДХОДИ І ІНСТРУМЕНТАЛЬНІ МЕТОДИ ОЦІНКИ ПРОЦЕСІВ ЗЛИТТІВ ТА ПОГЛИНАНЬ СУБ’ЄКТІВ ФІНАНСОВОГО СЕКТОРА ЕКОНОМІКИ

    Вячеслав Владиславович Македон
    133-139
    В статті розглянуто актуальне питання дослідження ефективних підходів та методів оцінки процесів злиття і поглинань суб’єктів фінансового сектора. В рамках дослідження окремо виділено вартісний підхід який має базуватися на розрахунку ринкової вартості компанії – при проведенні угоди по злиття або поглинання. Доведено, що утворення синергетичного ефекту виникає саме тоді, коли ринкова капіталізація суб’єкта фінансового сектора перевищує суму ринкових капіталізацій учасників, які її утворюють, у порівнянні з капіталізаціями до об’єднання. Було виділено три підходи до оцінки процесів злиттів та поглинань: прибутковий, порівняльний і витратний. Аналіз показав, що основою фінансового підходу є система цілей і завдань, а також показників, що визначають досягнення синергетичного ефекту. У межах фінансового підходу, критерієм ефективності виступає зростання чистого прибутку і чистого грошового потоку, збільшення рентабельності діяльності і власного капіталу суб’єкта фінансового сектора. Визначено, що стратегічний підхід повинен базуватися на якісних методиках оцінки результатів діяльності і процесів, здійснюваних учасниками ринку. Провідними методами мають бути: збалансована система показників, вартісна корпоративна звітність і матричний аналіз. Доведено, що застосування цих методів формує порядок вибору оптимального варіанта, що забезпечує максимальний синергетичний ефект
    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.28.2014.42559
  • КОМПАРАТИВНИЙ АНАЛІЗ ВПЛИВУ ПРИНЦИПІВ АДМІНІСТРАТИВНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ НА ДІЯЛЬНІСТЬ ОРГАНІВ ЗАКОНОДАВЧОЇ ВЛАДИ УКРАЇНИ ТА СПОЛУЧЕНИХ ШТАТІВ АМЕРИКИ

    Сергій Миколайович Богданов, Дар’я Володимирівна Котко, Владислав Вадимович Машин
    140-148

    В статті розглянуто елементи управління адміністративного менеджменту, що були запропоновані засновником класичної школи управління Анрі Файолем. Проаналізовано останні дослідження та публікації вітчизняних та закордонних дослідників, що були задіяні у вивчення даних аспектів. Проведений компаративний аналіз впливу принципів адміністративного менеджменту на формування та діяльність органів законодавчої гілки влади на прикладі парламентів двох країн - Верховної Ради України та Конгресу Сполучених Штатів Америки. Були досліджені особливості реалізації принципів адміністративного менеджменту - планування, організації, влади (делегування), координації та моніторингу - в державних органах законодавчої влади. Проаналізовано ефективність застосування даних принципів адміністративного менеджменту в діяльності зборів народних обранців України та Сполучених Штатів Америки. Виявлено суттєві ризики, що виникають у наслідок ігнорування застосування елементів управління адміністративного менеджменту в діяльності законодавчої гілки державної влади двох країн. На підставі проведеного дослідження визначено істотний вплив, що здійснюється елементами управління адміністративного менеджменту на ефективність діяльності законодавчих органів влади.

    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.28.2014.42560
  • ВИЗНАЧЕННЯ РІВНОВАЖНИХ СТАНІВ У РОЗВИТКУ ЕКОНОМІЧНОЇ СИСТЕМИ НАЦІОНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА

    Юрій Іванович Паршин
    149-155

    Забезпечення сталого розвитку національного господарства є основою формування конкурентоспроможної економіки. За результатами проведених досліджень показано, що формування рішень, спрямованих на забезпечення сталого розвитку національного господарства, пов’язане із визначенням рівноважних станів у розвитку національної економіки, як складної системи. В основу забезпечення сталого розвитку покладено запропоновані концептуальні положення, які ґрунтуються на принципах збалансованого розвитку системи національного господарства. Для наукового обґрунтування стратегічних рішень щодо забезпечення сталого економічного розвитку, розроблена структурно-логічна схема. На теоретичному рівні проведені дослідження ефективності функціонування економічної системи. Надано формалізацію різних економічних ситуацій. Доведено, що визначення рівноваги є основою забезпечення сталого економічного розвитку системи національного господарства. Розроблено методику визначення рівноважних станів у розвитку економічної системи національного господарства. За результатами аналізу економіки з використанням отриманої виробничої функції встановлено зниження ефективності виробництва в умовах екстенсивного типу розвитку національної економіки. На основі гіпотетичного припущення залежності положення ізокванти та ізокости від стану стійкості надано класифікацію основних рівноважних станів економічної системи. За результатами досліджень встановлено, що система національного господарства знаходиться у не рівноважному стані. Виявлені закономірності складають основу обґрунтованого прийняття стратегічних рішень щодо забезпечення сталого розвитку національного господарства.

    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.28.2014.42561
  • ДО ПИТАНЯ ПРО ТРУДОРЕСУРСНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ГЛОБАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

    Юлія Олександрівна Гетьманенко, Лілія Іванівна Михайлишин
    156-163

    Для забезпечення ефективності міжнародної інтеграційної стратегії України та належного її позиціонування в глобальній економічній системі необхідно провести дослідження питань щодо трудоресурсного забезпечення інноваційного розвитку. Сучасне трактування інновацій зазнало значних еволюційних змін не лише в сфері безпосереднього впливу на виробництво, а й щодо ролі в соціально-економічному розвитку країн, їх регіональних об’єднань та світу загалом. Специфіка інноваційного продукту, як результату інтелектуальної праці індивідуума нерозривно пов’язана з трудовими відносинами, що в глобальному масштабі проявляється в основному через виникнення міграційних потоків висококваліфікованих кадрів з метою забезпечення більшого рівня оплати власної праці. Досліджено два ключові аспекти трудоресурсного забезпечення інноваційного розвитку економік в умовах глобалізації, які в свою чергу пояснюють сучасні тенденції міграційних потоків, причини зміни демографічної ситуації і в певній мірі, причини дисбалансів в економічному розвитку країн світу. Такі наслідки відіграють важливу роль як у визначенні напрямків і структури самої міграції, так і у формуванні суспільної думки і державної політики по відношенню до неї. Вивчення цих питань і їх подальше вирішення дають можливість максимально ефективно використати позитивні наслідки «інтелектуальної міграції» та оптимізувати негативний її вплив в соціально-економічному розвитку України.

    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.28.2014.42562
  • Simanaviciene Z., Kisielius Вибір стратегії підприємства з використанням психографічної сегментації споживачів

    Z. Simanaviciene, E. Kisielius
    164-166

    В даній статті приділяється увага методу, який широко використовується понад 20 років - VALS. Зазвичай використання демографічних характеристик для сегментації і використання психографичної сегментації клієнтів не є достатнім. Зифф (1979) доводив, що існує шаблон, згідно з яким певний сегмент клієнтів вважають за краще один продукт іншому, але проблема в тому, що поведінка покупця дуже непередбачувано при використанні неправильних інструментів і технік. Не можливо успішно вести бізнес, якщо не відомі переваги покупця і його критерії вибору того чи іншого товару. Макдональд, Дунбар (2005) кажуть, що це сприяє успішній сегментації. Хоча інші автори, такі як Бут (1984) піднімав питання, що психографічна сегментація клієнтів не достатньо і цінності відіграють вирішальну роль в їх поведінці. Також Парк і Джанг (2014) в їх дослідженні виявили, що психографічна сегментація - не завжди статична і особливо, коли до уваги береться задоволення потреб.

    Метою даної роботи є проведення дослідження та написання рекомендацій по залученню клієнтів, яку стратегію використовувати в майбутньому обраним компаніям. Дослідження було проведено в Литві методом VALS, переведено на литовській мові. У дослідженні визначені ключові сегменти користувачів і їх пріоритети. Використовуючи метод VALS можливо створити маркетингову стратегію для обраних компаній. Також результати можуть бути використані за іншими напрямами: розробка продуктів, дозволить позначити основні клієнтські сегменти, визначити кінцеві потреби ще до рішення про виведення нового продукту на ринок, як привернути увагу до нового продукту.

    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.28.2014.42563
  • СТАН НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ ТА ЙОГО АДАПТАЦІЯ ДО ЄВРОПЕЙСЬКОГО ЗАКОНОДАВСТВА

    Остап Богданович Бойко
    167-175

    Зроблено аналіз стану нормативно-правового забезпечення інноваційної діяльності в Україні, зокрема особливості інноваційного законодавства у машинобудівній галузі. Детальний аналіз нормативно-правової бази інноваційної діяльності підприємств вказав на численні недоліки, які мають  виправити українські законодавці на шляху до зближення та інтеграції національної економічної системи до системи країн Євросоюзу. У статті розглядаються правові механізми підтримки інноваційних процесів в економіці України через створення  концепції національної інноваційної системи на зразок інноваційних систем розвинутих країн Європи та світу, з подальшим широким обговоренням українським суспільством, що дасть можливість залучити громадян до вдосконалення національної інноваційної системи та згуртувати  суспільство  навколо даної ідеї. Окремо наголошується на визнанні пріоритетною оборонної підгалузі машинобудування, навколо якої запрацюють інші галузі промисловості. У статті окремо розглядається питання правового забезпечення інвестиційної підтримки  розробки та впровадження  інновацій, зниження податкового навантаження на підприємства, які впроваджують інновації. Вказана непослідовність дій уряду та законодавчої влади, які привели до відтоку інвесторів з України. Запропоновано доопрацювати всі  нормативні документи згідно  до вимог Євросоюзу та не змінювати їх протягом тривалого періоду з метою отримання довіри до України з боку іноземних та вітчизняних інвесторів.

    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.28.2014.42569
  • ЗАСТОСУВАННЯ СТАТИСТИЧНОЇОЦІНКИ ПРИ РОЗРАХУНКУ ЕФЕКТИВНОСТІУПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ

    Вікторія Вячеславівна Ровенська, Вероніка Вадимівна Федічева
    176-181
    Вивчаються проблеми неефективного управління персоналом та роль статистичної оцінки при розрахунку ефективності управління. Розглянуті основні показники ефективності управління персоналом, проведена їх систематизація. Виконана статистична оцінка  показників ефективності управління персоналом на прикладі ПАТ «ЕМСС». Побудована залежність між середньорічним виробітком та коефіцієнтом плинності. Підраховані зміни обсягу реалізованої продукції під впливом змін середньорічної чисельності та виробітку. Зроблені висновки щодо доцільності використання статистичних досліджень при оцінці ефективності управління. Аналіз та оцінка ефективностіуправління персоналом єнеобхідною стадієюпідготовкирішеньщодо вдосконалення системи управлінняперсоналом. Повинна бути сформована система приватних показників ефективності управління персоналом, за допомогою яких буде побудована регресійна модель.У найбільш загальному вигляді завдання статистики в області вивчення взаємозв'язку факторів в системі управління полягає в кількісній оцінціїх наявності та напрямки, а також характеристиці сили і форми впливу одних факторів на інші. Для її вирішення можуть застосовуватися дві групи методів, одна з яких включає в себе методи кореляційного аналізу, а інша регресійний аналіз. Що дозволить виміряти тісноту зв'язку між ознаками, визначити невідомі причини зв'язків і дати оцінку факторів, що роблять найбільший вплив на результативний показник, встановити форми залежності, визначити функції регресії, використовувати рівняння для оцінки невідомих значень залежної змінної
    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.28.2014.42571
  • СИСТЕМА ДЕРЖАВНОГО КОНТРОЛЮ ТА РЕГУЛЮВАННЯ КОРПОРАТИВНИХ ВІДНОСИН В УКРАЇНІ ТА НАПРЯМИ ЇЇ ВПЛИВУ НА ФІНАНСОВУ БЕЗПЕКУ АКЦІОНЕРНИХ ТОВАРИСТВ

    Ніна Никифорівна Пойда-Носик
    182-189

    Зроблено загальний огляд системи державного регулювання діяльності акціонерних товариств (АТ) в Україні. Основну увагу зосереджено на повноваженнях Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку України (НКЦПФР), зокрема на такому виді наглядових процедур, як пруденційний нагляд, нагляд за реєстрацією акціонерів та проведенням загальних зборів.  Розглянуто систему захисту прав акціонерів та контролю за дотриманням цих прав акціонерними товариствами як емітентами цінних паперів.Доведено, що існуюча в Україні система регулювання та нагляду за діяльністю АТ визнається неефективною. У першу чергу слід вирішити проблеми, пов’язані з відсутністю ефективної системи контролю та належного захисту прав власників акцій, повільним розвитком фінансової інфраструктури, низькою часткою організованого фондового ринку, що сприяє маніпулюванню ціноутворенням корпоративних цінних паперів, відсутністю розвиненої біржової та надійної депозитарної систем. Виокремлено основні напрями впливу держави на фінансову безпеку АТ, серед яких: затвердження загальних нормативних вимог щодо діяльності на фондовому ринку АТ як емітентів цінних паперів, створення необхідних передумов для їх розвитку та належного обліку прав власності на цінні папери; забезпечення стабільності функціонування ринку цінних паперів через формування та забезпечення реалізації єдиної державної політики щодо його розвитку; формування організаційно-правових механізмів для захисту корпоративних економічних інтересів, корпоративних прав та збереження цілісності АТ; формування механізмів та можливостей для удосконалення корпоративного управління і, як наслідок, підвищення ефективності управління фінансовою безпекою АТ.Указано на необхідність корекції стратегії державного регулювання діяльності АТ та її орієнтації на впорядкування відносин АТ як емітентів цінних паперів з інвесторами (акціонерами) та на впорядкування корпоративних відносин і корпоративного управління в акціонерних товариствах загалом.

    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.28.2014.42572
  • ВИРОБНИЧИЙ ПОТЕНЦІАЛ ЯК ФАКТОР ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОЗДАТНОСТІ ЛОГІСТИЧНОЇ СИСТЕМИ МАШИНОБУДІВНОГО ПІДПРИЄМСТВА

    Катерина Сергіївна Тарабан
    190-194
    В роботі проаналізовано формування та використання виробничого потенціалу машинобудівного підприємства. Підприємство є складною відкритою динамічно розвинутою системою, яка являє собою підсистему більш складних макросистем. В свою чергу, машинобудівне підприємство – складна динамічна система, яка характеризується як порівняно автономне і локальне, інституціонально та економічно єдине утворення, у внутрішній системі якого можуть здійснюватися процеси господарської діяльності. Для покращення стану вітчизняних промислових підприємств, підвищення їх стійкості необхідно активізовувати логістичну діяльність, основною базою якої виступає виробничий потенціал. В статті розкритий взаємозв’язок виробничого потенціалу з логістичною системою машинобудівного підприємства. Розкрито поняття потенціалу машинобудівного підприємства. Наведені групи факторів, які обумовлюють весь спектр діяльності підприємства. Структура виробничого потенціалу машинобудівного підприємства розкрита за допомогою функціонально-ресурсного підходу. Досліджена важливість виробничого потенціалу з точки зору системного підходу. Наведені показники, за допомогою яких можна визначити рівень ефективності використання елементів виробничого потенціалу машинобудівного підприємства.
    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.28.2014.42573
  • УПРАВЛІННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИМ КАПІТАЛОМ ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА

    Світлана Олександрівна Білоус-Сергєєва
    195-199
    Форми і методи управління інтелектуальним капіталом впливають на ринкову вартість підприємства, рівень капіталізації, конкурентоспроможність у галузі. Управління інтелектуальним капіталом підприємства – це в першу чергу системний підхід до визначення використання матеріальних і нематеріальних активів, повноцінного застосування досвіду й усіх інформаційних активів. Недостатня увага до питань стратегії управління інтелектуальним капіталом може призвести до втрати конкурентоспроможності та банкрутства. Стратегія управління інтелектуальним капіталом формує раціональне використання знань, досвіду, потенціалу, тим самим створюючи нову вартість, реалізовану в продукції. Основу функціонування всього інтелектуального капіталу (ІК) підприємства становить людський капітал. Для управління інтелектуальним капіталом потрібна система, яка б вирішувала певні завдання.  CRM система, яка надає комплекс інструментів. Ефект від упровадження CRM проявляється в тому, що процес прийняття рішення за рахунок автоматизації переноситься на нижчий рівень і уніфікується. Економіко-правові методи і механізми, структуровані в актах організаційно-адміністративної дії, формують організаційний механізм управління. Інструментів управління інтелектуальним капіталом належать: політика науково-технічного розвитку організації. Планування науково-технічного прогресу здійснюється шляхом розробки і реалізації плану організаційно-технічного розвитку − одного з розділів плану підприємства. Інтелектуалізації сучасних технологій управління розвитком реального сектору економіки має перебудова системи формування інтелектуального капіталу
    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.28.2014.42574
  • Колосок В.М., Трусова Я.С. Розробка системи показників оцінки конкурентоспроможності інтегрованих промислових підприємств

    Валерия Михайловна Колосок, Яна Сергеевна Трусова
    199-208

    У статті викладені питання та особливості розробки системи показників для оцінки рівня конкурентоспроможності промислових підприємств всередині інтегрованої структури. Дана проблема не має ще широкого вивчення і, відповідно, розробленого інструментарію для вирішення поставлених завдань. Специфіка даного питання визначається насамперед особливостями функціонування корпоративних структур і зв'язків між підприємствами всередині даних об'єднань, що значно впливає на систему показників оцінки конкурентоспроможності, вимагає зміни та удосконалення існуючих методик, а також розробки нових. За результатами проведеного порівняльного аналізу стратегічних напрямків холдингу і інтегрованих підприємств, враховуючи тенденції розвитку ГМК України, пропонуємо вважати стратегію головною складовою при розробці системи показників. Вибір ієрархічній моделі представлення даних обумовлений використанням в подальших дослідженнях багатокритеріального методу аналізу ієрархій як інструмент оцінки конкурентоспроможності інтегрованих підприємств. Застосування багатокритеріальних методів вирішує проблему латентності (прихованості) показника конкурентоспроможності, тобто проблему неточності вимірювання конкурентоспроможності за допомогою якого-небудь єдиного показника, який в повній мірі розкривав би її властивості. В наслідок цього оцінка рівня конкурентоспроможності являє собою багатофакторну задачу. Представлена ієрархічна модель показників оцінки дозволяє оцінити конкурентоспроможність інтегрованого підприємства, враховуючи важливі аспекти його господарської діяльності, виявити напрями у формуванні конкурентних переваг.

    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.28.2014.42575
  • ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ МОНЕТАРНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ІНФЛЯЦІЇ В КРАЇНАХ ЄВРОПИ

    Тетяна Анатоліївна Васильєва, Дмитро Леонідович Циганюк
    209-213

    В даній статті авторами проведено аналіз ефективності монетарного регулювання інфляції в країнах Європи. Аналіз цілей грошово-кредитної політики в Україні засвідчив пріоритетність забезпечення стабільності валютного курсу порівняно з іншими цілями. Починаючи з самого моменту запровадження в Україні гривні, монетарна політика спрямовувалася на забезпечення стабільності її курсу, у той час як інфляція демонструвала значні коливання. Оскільки дотримання стабільно низького рівня інфляції є одним з найважливіших Маастрихтських критеріїв, в якості бази для ретроспективного аналізу монетарного регулювання інфляції обрано країни Європейського союзу. Досліджено динаміку інфляції за 1999-2014 рр. та практику використання основних інструментів грошово-кредитної політики в країнах Європейського союзу. Такими інструментами визначено ключові процентні ставки центрального банку, операції на відкритому ринку та рефінансування банків. Досліджено обсяги та вартість кредитів рефінансування в Європейському союзі, вплив офіційних процентних ставок на банківські ставки по кредитам та депозитам. Емпірично підтверджено, що в розвинених країнах Європи процентна політика центральних банків має визначальний вплив на цінову стабільність. Обґрунтовано причини низької ефективності монетарної політики для інфляційного регулювання в Україні. Такими причинами визначено високий рівень доларизації та тінізації економіки, високий спекулятивний попит на валютні ресурси та обмежені ресурсні можливості НБУ.

    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.28.2014.42576
  • ІНВЕСТИЦІЇ ЯК ІНСТРУМЕНТ ЕКОЛОГІЗАЦІЇ РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

    Григорій Миколайович Мельниченко
    214-219

    Проблеми природоохоронної діяльності кожного регіону необхідно вирішувати виходячи із загальнодержавних завдань і з урахуванням особливостей стану навколишнього середовища. З метою забезпечення сталого природокористування регіональної екологічної політики держави має бути спрямована на створення в кожному регіоні ресурсно-фінансового потенціалу, достатнього для вирішення основних завдань соціально-економічного розвитку та природоохоронної діяльності.У статті розглянуті проблеми та особливості інвестування в природоохоронну діяльність в Україні, відмінність та тотожність понять «інвестиційний клімат території» та «інвестиційна привабливість території та регіону». Визначено основні умови проведення для інвесторів природоохоронної політики. Сформульовано завдання інвестиційної політики регіону. Наголошено на тому, що політика контролю за впливом на навколишнє середовище та екологічно сталого розвитку необхідна для зменшення негативних наслідків здійснення проектів, що передбачають створення нових елементів інфраструктури. Проблеми формування механізму регіональної політики сталого природокористування в сучасних умовах потребують вирішення фінансування природоохоронних заходів на регіональному та місцевих рівнях та створення сприятливих умов від підвищення інвестиційної активності та інвестиційних ресурсів. Вироблення початкових варіантів інвестиційної політики щодо природоохоронних заходів та подальшої інвестиційної діяльності в цьому напрямку - це інтерактивний процес, в який можуть вноситися корективи в залежності від пропонованих результатів діяльності. Для того щоб отримати повне уявлення про вигоди від природоохоронних інвестицій, відновлення екосистем, як процес, має бути інтегроване в загальну систему планування та соціально-економічного розвитку регіону. Ідея інвестицій в екологоохоронну діяльність узгоджується з економічними інтересами всіх груп користувачів природного потенціалу. Економічні критерії при вирішенні завдань охорони навколишнього середовища повинні в першу чергу спиратися на оптимальний характер реалізації природоохоронних програм, що дозволяють інвестувати кошти в поліпшення якості природного навколишнього середовища.

    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.28.2014.42577
  • ВИЗНАЧЕННЯ ТИПОЛОГІЇ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ ЗА ПОКАЗНИКАМИ ВИПУСКУ ПРОДУКЦІЇ

    Маргарита Юріївна Паршина
    220-226

    Ефективність прийняття стратегічних рішень на рівні держави залежить від науково обґрунтованої регіональної політики. Важливим етапом при формуванні комплексу тактичних та стратегічних рішень, а також при  розробці регіональної політики є визначення типології регіонів.

    Розроблено методику досліджень з визначенням типології регіонів України. Сформовано інформаційні бази даних. При формуванні класів регіонів використано АВС-аналіз, що ґрунтується на принципі Парето та матричний метод. Основними критеріями прийняті показники випуску промислової продукції та продукції сільського господарства. За кожним показником сформовано три класи: клас А (обсяг продукції до 80 %), клас В (наступні 10% обсягу продукції) та клас С (останні 10 % продукції). При проведенні досліджень враховано ефективність використання регіонального потенціалу. Результати проведених досліджень надані у вигляді двох матриць «Обсяги реалізованої промислової продукції – Обсяги продукції сільського господарства» та «Обсяги реалізованої промислової продукції – Валова додана вартість». Встановлено нерівномірність за показником ефективності використання потенціалу значної кількості регіонів України.

    Результати проведених досліджень дозволили виокремити наступні чотири типи регіонів: регіони з високим рівнем випуску промислової продукції та продукції сільського господарства; регіони з домінуючим випуском промислової продукції; регіони з домінуючим випуском продукції сільського господарства та регіони змішаного типу.

    Сформовані чотири типи регіонів створюють основу щодо формування регіональної політики
    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.28.2014.42578
  • ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ МАРКЕТИНГУ ПОСЛУГ ТУРИСТИЧНОЇ ГАЛУЗІ В УКРАЇНІ

    Вікторія Василівна Гончар, Олександр Володимирович Калінін
    227-233
    У роботі обґрунтовано перспективи розвитку маркетингу туристичних послуг в Україні на основі дослідження туристичного ринку та аналізу основних напрямків туристичних потоків. Розвиток туристичної сфери стримується несприятливим візовим режимом для в’їзного туризму, прогалинами в регіональному регулюванні галузі туризму, недостатньою інформаційно-рекламною діяльністю щодо України за кордоном. Концентрація на світовому туристичному ринку знизилася, існують можливості злиття та поглинання серед провідних туристичних країн. Основною силою на даному ринку буде вертикальна інтеграція, яка даватиме значні конкурентні переваги над не інтегрованими структурами. Цю тенденцію можна розглядати як позитивну для глобалізації українського туристичного ринку, однак негативним є той факт, що на світовому ринку велика частка крупних туристичних держав, які монополізують його, що підтверджується наявністю великих транснаціональних корпорацій. України є високий рівень забезпеченості туристичними ресурсами, передусім для виходу на рекреаційно-оздоровчі сегменти зовнішніх ринків. Стратегічною метою розвитку туристичної індустрії в Україні можна визначити створення конкурентоспроможного на світовому ринку туристичного продукту, здатного максимально задовольнити туристичні потреби населення країни, забезпечити на цій основі комплексний розвиток територій та їх соціально-економічних інтересів при збереженні екологічної рівноваги та історико-культурного довкілля
    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.28.2014.42579
  • ЛОГІСТИЧНІ СТРАТЕГІЇ ПІДПРИЄМСТВ АГРОПРОДОВОЛЬЧОГО КОМПЛЕКСУ

    Тетяна Вікторівна Косарева
    234-241

    Розглянуто  використання логістичних стратегій підприємствами агропродовольчого комплексу з метою забезпечення їх конкурентоспроможності за сучасних умов ведення бізнесу.

    Як свідчать проведенні дослідження, на підприємствах агропродовольчого комплексу логістика, як система не організована, застосовується фрагментарно, характеризується низькою ефективністю, що пояснюється об’єктивними обставинами. Основна причина полягає в нерозумінні керівництвом підприємств вагомості використання інструментарію логістики для забезпечення конкурентних переваг на ринку.

    Відділами логістики, а отже відповідними кадрами, що можуть розробляти та реалізовувати логістичні стратегії, забезпечені вертикально інтегровані структури (агрохолдинги)  та окремі підприємства середнього бізнесу. Зазначені підприємства, навіть за умов відсутності власної розробленої логістичної стратегії, застосовують її класичні варіанти.

    Наведено різні шляхи реалізації обраної логістичної стратегіїпідприємствами агропродовольчого комплексу. Виробники продукції з метою збереження власних ринкових позицій змушені оперативно реагувати на стрімки  політичні та економічні зміни, що притаманні сучасним умовам господарювання. Підприємства можуть розглянути доцільність використання  нової логістичної стратегії (з врахуванням фактору часу);  частково або повністю відмовитися від обраної логістичної стратегії (наприклад, відмова від аутсорсингу). Крім того,  на підставі діючої логістичної стратегії підприємства можуть розглянути різні варіанти  внесення змін в раніше обрані шляхи реалізації логістичної стратегії.

    Авторське бачення вирішення зазначеної проблеми полягає в розробці підприємствами адаптивних шляхів реалізації логістичних стратегій. В подальшому планується розглянути ефективність використання можливих варіантів адаптивних шляхів реалізації логістичних стратегій для різних підприємств агропродовольчого комплексу.
    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.28.2014.42580
  • ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ У РОЗРОБЦІ ТА МОНІТОРИНГУ БІЗНЕС-ПЛАНІВ

    Ігор Володимирович Філіпішин
    242-247
    В статті розкрито роль розробки бізнес-плану в розвитку підприємства, організації, фірми або компанії. Виявлено можливість бізнес-плану визначити шляхи і способи досягнення поставлених цілей; максимально використати конкурентні переваги підприємства; запобігти помилкові дії; відстежити нові тенденції в економіці, техніці і технології та використовувати їх у своїй діяльності; довести і демонструвати обґрунтованість, надійність і можливість реалізувати проект; пом’якшити вплив слабких сторін підприємства; визначити потребу в капіталі і грошових коштах; своєчасно вжити захисних заходів проти різного роду ризиків; повніше використовувати інновації у своїй діяльності; об’єктивно оцінювати результати виробничої і комерційної діяльності підприємства; обґрунтувати економічну доцільність напряму розвитку підприємства. Також в статті визначено значення економічного аналізу в бізнес-плануванні: аналіз в бізнес-плані націлений на отримання, узагальнення об’єктивної інформації про стан підприємства, в той час як економічний аналіз дозволяє зв’язати воєдино всі вигоди і витрати майбутньої діяльності підприємства, причому не тільки для нього самого, а й для держави і суспільства, тобто саме економічний аналіз служить основою визначення напрямків розвитку бізнесу, вибору найбільш вигідних варіантів вкладення капіталу і оцінки досягнутих в ході виконання плану показників. Так само в статті вказано необхідність моніторингу планових показників для досягнення поставлених завдань
    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.28.2014.42583
  • КОНЦЕПЦІЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ОЦІНКИ КРЕДИТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ БАНКІВ УКРАЇНИ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

    Тетяна Георгіївна Толпежнікова, Юлія Юріївна Марченко
    248-253

    Розглянуті та проаналізовані сучасні тенденції розвитку кредитної діяльності банків з урахуванням процесів глобалізації. Запропонована концепція, що сприяє ефективного розвитку кредитної діяльності банків України, організації кредитної діяльності банків, визначені та охарактеризовані її основні принципи. З метою досягнення й виконання завдання щодо оцінки банківської кредитної діяльності запропоновано систему оцінювання цієї діяльності за напрямками: кредитно-інвестиційний портфель банків та фінансова оцінка кредитної діяльності банків. Надана характеристика показників та коефіцієнтів кредитно-інвестиційного портфелю банку. Розглянутий меморандум кредитної політики, як метод регулювання кредитної діяльності. Наведена методика оцінки кредитної діяльності банку, яка може бути використана для отримання інформації про закономірності й тенденції розвитку кредитної діяльності банків. З метою підвищення ефективності розвитку кредитної діяльності банків України, визначено основні напрями її організації, зазначено, що саме чіткість кредитної політики й кредитних процедур, задокументованих у корпоративних нормативних актах, сприятиме зниженню ризиків кредитної діяльності, підвищенню прибутковості банківської діяльності.

    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.28.2014.42584
  • ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ: ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ТА ШЛЯХИ ВПРОВАДЖЕННЯ В УКРАЇНІ

    Тамара Григорівна Логутова, Борис Борисович Каргін
    254-258

    В роботі наданий аналіз впровадження інтелектуальних технологій у економіці України, визначені проблеми і обґрунтовані основні шляхи їх вирішення. Показано, що Україна має великий перспективний внутрішній ринок IT-послуг, обумовлений кількістю населення і бізнес процесами, що активізуються. Внутрішній попит на розробки в області IT технологій в перспективі здатний створювати велику кількість робочих місць, але на даний момент знаходиться в незрілому стані. Встановлено, що у плані підготовки IT-фахівців Україна відстає від інших країн, з якими конкурує на глобальних ринках. Крім того, впродовж певного періоду часу спостерігається значний відтік кваліфікованих фахівців. Українські ВНЗ мають значний потенціал в підготовці фахівців затребуваних професій, але в той же час значною проблемою залишається якість підготовки фахівців. Показано, що експорт IT-послуг може і повинен стати однією з домінуючих статей експорту України. При правильній підтримці з боку держави це дозволить зробити нашу економіку більш інтегрованою в процеси світової економіки. Крім того, треба провести переобладнання систем керування і автоматизації промислових підприємств, які ще досі працюють за програмами, що зроблені в СРСР. Прагнення України у ЄС змусить підприємства переобладнати їх на сучасний Європейський Стандарт, який вже давно використовує передові інформаційні технології.

    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.28.2014.42588
  • Логутова Т.Г., Капранова Л.Г., Капранов М.А. Інвестиційний клімат в Україні в форс-мажорних ситуаціях

    T. Logutova, L. Kapranova, M. Kapranov
    259-266

    У статті розглядаються проблеми погіршення інвестиційного клімату в Україні в форс - умовах або в умовах нестабільності. Представлена динаміка прямих іноземних інвестицій як в Україну, так і з України. Зроблено висновок, що спостерігається значний відтік капіталу з України. Прямі іноземні інвестиції в Україні значно зменшилися. Причиною такого стану є нестабільна політична та економічна ситуація в країні. Проаналізовано структуру ПІІ в Україну. Основними постачальниками ПІІ на внутрішній ринок України залишаються: Кіпр, Німеччина, Нідерланди. Такий стан пояснюється тими податковими нішами які існують на території цих держав (офшорні гавані). Вкладення ПІІ з Росії пояснюється бажанням російських структур придбати підприємства або частки в капіталі українських підприємств. Частка решти країн в обсязі ПІІ в Україну становить менше 10%. Від наявності ПІІ та їх реального приросту безпосередньо залежить технологічне оновлення та модернізація виробництва, тобто інноваційна активність підприємств промислового сектора, який найбільш впливає на екологічну безпеку країни.

    В цілому існуючий стан підштовхує до вельми неприємного висновку. В Україні зосереджена величезна кількість локальних виробництв, які вже ні за яких умов не є придатними до експлуатації і підлягають закриттю або модернізації унаслідок фізичного зносу, так як є вже реальними джерелами експлуатаційних та екологічних аварій і катастроф. Їх наслідки в 21-му столітті для європейської країни з 46-мільйонним населенням можуть перевершити результати Чорнобиля. Можна стверджувати, що «критична точка» для них вже пройдена. На даний момент ситуація з технологічним оновленням промислових підприємств, підприємств інфраструктури, соціальної сфери тощо, знаходиться в стані коли власникам підприємств та державним структурам простіше купувати готові технології ніж вкладати кошти в розвиток наукової сфери. Такий висновок при правильному підході повинен змусити уряд країни змінити ставлення і до формування бюджету країни, і до інвестиційно - інноваційної політики держави в цілому.

    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.28.2014.42589
  • АНАЛІЗ ВПЛИВУ ЗОВНІШНІХ ТА ВНУТРІШНІХ ФАКТОРІВ НА ФОРМУВАННЯ КРИЗОВОГО СТАНУ МАШИНОБУДІВНИХ ПІДПРИЄМСТВ

    Євген Олександрович Григоренко
    267-272

    Протягом останніх років фінансовий стан галузі машинобудування значно погіршився. Кризовий стан машинобудівних підприємств спричинений як зовнішніми негативними факторами, так і внутрішніми, що визначають розвиток підприємства та є результатом його роботи. Мета статтіполягає в аналізі та оцінці впливу зовнішніх та внутрішніх факторів на формування стану машинобудівних підприємств. В роботі виявлені зовнішні та внутрішні фактори, що впливають на формування кризового стану машинобудівних підприємств. Побудована кореляційно-регресійна залежність індексу промислової продукції (машинобудування) від наступних показників: індекси цін виробників продукції машинобудування, обсяг освоєних капітальних інвестицій, індекс цінвиробників промислової продукції(електроенергія). Аналіз якості моделі дозволив зробити висновок, що вона є адекватною та може використовуватися для аналізу впливу зовнішніх факторів на формування кризового стану машинобудування. З метою дослідження впливу основних внутрішніх факторів на показники, що характеризують кризовий стан підприємств: коефіцієнт фінансування, коефіцієнт рентабельності активів, коефіцієнт Бівера, побудовано кореляційно-регресійні моделі. Аналіз якості побудованих моделей дозволив зробити висновок, що вони є адекватними та можуть використовуватися для аналізу впливу внутрішніх факторів на стан підприємств. Запропоновані кореляційно-регресійні моделі з використанням фінансових показників та коефіцієнтів мають наступні переваги: базуються на комплексному аналізі; ефективні для виявлення підприємств, які зазнають труднощі; дають можливість спрогнозувати рух підприємства до банкрутства.

    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.28.2014.42591
  • ОГЛЯД ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ: ВИКЛИКИ ТА ТЕНДЕНЦІЇ

    Ілля Васильович Хаджинов
    273-277

    У статті проаналізовано поточні тенденції розвитку економіки України, здійснено аналіз зовнішніх та внутрішніх ризиків формування економічної кон’юнктури країни, визначено припущення та ризики розвитку економіки України у 2014-2015 рр.  Події в Україні створюють вторинні ефекти для всіх країн СНД та їх основних торговельних партнерів. У разі подальшої нестабільності зростають ризики порушення торговельних та фінансових зв’язків у регіоні. Секторальні санкції щодо РФ та геополітична напруженість призведуть до зниження інвестиційної активності в Росії, згортання інвестиційних проектів та виведення іноземних капіталів з російського ринку. Обмеження, які запровадила РФ щодо імпорту з України, країн ЄС та США, чинитимуть потужний інфляційний тиск на економіку РФ. При цьому навіть ефективне запровадження програм імпортозаміщення, яке, на думку російських економістів, може стати стимулятором для економіки РФ, не дозволить досягти відчутних ефектів у короткостроковій перспективі. У разі неможливості запобігання ризиків повторної відчутної девальвації національної валюти, можна сподіватися, що її здешевлення дещо стимулюватиме експортну діяльність українських товаровиробників та знижуватиме попит на імпортну продукцію, що в короткостроковій перспективі сприятиме певному коригуванню зовнішньоторговельного балансу. 

    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.28.2014.42592
  • РЕАЛІЗАЦІЯ КОНЦЕПЦІЇ ГІДНОЇ ПРАЦІ НА ОСНОВІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ АКТИВІВ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ

    Л. В. Шаульська
    278-283
    Статтю присвячено проблемам забезпечення гідної праці через зростання конкурентоспроможності людського капіталу. Узагальнено основні характеристики Концепції гідної праці. Розроблено модель забезпечення передумов реалізації Концепції гідної праці за рахунок зростання конкурентоспроможності активів людського капіталу. Запропоновано заходи щодо реалізації зазначеного завдання в умовах нестабільної ситуації в країні. Необхідність формування та впровадження на всіх рівнях виваженої та сучасної кадрової політики, яка б була орієнтована на принципи гідної праці. Такі складові кадрової політики підприємства, як пошук, добір, найм персоналу, його оцінка забезпечують на підприємстві формування людського капіталу через залучення працівників з певним рівнем освіти, здоров’я, знаннями, практичним досвідом тощо. Навчання, підвищення кваліфікації та ротація у системі кадрової політики повинні сприяти накопиченню на підприємстві необхідного людського капіталу, що має певні конкурентні переваги. Сучасна кадрова політика, основою якої є принципи гідної праці, має збагатитися завданням щодо зростання рівня конкурентоспроможності людського капіталу. Переваги від його реалізації будуть відчутними як для працездатного населення, яке є носієм людського капіталу, так і для економічних суб’єктів, які є його «користувачем». У виконанні цього завдання зацікавленими є всі учасники соціально-трудових відносин
    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.28.2014.42594
  • ВІТЧИЗНЯНИЙ ДОСВІД ДЕРЖАВНОЇ ПІДТРИМКИ МЕТАЛУРГІЙНОЇ ГАЛУЗІ: ДОСВІД ТА ПЕРСПЕКТИВИ

    В. П. Волков
    284-290

    В роботі проаналізований вітчизняний досвід підтримки металургії та визначені можливості ефективної взаємодії галузі та держави. На основі проведеного аналізу у роботі запропоновані напрями взаємодії та підтримки чорної металургії з боку держави. Доведено, що з метою підвищення рівня економічної безпеки металургійної галузі важливо використати наявні можливості для підготовки української чорної металургії до мінливих умов конкуренції. Для такої підготовки важливий діалог уряду і металургійних компаній у розв’язанні питань взаємодії металургії з галузями ПЕК, транспорту, галузями машинобудування і будівництва. На цій основі доцільно налагодити внутрішньогалузеву взаємодію в металургії, нормалізувати поточне функціонуванням підприємств і розв’язання відтворювальних проблем у металургійній промисловості. Встановлено, що стратегія розвитку чорної металургії не може зводитися до програми налаштування виробничих потужностей під перспективні значення попиту. В умовах глобалізації світової економіки, ускладнення потреб споживачів, необхідно готуватися до суперництва на внутрішньому ринку з боку металургійних компаній інших країн. Успіх у цьому суперництві буде визначатися взаємозалежними між собою технологічними й організаційними факторами конкурентоспроможності вітчизняної чорної металургії. Показано, що ключовою стратегічною задачею для металургійної промисловості стає орієнтація не стільки на майбутні пропозицію ресурсів і попит на продукцію галузі, скільки на перспективні умови боротьби і за ці ресурси, і за споживачів, що мають цей попит. Реалізація цих концептуальних засад забезпечить сталий економічний розвиток України за рахунок зростання ефективності виробництва, підвищення конкурентоспроможності продукції на зовнішньому ринку, позитивно позначиться на діяльності галузей, що споживають металопродукцію на внутрішньому ринку, забезпечить стійке економічне зростання ВВП, збільшить обсяги надходжень до бюджету країни та валютні надходження, що в цілому буде сприяти підвищенню рівня економічної безпеки країни.

    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.28.2014.42595
  • КІЛЬКІСНЕ ВИЗНАЧЕННЯ РІВНЯ СТАЛОСТІ РОЗВИТКУ ОЩАДНОЇ СИСТЕМИ

    Валерія Володимирівна Литвин
    291-295

    У статті розглянуті особливості визначення основних показників рівня сталості розвитку ощадної системи. При формуванні методології оцінки сталого розвитку національної системи заощаджень запропоновано використати бенчмаркінговий підхід, за якого доцільно аналізувати не абсолютні значення рівня заощаджень впродовж досліджених років, а проводити порівняння річних темпів зростання показника у відсотках (динамічні індекси).

    На основі даних щодо темпів зростання обсягів заощаджень впродовж 1996 – 2011 років з використанням статистичних показників (відносної та накопиченої частоти) визначені оптимальні темпи зростання заощаджень.

    Для визначення меж сталого розвитку системи заощаджень запропоновано визначити на основі аналізу однорідності вибірки значень темпів зростання обсягів заощаджень в національній економіці. Таким чином, запропоновано рівень надійності, що дорівнює половині довірчого інтервалу для генерального середнього арифметичного  темпів зростання обсягів  заощаджень в Україні, вважати межами сталого розвитку ощадної системи національного господарства.

    У роботі запропоновані методологічні засади та здійснене кількісне оцінювання показників рівня сталості розвитку національної системи заощаджень. Встановлено, що темп зростання обсягів заощаджень змінювався в межах  10,75 – 223%.

    В роботі розроблено методологію визначення сталості розвитку національної ощадної системи. Для визначення абсолютних значень рівня сталості розвитку ощадної системи запропоновано використати показник відносної частоти. Встановлено, що оптимальним можливо вважати темпи зростання обсягів заощаджень 101,95%; 117,15%; 147,55% та 162,75%.  Для визначення меж сталості розвитку ощадної системи запропоновано проводити аналіз однорідності вибірки значень темпів зростання обсягів заощаджень в національній економіці. Визначено, що межі сталого розвитку становлять 120,85% - 168,75%.

    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.28.2014.42675
  • РЕАЛІЗАЦІЯ ФОРМ ЗАХИСТУ ОБ’ЄКТІВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ В ПРОЦЕСІ ТРАНСФЕРУ ТЕХНОЛОГІЙ

    Л. Г. Капранова, А. Є. Шилін
    296-302

    В статті, спираючись на досвід видатних українських вчених та законодавчі акти в сфері захисту прав інтелектуальної власності, наведено основні теоретичні аспекти захисту об’єктів інтелектуальної власності в процесі трансферу технологій. Зазначено, що зі збільшенням кількості об'єктів інтелектуальної власності, зростанням конкуренції на ринках товарів і послуг, збільшується і кількість порушень прав на об'єкти інтелектуальної власності. Наведено типові порушення авторського права і суміжних прав, які дають підстави для судового захисту. Наведено прийоми відстеження порушень прав об’єктів інтелектуальної власності в процесі трансферу технологій. Наведено дії, що визначені законодавством України як недобросовісна конкуренція, і за які Антимонопольний комітет України накладає штрафи, а також притягує порушників до адміністративної та цивільно-правової відповідальності. Зазначено, що на відміну від деяких західних країн, в Україні поки що немає патентного суду, але є практика створення судових колегій з інтелектуальної власності, наприклад, при Вищому господарському суді України. У таких колегіях працюють судді, які мають спеціальну професійну підготовку з інтелектуальної власності і тому можуть компетентно вирішувати спори щодо інтелектуальної власності.

    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.28.2014.42676
  • ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВАНТАЖНИХ ТЕРМІНАЛІВ ЯК ЗАСІБ ОПТИМІЗАЦІЇ СИСТЕМИ ТРАНСПОРТУВАННЯ ПРОДУКЦІЇ ПІДПРИЄМСТВА

    С. М. Богданов, А. І. Оверченко
    303-307

    У статті розглянуто теоретичні основи транспортування та його зв’язок з логістикою. В статті йде мова про роль термінальних систем в сучасному функціонуванні підприємств, а особливо тих, що в процесі роботи мають справу з транспортуванням продукції. В роботі визначено сутність термінальних перевезень та їх вплив на підвищення ефективності системи транспортування. Окреслено логістичні послуги, що надаються терміналами, та основні види терміналів, що функціонують в Україні. З огляду на важливість питання впровадження ефективних способів транспортування продукції у діяльності більшості вітчизняних підприємств, охарактеризовано сучасний стан термінальних систем в Україні та відповідно проблеми, з якими вони стикаються. Також розглянуто приклади успішних іноземних термінальних організацій, перейняття досвіду, методів та знань яких може стати шляхом підвищення ефективності функціонування вантажних терміналів в Україні. З метою поліпшення роботи терміналів в статті запропоновано шляхи їх оптимізації. Детальний аналіз цього питання спонукає зробити висновок, що для українських вантажних терміналів доцільним є запровадження набору критеріїв чи вимог, яким буде відповідати його діяльність. Відповідно в статті розроблено та запропоновано набір вимог до терміналів, що умовно можна назвати TQE: розвиненість технології, якість послуг та ефективність розподілу ресурсів.

    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.28.2014.42677