№ 29 (2015): Вісник Приазовського Державного Технічного Університету. Серія: Економічні науки

Опубліковано: 2016-07-17

Статті

  • УПРАВЛІННЯ ЛЮДСЬКИМ КАПІТАЛОМ ПІДПРИЄМСТВ МЕТАЛУРГІЙНОЇ ГАЛУЗІ

    Л. А. Горошкова, В. П. Волков
    8-14

    В роботі досліджений взаємовплив динаміки завантаження виробничих потужностей та рівня використання людського капіталу металургійних підприємств як індикаторів їх стабільного розвитку.  Оцінено позитивні та негативні аспекти недозавантаження виробничих потужностей и доведено, що недозавантаженіть на 25-30% є цілком виправданою. За її рахунок, досягаються такі позитивні результати. Запобігання надвиробництва у галузі. Кризи 1974, 1979 та 1989 років у металургійній галузі, були викликані у тому числі надвиробництвом продукції і тому у світовій металургійній галузі приділяється постійна увага співвідношенню обсягів виробництва і споживання сталі в світі. Запобігання втраті рентабельності. В ситуації спаду виробництва необхідно зберігати докризовий рівень рентабельності, а не знижувати його рівень при збереженні обсягів використання виробничих потужностей і одночасному зниженні прибутку підприємств галузі. Оптимізація та підвищити ефективності ремонтних робіт на підприємствах. При складанні планів ремонтних робіт здійснюється цілком заплановане зниження рівня завантаження фактичних потужностей з одночасним підвищенням якості цих робіт, повноти їх виконання. Оптимізація рівня використання трудового потенціалу галузі та окремих підприємств. Персонал, який тимчасово вивільняється при зниженні фактичних потужностей, повинний бути використаний з метою проведення планових ремонтних робіт.

    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.29.2015.52188
  • КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ДИСБАЛАНСІВ РУХУ ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ В ЕКОНОМІЦІ

    М. В. Корнєєв
    15-20
    В статті досліджено напрями руху фінансових ресурсів в умовах фінансіалізації сучасних економічних систем. Розглянуто систему об’єктів оцінювання впливу дисбалансів руху фінансових ресурсів в економіці в умовах превалювання її фінансового сектору над реальним (соціальний розвиток, економічний розвиток, цінові показники товарного ринку, стійкість фінансового сектору, конвергенція фінансового та реального секторів економіки, інвестиційні ресурси). Прослідковано взаємозв’язок об’єктів оцінювання впливу дисбалансів руху фінансових ресурсів в умовах фінансіалізації економіки з елементами класичної моделі кругопотоків (домашні господарства, фірми, ринок факторів виробництва, товарний ринок, фінансовий ринок). Систематизовано обов’язкові та допоміжні (необов’язкові) показники до оцінювання рівня дисбалансів руху фінансових ресурсів в умовах фінансіалізації економіки. Визначено загальну структуру інтегрального показника оцінювання рівня дисбалансів руху фінансових ресурсів в умовах фінансіалізації економіки. Побудовано інтегральний індекс фінансового розвитку (на основі використання системи методів багатофакторного статистичного аналізу). Розглянуто систему індикаторів, що характеризують об’єкти оцінювання впливу дисбалансів руху фінансових ресурсів в умовах превалювання фінансового сектору економіки над реальним. Виокремлено складові концептуальних засад дослідження дисбалансів руху фінансових ресурсів в економіці в умовах її фінансіалізації
    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.29.2015.52193
  • ВПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ МОДЕЛІ МОТИВУВАННЯ ПРАЦІВНИКІВ У ПРОЦЕСІ УПРАВЛІННЯ ЗМІНАМИ НА МЕТАЛУРГІЙНОМУ ПІДПРИЄМСТВІ

    Л. М. Бухаріна, Г. А. Юрцева
    21-27
    В статті розглядається проблема необхідності залучення працівників до інноваційних змін на підприємстві. Сьогодні актуальною залишається не тільки матеріальна, але й нематеріальна мотивація. Використання ефективних інструментів управління організаційними змінами, як елементу інноваційного процесу, дає можливість значно підвищити пристосовуваність підприємства до мінливих умов зовнішнього середовища, а також забезпечити вдосконалення внутрішніх процесів. Створення умов для ефективного розвитку підприємства є однією з найголовніших цілей менеджменту підприємства. Система безперервного вдосконалення є однією зі складових ідеології Кайдзен і забезпечує реалізацію принципу партисипативності та сприяє розвитку у працівників відчуття причетності до спільної справи, що є потужним стимулом підвищення мотивації праці. В статті пропонується оптимізаційна модель мотивації працівників у процесі управління змінами на металургійному підприємстві. Розроблений варіант оптимізаційної моделі дозволить виключити елементи корупції та зловживання службовим положенням. Така оптимізаційна модель базується на концепції партисипативного управління, що передбачає залучення низько- та некваліфікованих працівників до процесу впровадження змін, що призводить до стимулювання активності працівників та підвищення мотивації праці, що, в свою чергу, є одним з базових елементів управління змінами. Окрім цього очікується значне підвищення задоволеності працею серед працівників, а також розвиток системи безперервного вдосконалення як складової процесу управління змінами на металургійному комбінаті.
    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.29.2015.52198
  • Сіманавічіене З., Кіселюс Є., Елементи рекламної суміші в зарубіжних компаній

    Z. Simanaviciene, E. Kisielius
    28-32

    Дослідження вчених з різних країн показали, що маркетингова комунікація є одним з бізнес-напрямків, що забезпечує конкурентну перевагу. Тим не менше, існують різні наукові підходи, різні визначення і виділення основних елементів в маркетингових комунікаціях, тому ця стаття підготовлена за прикладами порівняння теоретичних і практичних досліджень. Дослідження складається з двох частин - огляд літератури та синтезу, а також проаналізовано дві компанії. Результати показують, що компанії вибирають різні елементи, щоб адаптуватися і добитися відмінних результатів у спілкуванні з клієнтами, громадськістю і, отже, сприяють подальшим дослідженням, щоб виявити - те, що визначає успіх, якщо не деякий набір елементів?

    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.29.2015.52199
  • Сіманавічіене З., Секліуцкіене Ю., Кіселюс Є. Ситуація соціального підприємництва в Литві

    Z. Simanaviciene, J. Sekliuckiene, E. Kisielius
    32-36
    У статті зроблено аналіз і висунута проблема - який можливий потенціал чинників розвитку соціального підприємництва і які можливі виклики для Литви? У світі з боку різних зацікавлених багато уваги приділяється соціальному підприємництву - політики, практики і громадянське суспільство. Але теорія соціального підприємництва все ще перебуває в стадії формування, і є різні підходи до соціального підприємництва в різних країнах. Ця стаття спрямована на огляд поточної ситуації соціального підприємництва в Литві. Дослідження складається з трьох основних частин - наукового огляду літератури, інтерв'ю експертів з соціального підприємництва, опитування представників соціального підприємництва. Хоча соціальне підприємництво є новим явищем в Литві, є наукові роботи і питання соціального підприємництва, які можуть бути представлені в якості прикладів гарної практики.
    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.29.2015.52203
  • РОЗВИТОК ТРУДОВОЇ МІГРАЦІЇ В СИСТЕМІ МІЖНАРОДНИХ ТРУДОВИХ КОМУНІКАЦІЙ: МЕТОДОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ

    К. А. Тахтарова
    37-45

    У статті проаналізовано теоретико-методологічні основи формування міжнародного ринку праці, який суттєво залежить від трудової міграції, яка, в свою чергу, визначається ситуацією на внутрішніх ринках праці країн-експортерів і країн-імпортерів робочої сили. Досягнення НТР, структурні трансформації у світовій економіці зумовили появу нових рис і особливостей міжнародної трудової міграції, трансформацію міжнародного ринку праці. Міжнародна міграція посилюється за умов розвитку економічних зв’язків у світовому господарстві, характерною особливістю яких є відмежування безпосередніх виробників від засобів виробництва, взаємопов’язаність країн та нерівномірність їх соціально-економічного розвитку. Таким чином, міжнародна трудова міграція виступає одним із чинників становлення цілісної світогосподарської системи, виступаючи потужним чинником економічного розвитку (міграція забезпечує перерозподіл трудових ресурсів відповідно до потреб країн, що найбільш динамічно розвиваються, призводить до концентрації економічно активного населення в головних економічних центрах, дозволяє освоїти нові райони і їх природні ресурси, сприяє підвищенню матеріального добробуту та зростанню професійного рівня працівників).

    В результаті дослідження етапів міжнародної трудової міграції в залежності від етапізації розвитку світової економіки, класифікації видів міграції населення у системі світової економіки зроблено висновок, що на сучасному етапі розвитку світової економічної системи міжнародна трудова міграція представляє собою систему міжнародних економічних відносин, що виникають з приводу міжкраїнового переміщення робочої сили з метою найбільш вигідного прикладання здатності до праці її носіїв, що супроводжується формуванням оптимальних параметрів розвитку світової економічної системи.
    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.29.2015.52205
  • Форкевич M., Колосок В., Мордвицька Ю. Логістика транснаціональних корпорацій як основа співробітництва України та країн ЄС (на прикладі Польщі).

    M. Forkiewicz, V. Kolosok, Yu. Mordvytska
    46-53
    У статті розглянуто науково-теоретичні основи організації управління логістикою сучасних міжнародних корпорацій, які володіють активами в сфері гірничо-металургійного бізнесу в Україні та Польщі; проаналізовано вплив механізму трансфертного ціноутворення як одного з основних факторів, що впливають на ефективність організації ланцюгів постачань ресурсів (українських напівфабрикатів) для забезпечення безперебійної роботи європейських металургійних підприємств в рамках єдиного бізнес циклу; запропонована модель взаємодії корпоративних активів транснаціональної холдингової групи, що оптимізує систему логістики (фінансових, матеріальних та інформаційних потоків) в ланцюжку формування доданої вартості на кожній ділянці ланцюга передачі ресурсів; обґрунтовано доцільність і ефективність співпраці України з країнами ЄС (на прикладі Польщі) у сфері корпоративного гірничо-металургійного бізнесу
    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.29.2015.52206
  • ЕКОНОМЕТРИЧНА ОЦІНКА ВПЛИВУ ІНФРАСТРУКТУРИ ПІДПРИЄМНИЦТВА НА ПІДПРИЄМНИЦЬКУ АКТИВНІСТЬ В РЕГІОНАХ

    Д. А. Антонюк
    54-61

    У роботі розроблена і застосована теоретико-методична основа кількісної економетричної компонентної оцінки інфраструктури підприємництва регіонів України. З використанням регресійно-кореляційного методу виявлено ступень впливу інституціональних і організаційних змін  компонент інфраструктури підприємництва на підприємницьку активність (кількість МСП; чисельність зайнятих на підприємствах МСП; обсяги реалізованої продукції у розрахунку на одне підприємство) в регіонах. Встановлено позитивний вплив більшості показників розвитку компонент інфраструктури підприємництва регіонів за винятком окремих складових фінансово-кредитної (небанківські фінансово-кредитні установи, фонди підтримки підприємництва, інвестиційні, інноваційні фонди і компанії), інноваційної (технопарки), експертно-технічної (компанії, що надають послуги з інжинірингу, геології та геодезії; з технічних випробувань та досліджень; з оренди автотранспортних засобів та обладнання) і компоненти просування та передачі продукції (ярмаркові заходи) через їх специфіку і цільове призначення. Науковою новизною роботи є запропоновані регресійні рівняння впливу параметрів розвитку окремих компонент інфраструктури підприємництва на показники підприємницької активності в регіонах України.

    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.29.2015.52208
  • РЕСТРУКТУРИЗАЦІЯ ПІДПРИЄМСТВ ЧОРНОЇ МЕТАЛУРГІЇ ЗА ДОПОМОГОЮ АУТСОРСИНГУ ПРОМИСЛОВИХ ГАЗІВ

    А. А. Мелихов, К. В. Федун
    62-67

    Стаття присвячена розгляду доцільності проведення реструктуризації шляхом аутсорсингу в сучасних складних умовах розвитку вітчизняних промислових підприємств. У статті проаналізовано поняття реструктуризаційного аутсорсингу та переваги його використання. Доведена актуальність використання промислового аутсорсингу на підприємствах чорної металургії. Визначено результат проведення реструктуризації у вигляді підвищення ефективності діяльності та конкурентоспроможності підприємства. Також проведення проекту аутсорсингу дозволяє підвищити акціонерну вартість та інвестиційну привабливість основного бізнесу та сервісних підприємств, надає можливість використовувати новітні технології та покращити якість менеджменту. У статті розглянуто три види аутсорсингу та його класифікація. Особлива увага присвячена використанню операційного виду аутсорсингу енергоресурсів металургійного підприємства. Зазначена недостатня вивченість виробничого аутсорсингу у порівнянні з його іншими сферами застосування. Виділена проблема вибору шляхів використання промислового аутсорсингу в сучасних економічних умовах України. Доводиться перевага переведення на аутсорсинг процесу виробництва промислових газів на підприємствах чорної металургії. Виробництво технічних газів розглянуто як один із процесів, що забезпечує на кількох етапах виробництво сталі та чавуну. Проведено порівняльний аналіз двох моделей виробництва промислових газів на металургійних підприємствах. Ефективність реструктуризаційного аутсорсингу досягається шляхом зниження собівартості продукції, економії витрат на забезпечення виробництва промислових газів та вивільнення цих коштів для розвитку основного виробництво. Треба також зазначити, що рішення про перехід до аутсорсингу є стратегічним і потребує уважного опрацювання. Все більше використання процесу переведення виробництва промислових газів на аутсорсинг на вітчизняних та закордонних підприємствах свідчить про доцільність детальнішого вивчення цього питання.

    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.29.2015.52209
  • ФОРМУВАННЯ МЕХАНІЗМУ БІЗНЕС-ПАРТНЕРСТВА ОБ’ЄДНАНЬ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ

    Р. О. Толпежніков
    68-72
    Розглянуті та проаналізовані сучасні тенденції розвитку щодо вирішення питань розробки та впровадження механізму формування  бізнес-партнерства  у рамках складових маркетингових стратегії об’єднань суб’єктів господарської діяльності. Виходячи з цього розглянуті теоретичні та методологічні питання формування  основ бізнес-партнерства. Виявлено місце, зміст та значення маркетингової діяльності господарюючого суб’єкта промисловості в формуванні бізнес-партнерських відносин, а також визначення маркетингової діяльності як системного об’єкта дослідження в системі формування бізнес-партнерства промислових підприємств із подальшим формуванням концепції  інтегрованої маркетингової діяльності об’єднань промислових підприємств. Досліджено використання механізму формування стратегії бізнес-партнерства: реактивно-тактичний і проактивно-стратегічний. Упорядковано методичний підхід із формування маркетингової діяльності на промисловому підприємстві та  узагальнені теоретико-методичні засади з оцінки результативності бізнес-партнерства. Удосконалено організаційне забезпечення інтегрованої маркетингової діяльності у рамках бізнес-партнерських відносин. Обґрунтовано формування спільної маркетингової картини ринку суб’єктів-партнерів у рамках їх господарської діяльності.
    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.29.2015.52222
  • ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНОГО ПОСТАЧАННЯ НА ПІДПРИЄМСТВАХ МІЖНАРОДНИХ ВЕРТИКАЛЬНО-ІНТЕГРОВАНИХ ХОЛДИНГІВ

    Л. Г. Капранова, Ю. С. Мордвицька
    73-78
    У статті розглянуто науково-теоретичні основи організації управління системою матеріально-технічного постачання на промислових підприємствах у складі міжнародних корпорацій, які володіють активами в сфері гірничо-металургійного бізнесу в Україні; виокремлено актуальні проблеми з управління системою матеріально-технічного постачання на національному та міжнародному рівні підприємств у сучасних умовах та окреслено методи їх вирішення на прикладі міжнародного холдингу «Метінвест»: проаналізовано основні методи - фактори управління вартістю ланцюгу постачання у міжнародній корпорації, наведених міжнародною компанією «PwC» з аудиту та консалтингу згідно відповідних досліджень у галузі корпоративної логістики;. надано власні рекомендації за для покращення рівня логістичного менеджменту в галузі ресурсного забезпечення підприємств у складі корпорацій та холдингів.
    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.29.2015.52223
  • Щеглова А.М., Банніков Ю.О., Букрєєв С.А. Особливості розвитку агропромислових інтеграційних процесів в контексті вирішення паливно-енергетичної проблеми.

    А. Н. Щеглова, Ю. А. Банников, С. А. Букреев
    79-85
    У статті розглянута глобальна проблема нашого сторіччя - енергетична криза, прояви якої все частіше приводять до збитковості сільськогосподарських підприємств. Загострення проблеми енергозабезпечення приводить до змін в характері взаємодії підприємств різних галузей. Особливий інтерес торкнувся інтеграційних процесів сільськогосподарських і промислових підприємств в питанні реалізації потенціалу місцевих сировинних ресурсів. У сучасній структурі бізнесу вертикально інтегровані компанії займають лідируюче положення, унаслідок їх вищої ефективності, в порівнянні з не інтегрованими структурами. Рішення питання енергозабезпечення не могло не брати до уваги інші глобальні процеси, які тісно з ним переплітаються. Таким питанням стала проблема екологічної рівноваги - можливість виробництва екологічно чистого палива. Сільське господарство України має великі резерви для свого розвитку. Для цього необхідно істотно підвищити ефективність аграрного комплексу. Значні перспективи підвищення економічної ефективності сільськогосподарського бізнесу орієнтовані на інтеграцію сільськогосподарського виробництва і паливно-енергетичної промисловості. Результатом такої інтеграції можуть стати нові виробництва паливних матеріалів, які можуть бути безпосередньо використані у вигляді енергетичних ресурсів. Розвиток інтеграційних процесів сільськогосподарських і промислових підприємств паливно-енергетичної галузі є закономірним і раціональним процесом вирішення глобальних проблем економіки. Проте розвиток усередині інтеграційних зв'язків повинен здійснюватися на взаємовигідній основі з урахуванням інтересів всіх підприємств. Особливо це стосується екологічних питань
    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.29.2015.52227
  • Ніконова М.І. Реклама як інструмент рефлексивного управління споживчим рішенням

    M. Nikonova
    85-90

    У статті досліджена реклама як інструмент рефлексивного управління споживчим попитом з метою розрахунку ймовірності економічної ефективності від її використання. Реклама - це дуже важливий і тонкий ринковий інструмент управління споживчим рішенням. Проводячи рекламну кампанію, підприємство розраховує на дві важливі складові - психологічну та економічну. Перша цікава з точки зору впливу на людину. Друга - ефективністю від використання рекламного продукту. На практиці для вимірювання дієвості реклами застосовуються бухгалтерські та статистичні дані про зміни в реалізації продукції. І хоча дістати такі дані в сучасних умовах не представляє великої праці, сам процес визначення ефективності може викликати складності. Вся справа в тому, що економічний ефект від реклами в більшості випадків проявляється не відразу, іноді навіть через місяці. Це особливо актуально на виробництві, в промисловості, де покупки не бувають спонтанними, а вимагають тривалих розрахунків та обґрунтувань. Крім того, зміна рівня реалізації може бути викликане й іншими факторами, які можуть впливати більш сильне, ніж реклама, наприклад зниження або збільшення рівня доходів споживачів або інфляція, яка викликала зростання цін і т. д. Тому спрогнозувати і виміряти економічну ефективність реклами дуже важко.

    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.29.2015.52229
  • ОЦІНКА ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ КРИЗИ

    О. О. Очередько
    91-97

    Стаття присвячена актуальному питанню оцінки  інвестиційної привабливості підприємства в умовах кризи, як з позиції інвестора, так і з позиції власника. Проблема оцінки інвестиційної привабливості підприємства останнім часом стоїть у центрі уваги сучасних наукових досліджень, але аналіз роботи у цій галузі дає змогу зробити висновок, що дослідження сконцентровані лише на певних напрямках без їхнього синтезованого уявлення.  Визначено, що оцінювання  інвестиційної привабливості підприємства не повинні обмежуватися класичною оцінкою фінансового стану та прогнозуванням ймовірності банкрутства. Для подолання труднощів кризового періоду підприємство повинно володіти запасом необхідних виробничих технологій, набором сучасних інформаційних технологій, щоб оволодіти технікою обробки інформації для подолання невизначеності, покращувати якість комунікацій. Необхідно вивчати і впроваджувати нові технології, які дозволяють підвищити продуктивність праці. Для того, щоб врахувати особливості суб’єктів господарювання на певний період і в найближчій перспективі, необхідно проводити відбір змінних, характерних для конкретного об’єкта дослідження.  В результаті роботи експертної групи у декілька етапів відбирались фактори, що визначають інвестиційну привабливість на різних рівнях, та показники їх оцінки. Підприємство повинно широко використовувати співробітництво і кооперацію. В сучасних умовах дії в кризових ситуаціях стають повсякденною практикою управління.

    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.29.2015.52231
  • МАРКЕТИНГОВІ АСПЕКТИ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ

    О. О. Карась
    98-107
    Сучасні економічні реалії в Україні пред'являють нові вимоги до організації діяльності залізничного транспорту. Зниження обсягів вантажних і пасажирських перевезень, зростання конкуренції між учасниками транспортного ринку вимагають від Укрзалізниці пошуку нових методів залучення і утримання споживачів та підвищують роль маркетингу в досягненні конкурентоспроможності залізничних перевезень. В статті проаналізований стан ринку транспортних послуг і визначено місце залізничного транспорту на ньому, розглянуто поняття конкурентоспроможності підприємств і вплив на неї маркетингової діяльності. Також в роботі запропонований комплекс маркетингових заходів з підвищення конкурентоспроможності залізничного транспорту.
    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.29.2015.52234
  • Мутерко Г.М., Бенчмаркінг в області управління трудовим потенціалом на промислових підприємствах

    А. Н. Мутерко
    107-111
    На основі аналізу сучасної ситуації на промислових підприємствах України автор статті обґрунтовує необхідність і актуальність використання бенчмаркинга в області управління трудовим потенціалом. Бенчмаркинг є обміном досвіду між підприємствами з схожими бізнес-процесами і умовами ведення бізнесу, з метою визначення різниці в управлінні і адаптації отриманої інформації до власного підприємства для досягнення кращих результатів діяльності. Нині в Україні існує ряд промислові підприємств, які у своєму технологічному циклі мають схожі параметри, що дозволяє зробити внутрішній бенчмаркинг чисельності. Отже, після детального аналізу з поглибленням до кожної професії на кожній ділянці, формується потенціал підвищення операційної ефективності. Тобто визначається загальний потенціал на основі кращій практиці того або іншого підрозділу на окремо взятій ділянці.  При цьому досягнення цільової чисельності досягається за допомогою різних заходів, таких як: автоматизація, аутсорсинг і так далі
    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.29.2015.52236
  • РІЗНОСПРЯМОВАНІСТЬ НАСЛІДКІВ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ У СВІТОВІЙ ЕКОНОМІЦІ

    О. П. Кушнаренко
    112-118
    Досліджено глобалізацію як комплексне явище,  визначено узагальнені наслідки глобалізації. Виділено закономірності глобалізації як суперечливого процесу сучасного світогосподарського розвитку. Проаналізовано внутрішні протиріччя світового господарства, зроблено висновок щодо різноспрямованості наслідків глобалізації у світовій економіці. Визначено позитивні і негативні прояви наслідків глобалізації. Наголошено на вразливості глобальної економіки через високий ступінь економічної взаємозалежності країн, неконтрольовані потоки спекулятивних капіталів. Підкреслено, що вплив глобалізації на економіку країн має багатоаспектний характер: охоплює виробництво товарів і послуг, використання робочої сили, інвестицій у фізичний та людський капітал, технології та їх переміщення з одних країн в інші. Визначено головне протиріччя глобальної економічної системи - формування в рамках економічно розвинутих країн  замкнутої господарської системи: концентрація в постіндустріальних країнах більшої частини інтелектуального і технологічного потенціалу; концентрація основних торговельних потоків в межах розвинутих держав; переважна спрямованість інвестиційних потоків між розвинутими країнами;  одностороння спрямованість міграційних потоків з менш розвинутих країн в більш розвинуті. Обґрунтовано, що глобалізація, як суперечливий і різноспрямований процес, потребує регулювання на національному та міждержавному рівнях, що зумовлює необхідність подальшого дослідження проявів і викликів глобалізації на сучасному етапі світогосподарського розвитку.
    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.29.2015.52237
  • Фролова З. В. Стратегія управління інноваційною діяльністю підприємства в умовах кризи

    З. В. Фролова
    119-125

    У роботі визначено поняття інноваційного потенціалу та інноваційної активності промислового підприємства і розглянуті їх основні елементи. Зазначені ресурси активізації інноваційних процесів організації. Відзначено найбільш ефективні показники, здатні активізувати інноваційний процес промислового підприємства. Зроблено упор на те, що стратегія розвитку підприємства в період кризи повинна орієнтуватися на інтелектуальний потенціал організації, який буде полягати в заохоченні і активізації творчої діяльності працівників різних ланок. Відзначено, що важливим моментом, що відбивають інноваційну активність фірми та впливає на інтенсивність інноваційних процесів на підприємстві, є сприйнятливість керівництва до інновацій та його готовність до реалізації змін в господарському механізмі підприємства, схильність до ризику. Зазначено, що сприйнятливість організації до нововведень залежить від масштабів компанії. Вона падає по мірі збільшення підприємства, ускладнення організаційної структури управління, оскільки малі підприємства більш пристосовані до здійснення інноваційної діяльності за рахунок їх більшій гнучкості та мобільності, що дозволяє швидко реагувати на зміни ринку для коригування інноваційних цілей. Обрано механізм активізації інноваційної діяльності в кризовий період. Розглянуто його складові частини. Зроблений аналітичний огляд організації роботи окремих структурних складових цього механізму на великих промислових підприємствах зарубіжних країн. Визначено основні заходи щодо активізації окремих процесів цього механізму. Акцентовано увагу на створення за кордоном нової системи управління знаннями, які мають бути джерелами базової компетенції і конкурентних переваг, де розглянуті основні види знань і можливість їх управління. Сформульовано завдання управління активізацією знань, які можуть бути застосовні до різних сфер діяльності промислової компанії. Представлена блок-схема управління інноваційними процесами в кризовий період.

    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.29.2015.52238
  • РОЗРОБКА СТАНДАРТУ ВНУТРІШНЬОГО КОНТРОЛЮ «ВИЯВЛЕННЯ ФАКТІВ ШАХРАЙСТВА ТА ПОМИЛОК В УПРАВЛІННІ ПІДПРИЄМСТВОМ»

    Х. К. Новікова
    126-132
    Управління підприємством в сучасних умовах стикається великою кількістю проблем, що спричинені  як зовнішніми так і внутрішніми факторами. Впливати на зовнішні фактори управлінському персоналу дуже складно, а навести лад на макрорівні – першочергова задача менеджменту за посередництвом методів внутрішнього контролю. Важливе місце в процесі управління підприємством  належить контролю, особливістю якого є його дієвість. За допомогою контролю на підприємстві розробляються заходи для  запобігання розкрадання та псування продукції, удосконалюються засоби максимального збереження грошових коштів та фінансових ресурсів, створюються умови для попередження відхилень від норм законодавства. Значні обсяги зловживань, виявлених контролерами та аудиторами в результаті перевірок фінансово-господарської діяльності підприємств, – це результат слабкої організації внутрішнього контролю. Контроль охоплює дії та події ще до того, як вони відбулись, тобто на стадії наміру здійснити господарську операцію. Це є основним завданням внутрішнього контролю на підприємстві. У статті запропоновано методичний підхід до розробки Стандарту внутрішнього контролю «Виявлення фактів шахрайства та помилок в управлінні підприємством», який полягає в окреслені його структури, розкрито сутність термінів і зміст розділів Стандарту. Систематизовано об’єкти і параметри контролю щодо виявлення фактів шахрайства і помилок з готівковими і безготівковими коштами.
    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.29.2015.52241
  • ПИТАННЯ ПІДВИЩЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ПОСТАЧАЛЬНИКІВ ЗА ЯКІСТЬ ПРОДУКЦІЇ

    О. І. Момот, Д. М. Примуш
    133-139
    У статті розглянуті питання, пов'язані з дослідженням проблем економічної відповідальності за якість товарів, що імпортуються в Україну з країн Південно-Східної Азії, у т.ч. з КНР. В Україні за останні роки спостерігається неухильне зростання кількості та обсягів експортно-імпортних операцій, при цьому імпорт стабільно випереджає експорт. Величезне значення набуває якість імпортованої продукції. В першу чергу це стосується товарів народного споживання, які в умовах недостатньої платоспроможності населення дуже впливають на загальний добробут людей і якість їхнього життя. Значна частка імпортної продукції в Україні припадає на поставки з Китаю. У статті проаналізовано причини, які дозволяють завойовувати продукції з КНР світові ринки (в т.ч. ринок України). Вивчено практику проведення урядом КНР послідовної політики щодо запобігання випуску підприємствами недоброякісних товарів. Проведено аналіз ринку імпортних китайських товарів, який сформувався на територіях країн СНД. На основі проведених досліджень встановлено, що в основі сформованої практики поставок в Україну та інші країни СНД низькоякісних товарів, лежать певні основні фактори, які включають: рівень платоспроможного попиту населення; якість роботи із закупівлі товарів посередницькими організаціями; рівень культури споживання суспільства. Аналіз практики поставок продукції з Китаю в США і країни Європи дозволив сформулювати висновок - потрапляння на український ринок виробів низької якості є свідченням недостатньо високої економічної відповідальності посередницьких закупівельних організацій за якість закупівель і вимагає розробки механізму підвищення економічної відповідальності і доведення персональної відповідальності до недобросовісних менеджерів-посередників.
    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.29.2015.52247
  • Швець Г.О., Мелешко Є.В. Змішування як вид недобросовісної конкуренції (на прикладі фірмових найменувань)

    G. Shvets, I. Meleshko
    140-145
    В статті визначенні дії, які викликають змішування щодо   торговельної діяльності конкурента, іншого суб'єкта господарювання. Доведено, що змішування з діяльністю іншого суб’єкта господарювання може бути викликане зовнішнім виглядом продукту. Тому форма повинна розглядатися як вказівка, що охороняється від недобросовісної конкуренції. Визначено, що при наявності змішування розглядаються такі фатори:  ступінь розрізняльної здатності знака, масштаби діяльності і репутація власника, рівень поінформованості споживачів і схожість знаків, товарів або послуг. Розглянуто, що  дії відносно порушення прав на фірмове найменування – це є недобросовісна конкуренція. Доведено, що використання фірмового найменування покладає на його користувача ряд важливих обов’язків щодо свого іміджу. Зроблено висновок, що об’єктами неправомірних дій конкурентів стають фірмові найменування та інші позначення, які є об’єктами промислової власності суб’єктів господарювання. Копіювання або імітація цих об’єктів промислової власності призводить до змішування діяльності конкурентів споживачами, що має негативні наслідки у вигляді незаконого використання ділової репутації суб’єктів господарювання
    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.29.2015.52248
  • ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ ВЛАДИ В УКРАЇНІ: ЗМІСТ, РИЗИКИ, МОЖЛИВОСТІ ТА АДМІНІСТРАТИВНА РОЛЬ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

    О. А. Бородіна
    145-153

    В статті, на основі аналізу останніх новітніх змін у нормативно-правовій базі стосовно державної регіональної політики, а також, реформування місцевого самоврядування, проведено теоретичний розгляд сучасного стану формування спроможних територіальних громад, фінансової децентралізації та надано практичні рекомендації авторського бачення наведених процесів державотворення. Визначено межі та зміст місцевого та регіонального самоврядування, окремого розгляду набули повноваження та ресурси сформованих територіальних громад. Наголошено на тому, що стратегічна ціль реформи — створити систему врядування, яка спроможна якісно надавати послуги населенню, адже одна з основних задач існування держави – це забезпечити достатній рівень доступу населення, незалежно від місце проживання, до отримання якісних та своєчасних адміністративних послуг.

    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.29.2015.52249
  • АНАЛІЗ ЗАКОНОДАВСТВА У СФЕРІ АРХІТЕКТУРИ ТА БУДІВНИЦТВА ЯК ОБ’ЄКТА АВТОРСЬКОГО ПРАВА

    Л. В. Пономарьова, К. В. Кириленко
    154-163
    У статті розглядаються основні питання використання творів архітектури в процесі здійснення архітектурної діяльності на основі всебічного аналізу теоретичних досягнень цивілістики, чинного законодавства і конкретних стосунків у сфері архітектурної творчості, виявлення закономірностей і особливостей правового регулювання цих стосунків.
    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.29.2015.52252
  • АНАЛІЗ ВПЛИВУ ПІРАТСТВА НА ЕКОНОМІКУ КРАЇНИ ТА РОЗРОБКА ЕФЕКТИВНОГО СПОСОБУ БОРОТЬБИ З «ПІРАТСТВОМ»

    Л. В. Шикова, I. А. Ластенко
    164-171
    В статті розглянуто історичну складову виникнення поняття «піратства». Визначено термін порушення авторських прав, який ототожнюють в деякій літературі з «піратством». Перераховано види порушень авторських прав, а саме: аудіо піратство, відео піратство, піратство програмного забезпечення, піратство комп'ютерних, піратство літературних творів. Вказано основні способи захисту авторських прав в інтернеті: відправлення листів і претензій власнику сайту або хостинг-провайдеру; судовий спір; взаємодія з пошуковими сервісами для видалення сторінок з результатів пошуку. Вказано основні причини поширення «піратства». Обґрунтовано велике значення впливу «піратства» на економіку країни. Проаналізовано результати «Спеціального звіту 301». Вказано основні проблемами в Україні щодо рівня «піратства» на думку USTR:управління компаній, відповідальних за збір та виплату роялті американським правовласникам; використання піратського ПЗ українськими державними органами; он-лайн піратство. Досліджену перелік країн з рівнем піратства вище 50% та нижче 50%. Охарактеризовано основні способи боротьби з «піратством», а саме: технічний спосіб, правовий спосіб, економічний спосіб, комплексний спосіб. Запропоновано власний спосіб боротьби з «піратством». Запропоновано та охарактеризовано структуру Центру моніторингу за піратською діяльністю України.
    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.29.2015.52253
  • СУЧАСНИЙ СТАН ФІНАНСОВО-ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ УКРАЇНИ

    Л. Ш. Маматова
    172-180
    Розвиток ринкових форм і методів господарювання вимагають істотного уточнення фінансово-інвестиційної політики, яка б забезпечувала створення адекватного механізму формування та реалізації фінансово-інвестиційного потенціалу підприємств. Перш за все, мається на увазі, по - перше, створення ефективного механізму підвищення фінансово-інвестиційної активності підприємств та інших господарюючих суб'єктів, і, по - друге, розширення інвестицій за рахунок коштів самих підприємств, тобто за допомогою формування і реалізації їх інвестиційного потенціалу. Разом з тим, на динаміку інвестицій в Україну накладається безліч процесів, пов'язаних з особливостями трансформаційного періоду: відсутність дієвих інститутів ринкової економіки, специфіка відносин власності, відсутність чіткого розуміння характеру інвестиційної діяльності, а також ряд інших чинників, що перешкоджають розробці та реалізації адекватної державної політики, поліпшенню загального інвестиційного клімату в країні та формуванню довгострокових інвестиційних стратегій самих господарюючих суб'єктів. Довготривала криза в Україні охопила всі сфери суспільного життя: політичну, економічну, соціальну, і привів до погіршення потенціалу країни. У підсумку зазначених тенденцій Україна зарахована до слаборозвиненим країн, де виробництво потребує високого рівня матеріальних, трудових і енергетичних витрат. Тому для поліпшення стану, в якому існує країна, потрібні значні інвестиції, як зовнішні, так і внутрішні. Завдяки притоку додаткового капіталу на будь-якому рівні економіки можна забезпечити економічне зростання шляхом впровадження новітніх технологій, оновлення економічної бази, відтворити оптимальні структурні пропорції в економіці країни та її регіонів і як наслідок забезпечити повноцінне функціонування господарюючих суб'єктів, збільшити конкурентоспроможність національного виробництва. Залучення інвестицій в українські підприємства пов'язане з інвестиційною привабливістю об'єкта інвестування. Саме тому першим кроком при прийнятті інвестиційного рішення є оцінка інвестиційної привабливості потенційного об'єкта інвестування, яка полягає в застосуванні інструментарію багатовимірних методів.
    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.29.2015.52254
  • ВПЛИВ ЯКОСТІ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ СФЕРИ УПРАВЛІННЯ ВІДХОДАМИ НА ПОКАЗНИКИ СОЦІО-ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ

    С. В. Кривенко
    181-188
    У роботі обґрунтовано, що якість регулювання є важливим чинником стійкого розвитку для будь-якої сфери. Зокрема, від стану управління відходами в країні залежать багато показників соціо-еколого-економічного розвитку. Обґрунтовано застосування експертного методу для оцінки рівня якості державного регулювання сфери управління відходами. За допомогою розрахункового методу експертні оцінки узагальнюються для отримання інтегрального індексу, на основі якого робиться висновок про рівень якості державного регулювання сфери управління відходами в країні. За допомогою інструментів кореляційно-регресійного аналізу досліджуються взаємозв’язки між індексом якості регулювання сфери управління відходами та показниками стійкого розвитку. У статті досліджується якість регулювання сфери управління відходами в Україні шляхом експертного оцінювання ступеня впровадження міжнародних стандартів, рекомендацій і правил та отримання на його базі узагальненого індексу в динаміці. За допомогою інструментів кореляційно-регресійного аналізу встановлюється наявність взаємозв’язку між якістю регулювання та показниками стійкого розвитку економіки, екології та соціальної сфери країни. Автором доведено, що якість регулювання сфери управління відходами дійсно має суттєвий вплив на ряд показників, що характеризують стан і розвиток економіки, соціальної сфери та екології України. Пропозиції щодо використання взаємозв’язку між індексом якості регулювання сфери відходів та рядом ключових параметрів стійкого розвитку України можуть бути використані державними органами, що здійснюють розробку стратегії управління відходами та її практичну реалізацію.
    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.29.2015.52256
  • РОЛЬ ТА ЗНАЧЕННЯ ЛОГІСТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ЙОГО КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ

    М. В. Макаренко, Н. М. Потапова
    189-196

    Обгрунтовано за допомогою статистичних даних значення логістики для підприємства. Підкреслено, що конкурентоспроможність підприємства залежить від можливості знижувати свої витрати для підвищення прибутків. Останнє можливе тільки завдяки проведенню високоякісних логістичних операцій. Логістика розглядається як фактор підвищення конкурентоспроможності підприємств. Управління товарно-матеріальними потоками, їх оптимізація є найпоширенішими завданнями менеджменту в середовищі багатьох підприємств. Концентрація уваги саме на логістиці руху товарно-матеріальних цінностей і тих технологіях і інструментах, які застосовуються в цій області є важливим завданням конкурентоспроможності підприємства. Наведено схему управління ланцюгами постачань. Кожне підприємство, що застосовує логістичний підхід у своїй діяльності, повинне прагнути до створення налагодженого механізму управління ланцюгами постачань. Наявність працюючої системи управління ланцюжками поставок дозволяє повністю контролювати весь потік товарно-матеріальних цінностей — від постачальника до покупця, — оптимізувати кожний крок на шляху руху товарів, інформації й фінансів, досягаючи значної економії ресурсів підприємства. Підкреслюється, що роль логістики в життєдіяльності підприємств, особливо промислових, дуже велика. Діяльність логістичних служб безпосередньо впливає не лише на управління логістичними процесами, а і на формування портфеля замовлень підприємства, а через нього — на розробку асортиментної програми виробництва і відповідної стратегії. Мета логістики виходить за рамки скорочення витрат і збільшення прибутку. Тому на даному етапі концепція конкурентоспроможності фірми укладається в одержанні конкурентної переваги за рахунок пропозиції додаткових послуг і підвищення їх якості. Надалі, у міру застосування даної концепції більшістю фірм, зниження витрат знову може виявитися першочерговою справою, але вже на іншій основі. Отже, підвищення конкурентоспроможності фірм за рахунок логістики – процес безперервний і адаптивний.

    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.29.2015.52257
  • Хаджинова О.В. Аналіз трансакційних витрат у підприємницьких мережах

    Е. В. Хаджинова
    196-202
    Сповільненню економічного зростання сприяє пасивна позиція різних суб'єктів господарювання щодо підприємництва і розвитку підприємницьких структур. Стримуючими факторами виступають низька ефективність господарської діяльності промислових підприємств і підвищення трансакційних витрат у ході створення і зміни бізнесу, впровадження нововведень і утворення підприємницьких мереж. Дана стаття присвячена пошуку шляхів вдосконалення методів аналізу трансакційних витрат суб'єктів господарювання, що вступають у відносини між собою в рамках підприємницької та господарської діяльності, в контексті становлення і розвитку підприємницької мережі. У сучасних умовах перед промисловими підприємствами стоять завдання переходу від традиційного типу підприємств до підприємницького типу і підтримки інтрапренерства. При цьому необхідна дієздатна стратегія відносин з підприємцями, контрагентами та іншими суб'єктами господарювання, що дозволяє активізувати і прискорити процеси формування підприємницької мережі для підвищення рівня конкурентоспроможності, ефективності та стабілізації основної діяльності. Трансакційні витрати, що супроводжують ділові відносини учасників підприємницької мережі доцільно розмежувати за видами діяльності - підприємницької та господарської. На основі трансакційних витрат для кожного виду діяльності встановлюються статті витрат і втрат, які суб'єкт несе в періоди до і після укладення угод щодо створення та ведення бізнесу, а також у разі зриву цих угод.
    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.29.2015.52258
  • СТАНОВЛЕННЯ СВІТОВОГО РИНКУ ПРАЦІ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ: ПРОСТОРОВО-МЕТОДОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ

    Л. П. Давидюк
    203-210
    Розглянуто теоретичні та практичні  аспекти впливу глобалізації на становлення світового ринку праці. Проаналізовано  наукові тлумачення  та  підходи щодо змісту поняття «світовий ринок праці» як економічної категорії. Досліджено  основні фактори  становлення світового ринку праці. Наведено сегментацію світового ринку праці, центрів привабливості міграційних потоків. Виділено чинники глобалізаційних трансформацій становлення світового ринку праці. Зроблено висновок, що сучасній економічній літературі існує проблема використання та тлумачення поняття світовий ринок праці. Визначено, що найпоширенішим тлумаченням терміну  «світовий ринок праці» вважається таке – це система відносин, що складаються між державами з приводу узгодження попиту та пропозиції робочої сили, регулювання її міждержавних потоків, оплати праці та соціального захисту на тлі глобалізаційних процесів. Визначено, що саме в регіональних межах формуються компоненти світового ринку праці та його  територіальні сегментування, найбільшими з яких стали західноєвропейський, американський, азіатський, близькосхідний, і африканський. У структурі світового ринку праці відповідно до кваліфікації працівників  виокремлюють два основних сегменти:  глобальний ринок кваліфікованої праці та низької кваліфікації. Все це, та багато іншого диктує необхідність розробки та впровадження  єдиного уніфікованого міжнародного законодавства у сфері використання праці.
    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.29.2015.52259
  • УГОДА СОТ ПРО СПРОЩЕННЯ ПРОЦЕДУР ТОРГІВЛІ ЯК ІНСТРУМЕНТ АКТИВІЗАЦІЇ УЧАСТІ УКРАЇНИ В ГЛОБАЛЬНИХ ЛАНЦЮГАХ ДОДАНОЇ ВАРТОСТІ

    І. Ю. Гужва
    211-217
    У статті розглянуто особливості формування на сучасному етапі глобальних ланцюгів доданої вартості та їх вплив на розвиток міжнародної торгівлі. Окреслено загальні передумови та основні причини масштабного поширення глобальних ланцюгів доданої вартості впродовж останніх десятиріч. Розкрито сутність поняття «спрощення процедур торгівлі» відповідно до нинішньої міжнародної практики. Визначено взаємозв’язок між участю країн у міжнародних ланцюгах доданої вартості й спрощенням процедур торгівлі. Проаналізовано основну мету, завдання і структуру Угоди СОТ про спрощення процедур торгівлі та її положення в контексті активізації участі національних економік у глобальних ланцюгах доданої вартості. Висвітлено характерні особливості ратифікації та набуття чинності Угоди СОТ про спрощення процедур торгівлі. Запропоновано диференційований підхід до імплементації положень Угоди СОТ про спрощення процедур торгівлі у вітчизняне законодавство. Визначено поточні досягнення і подальші перспективи розвитку економіки України на шляху імплементації положень Угоди СОТ про спрощення процедур торгівлі. Наголошено на необхідності збереження балансу між швидкістю імплементації Угоди СОТ про спрощення процедур торгівлі й забезпеченням економічної безпеки у зовнішній торгівлі озвинуті. Обґрунтовано, що глобалізація, як суперечливий і різноспрямований процес, потребує регулювання на національному та міждержавному рівнях, що зумовлює необхідність подальшого дослідження проявів і викликів глобалізації на сучасному етапі світогосподарського розвитку.
    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.29.2015.52260
  • ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОГО ІНСТИТУЦІОНАЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩА

    С. Ю. Пахомов
    218-227
    В статті розглянуто основні проблеми формування нової соціально-економічної системи в Україні. Проаналізовано ключові проблеми на шляху становлення в Україні ефективного інституціонального середовища в період незалежності, до яких віднесено такі негативні риси українського менталітету, як недовіра до великого капіталу, патерналізм, приниження людини перед державою тощо. Розкрито головні причини невдач у здійснені більшості ліберальних «ринкових» реформ, що проводились на основі стратегії імпорту інститутів. Обґрунтовано зростання ролі соціально-економічних інститутів у міру ускладнення виробничих процесів, що проявляється у все більшій диференціації і спеціалізації виробництва. Визначено параметри ефективності інституціонального будівництва в суспільстві, що реформується, та негативні наслідки низької ефективності такого будівництва. Проаналізовано суперечність між розвитком у суспільстві неформальних правил та нав’язаними йому хоч і потенційно більш ефективних, але формальних правил, які з’явилися в межах іншої інституціональної системи. Наголошується на необхідності ліквідації системи подвійної моралі, яка породжується синтезом неформальних норм та формальних правилам. Запропоновано варіанти проведення ефективних інституціональних реформ в Україні, які сприятимуть зниженню транзитивних витрат під час переходу до ринкової економіки. Серед таких варіантів визначено пошук інституціональних експортерів та реформування формальних інститутів у відповідності до неформальних норм
    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.29.2015.52268
  • ФОРМУВАННЯ МЕХАНІЗМУ СТРАТЕГІЧНОГО КОНТРОЛІНГУ ТЕРИТОРІЙ ДЛЯ ЦІЛЕЙ КОРПОРАТИВНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ

    В. В. Гончар, А. А. Куровська
    228-236

    У роботі розглянуто сутність стратегічного контролінгу територій, його завдання, функції та методологія з точки зору системного підходу. Зважаючи на те, одним зі шляхів покращення розвитку міст є залучення маркетингових інструментів задля створення позитивного іміджу в очах окремих груп цільової аудиторії (корінні жителі, переселенці, компанії, потенційні та наявні інвестори, гості міста), проблема формування власного механізму стратегічного контролінгу  територій є особливо актуальною на сьогоднішній день. Маріуполь – розвинуте місто у промисловому плані, але як туристична та культурна зона в межах України є недостатньо відомою та привабливою. Створення механізму стратегічного контролінгу м.Маріуполя повинно мати підтримку відразу на трьох координаційних рівнях (державному, місцевому та з боку суспільства), що означає необхідність одночасного проведення державного, муніципального та громадського контролю запроваджених стратегій та заходів, щодо їх реалізації. Зважаючи на проведені соціологічні опитування населення, зроблений аналіз вже існуючих брендів окремих міст, як в межах України, так і закордонних, та спираючись на приведені дослідження дефініції термінів «бренд території» та «стратегічний контролінг», зроблені відомими закордонними та вітчизняними дослідниками, сформульовано власне визначення поняття «стратегічний контролінг території». Також на прикладі м.Маріуполь запропоновані показники системи стратегічного контролінгу.

    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.29.2015.52269
  • СИСТЕМНО-ІНТЕГРАЦІЙНИЙ ПІДХІД ДО УПРАВЛІННЯ ТРАНСПОРТНИМ ПОТЕНЦІАЛОМ РЕГІОНУ

    Л. Л. Сотниченко
    237-244
    У статті підкреслюється, що транспортну інфраструктуру і її елементи в рамках регіону можна вивчати як систему внутрішньорегіональних зв'язків, що перебувають у постійній взаємодії. Процес нагромадження потенціалу транспортної інфраструктури регіону необхідно розглядати як систему, елементи якої мають горизонтальні й вертикальні зв'язки, взаємозалежні й взаємообумовлені. Показано графічне представлення взаємозв'язків між елементами транспортного потенціалу регіону. Для графа регіонального транспортного потенціалу представлена матриця суміжності. Відзначено, що саме специфічний, сукупний потенціал транспортної інфраструктури регіону становить основу його конкурентоспроможності, для підвищення котрої необхідно займатися розвитком багатьох його складових. Для того щоб підвищити стабільність системи або її властивості до впливу різних факторів, необхідно, насамперед, удосконалювати саму систему зсередини, підсилюючи й адаптуючи взаємозв'язки й процеси між її елементами (компонентами). На місце концентрації ресурсів приходить адаптивність як ключовий орієнтир регіонального управління. Головним фактором розвитку інфраструктури регіону повинне стати не стільки наявність ресурсів, а ефективність їх використання. Приведено формальне визначення системи управління інфраструктурою регіону мовою теорії множин. На основі вивчення різних теоретичних концепцій і парадигм можна припустити, що в якості однієї з опор наукової бази розвитку системи управління регіональною інфраструктурою слід залучити системно-інтеграційний підхід. На основі проведених обґрунтувань у контексті системно-інтеграційного підходу, пропонується принципово нова сутнісно-змістовна модель сукупності підсистем сучасної управлінської структури
    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.29.2015.52270
  • БАР’ЄРИ НА ШЛЯХУ ВСТУПУ НОВИХ ЧЛЕНІВ ДО ЄС В СУЧАСНИХ УМОВАХ

    Г. В. Дугінець
    245-250
    В дослідженні визначено, що на початку третього тисячоліття світ перетворився на глобальну економічну систему, з глобально функціонуючим виробничо-господарським механізмом, складниками якого стали окремі національні економіки та регіональні об’єднання. Проаналізовано основні розширення ЄС та основні наслідки цього процесу. Зазначено, що якщо буде обраний курс на подальше розширення, то ЄС знадобляться нові стимули, щоб населення Євросоюзу було більш зацікавлене в майбутніх країнах-кандидатах на вступ. Оскількі по-перше, нові члени потребують значної економічної допомоги, а «старі» і сильні не бажають її надавати. По-друге, Європарламент як наднаціональна структура може не впоратися з керуванням, якщо ускладнити систему новими членами. Обгрунтовано, що розширення Європейського Союзу, процес складний, і має як позитивні, так і негативні наслідки (як для самого ЄС, так і для сучасного світу). За результатами аналізу визначено, що основним бар’єром на українському шляху до европейської інтеграції є перш за все події політичного характеру та по-другє млявість реформ. Так курс на європейську інтеграцію вимагає реального втілення в Україні на практиці стандартів демократичної держави та соціально орієнтованої економіки. Але нажаль зараз зроблено лише незначні кроки для досягнення необхідного рівня розвитку країни. Отримано висновок, що подальші дослідження необхідно спрямувати на створення дієвого механізму  громадського обговорення з метою кращого інформування громадян про вигоди розширення Євросоюзу. Це потрібно і для того, щоб країни-кандидати, у тому числі і наша країна, краще розуміли свої перспективи та можливі проблеми після вступу до Європейського Союзу.
    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.29.2015.52272
  • ГЕОЕКОНОМІЧНІ ПРІОРИТЕТИ ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

    І. Є. Іванов
    250-257
    В статті розглянуто пріоритетні напрями здійснення зовнішньоторговельної політики України в галузево-територіальному контексті формування світової торгівлі. Проаналізовано три магістральні напрями зовнішньоторговельної співпраці вітчизняних виробників – країни Євросоюзу, пострадянські країни та країни Північної Африки і Близького Сходу. З метою одержання вичерпної характеристики по кожній групі країн розраховано: індекс участі у глобальних ланцюгах доданої вартості, індекс позиції в цих ланцюгах, індекс внутрішньогалузевої торгівлі, індекс компліментарності торгівлі та коефіцієнт відносних компаративних переваг. Встановлено тісний взаємозв’язок у виробничо-торговельній співпраці між Україною та ЄС, який характеризується значною різницею в позиціях сторін за рівнем обробки товарів та взаємним попитом на експортну продукцію один одного. Щодо країн СНД спостерігається прискорена тенденція до дезінтеграції у минулому найбільш ефективних для вітчизняного господарського комплексу торговельно-виробничих зв’язків, що супроводжується торговими війнами та нівеляцією попередній досягнень зовнішньоторговельної політики. Активний курс на імпортозаміщення перетворює країни СНД на внутрішньоконкурентне формування, усуваючи навіть довгострокові перспективи відновлення співпраці. Альтернативою країнам СНД у зовнішній торгівлі України може стати регіон ПАБС за умови активізації між ними внутрішньогалузевої торгівлі та належної участі держави в укладанні угод про преференції в торгівлі між Україною та країнами ПАБС.
    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.29.2015.52273
  • ДОСЛІДЖЕННЯ СУЧАСНОГО СТАНУ АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВАМИ МАШИНОБУДУВАННЯ

    Ю. В. Калюжна
    258-264

    У статті розглянуті причини виникнення кризи у машинобудуванні та досліджено сучасний стан антикризового управління підприємствами. Основними причинами виникнення кризи визначено: дефіцит капіталу та технологій, поганий доступ до кредитування та високі відсоткові ставки, недиверсифікованість та експортоорієнтованість на зовнішні ринки, зменшення закордонних поставок сировини, матеріалів, енергоресурсів, напівфабрикатів та комплектуючих, входження на ринок більш дешевої та якісної імпортної продукції та, як наслідок, зменшення обсягу виробництва продукції. Функції антикризового управління на підприємствах машинобудування тісно пов’язані із: забезпеченням збалансованого руху матеріальних і фінансових ресурсів підприємства на всіх стадіях виробництва, розподільчою функцією, контролем за реальним грошовим обігом і формуванням фінансового капіталу підприємства, використанням методів фінансового аналізу і фінансового прогнозування. Автором розглянуто останнє  дослідження машинобудівного комплексу Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій України та виявлено три варіанти антикризового управління: політику «невтручання», стратегію «консервації» та модернізацію. Кардинальними заходами антикризового управління підприємств машинобудування можуть бути: підвищення інвестиційної привабливості підприємств; пошуки нових вигідних шляхів кредитування; впровадження сучасних технологій в управлінні та виробництві; диверсифікація продукції; пошук нових споживачів також на регіональному рівні для стабілізації роботи галузі машинобудування.

    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.29.2015.52275
  • ЩОДО ВИЗНАЧЕННЯ СУТНОСТІ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВ

    M. В. Лаже
    265-272
    Зроблено аналіз сутності поняття економічної безпеки підприємства. Були проаналізовані основні підходи авторів до визначення безпека. Аналіз останніх публікацій українських науковців присвячених визначенню сутності поняття «економічна безпека підприємства», свідчить про недостатню увагу авторів до визначення ролі системи управління підприємства в досягненні необхідного рівня безпеки. Виділено два підходи авторів до визначення безпеки. Перший підхід базується на використанні поняття загрози. Другий підхід, уникаючи вживання поняття загрози у визначенні безпеки, базується на економічних поняттях досягнення мети функціонування підприємства. Підхід до розгляду економічної безпеки підприємства як реалізації і захисту економічних інтересів відносно більш новий, заснований на реалізації і захисті економічних інтересів підприємства. Він визначає захищеність інтересів суб’єкта господарювання від внутрішніх і зовнішніх загроз, а також засоби такого захисту. Узагальнення робіт різних авторів приводить до наступних висновків. У багатьох роботах при описі в часі процес забезпечення економічної безпеки підприємства як захисту від загрози починається з виявлення чи прогнозування загрози, що цілком відповідає визначень безпеки як захищеності від загроз. З урахуванням існуючих методик і визначень економічної безпеки зроблено висновок про можливість зміни підходу до забезпечення економічної безпеки підприємства. Для цього необхідно розглянути сутність економічної безпеки підприємства будівельної галузі, а також визначити основні критерії її оцінки.
    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.29.2015.52276
  • СУТНІСТЬ ТА НЕОБХІДНІСТЬ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОМПЛЕКСНОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНУ

    Г. Г. Калініна
    273-279

    У статті обгрунтовано необхідність забезпечення комплексного розвитку регіонів країни, наведено проблеми, що спонукають до цього. Підвищення рівня комлексного розвитку регіонів представляє собою тривалий процес, котрий пов’язаний з структурними перетвореннями елементів виробництва, соціальної сфери, середовища проживання та планування території, покращення співвідношення, взаїмного розташування та взаємодії усих елементів регіону як вітворювального комплексу. Специфіка регіональних проблем України ґрунтується на пережитому періоді трансформаційної економіки, коли відбувалося формування нового геополітичного й економічного простору. Дослідженно поняття «регіональний розвиток» різними науковими школами й підкреслено відсутність у теперішній час єдності підходів щодо погляду на цей термін. Проведено критичний аналіз поняття «стійкий розвиток». Підкреслено, що термін «стійкий розвиток» для регіону повинен бути визначений з погляду діалектичного принципу єдності протилежностей, таких як «стійкість» та «розвиток». З цієї сторони регоінальний розвиток представляє собою стратегію переходу з початкового стійкого становища циклу розвитку до його кінцевого стійкого становища за обмежений термін з позитивним приростом критеріальної функції. Головним у комплексному розвитку регіону є взаємозв’язок матеріального відтворення, відтворення людини та навколишнього середовища. Відтворювальну структуру регіону слід розглядати у вигляді соціо-економ-природного комплексу. На основі узагальнення поглядів вчених, наведено визначення комплексного розвитку регіону як такого, що грунтується на соціально-економічних орієнтирах, що стають основою формування таких співвідносин та пропорцій між окремими елементами регіонального комплексу, котрі б створили умови для ефективного приєднання регіону до територіального поділу праці й вирішення проблем у середині регіону.

    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.29.2015.52277
  • ПЕРЕДУМОВИ ВИЗНАЧЕННЯ СТРАТЕГІЧНИХ ВЕКТОРІВ ГАРАНТУВАННЯ ПРИРОДНО-ТЕХНОГЕННОЇ ТА ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ В КОНТЕКСТІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ

    Г. О. Обиход
    280-287

    В рамках визначеного напрямку наукового дослідження проаналізовано передумови формування складного екологічного становища регіонів України. Виділено та розкрито особливості діяльності потенційно небезпечних об’єктів за видами діяльності та видами небезпек, а також стан основних засобів як джерел поширення техногенної загрози. Проаналізовано процес капітального оновлення основних засобів України протягом останніх років, виходячи із їх приналежності до ІІІ–ІV технологічних укладів, де виявлено значні диспропорції у вкладені капітальних інвестицій. Визначено роль сфери поводження із відходами на території України у формуванні природно-техногенної та екологічної безпеки. Розкрито причини виникнення надзвичайних ситуацій природного походження, а також підкреслено роль синергетичного ефекту у поширені їх наслідків для населення, території та об’єктів національного господарства. Обґрунтовано передумови появи територій підвищеного техногенного ризику в зоні проведення АТО та розкрито проблематику визначення рівня природно-техногенної та екологічної безпеки для східних областей. Проаналізовано показники катастрофічності надзвичайних ситуацій для території України протягом 2000–2014 рр. за кількістю загиблих, постраждалих та матеріальними збитками. Визначено та обґрунтовано напрями подальших досліджень щодо визначення стратегічних векторів гарантування природно-техногенної та екологічної безпеки в контексті сталого розвитку регіонів України.

    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.29.2015.52278
  • ДО ПИТАННЯ ПРО МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ТРАНСФОРМАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ ТРАНСНАЦІОНАЛІЗАЦІЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

    Л. І. Михайлишин
    288-294
    Необхідність дослідження окремих методологічних зад трансформаційних процесів транснаціоналізації економічної діяльності зумовлюється потребою в розробці системи заходів щодо оптимізації їх впливу на економіку країни чи стратегічних її галузей. Трансформаційні процеси транснаціоналізації економічної діяльності виникають в наслідок дії численних факторів, джерелом походження яких є як сама економічна діяльність транснаціональних компаній так і економічне середовище їх функціонування. Наслідки таких трансформаційних процесів здебільшого носять позитивний характер для самих компаній-учасниць, однак економічне середовище, в якому вони відбуваються зазнає здебільшого обмеження конкуренції та фактичної монополізації окремого сегмента ринку. Досліджено численні форми трансформаційних процесів й методологічні основи функціонування кожного з них. За результатами такого дослідження виявлено основні сфери впливу трансформаційних процесів на загальнонаціональні сфери. Вивчення цих питань і їх подальше вирішення дають можливість максимально ефективно використати позитивні наслідки таких трансформацій та оптимізувати негативний її вплив в соціально-економічному розвитку України чи будь-якої іншої країни.
    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.29.2015.52279
  • ТРАНСФОРМАЦІЯ ПІДХОДІВ ДО ВИБОРУ РЕГУЛЯТОРНИХ МОДЕЛЕЙ ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ

    Л. П. Кудирко
    295-303

    Досліджено організаційно-економічну та інституціональну складові у трансформації підходів до вибору моделей зовнішньої торгівлі в сучасну добу. Сформульовано гіпотезу щодо взаємозв’язку між регуляторними моделями розвитку зовнішньоекономічного сектора та зовнішньої торгівлі як його складової та міжнародною спеціалізацією країни, рівнем диверсифікованості виробництва та зовнішньоторговельних зв’язків, місцем країни в міжнародному розподілі праці, рейтингу на світових ринках товарів та послуг. Виявлено поліваріантність результатів теоретичних та емпіричних досліджень щодо впливу лібералізації зовнішньої торгівлі на економічне зростання та розвиток країн світу. Обґрунтовано, що формування глобального тла виробничих та збутових мереж призводить до необхідності зміни концепції та моделі регулювання зовнішньої торгівлі на рівні окремих національних економік. Обґрунтовано, що використання у сучасній міжнародній та національній торговельній статистиці застарілих методичних підходів до оцінки  обсягів та структури зовнішньоторговельних зв’язків на основі валових показників експорту та імпорту країн призводить щонайменше до викривлення масштабів участі країн в міжнародному товарообігу та створенні доданої вартості, ступеня  розвитку сервісної компоненти світової торгівлі. Визначено, що подальше поглиблення міжнародної виробничої та торговельної кооперації зумовлює до посилення змін у сфері зовнішньоторговельної політики через механізми міжнародного співробітництва. Аргументовано, що пріоритетом транскордонної інституціональної співпраці має стати протидія ускладненням при впровадженні традиційних інструментів регулювання зовнішньої торгівлі та інвестування. Доведено, що в умовах затяжної світової рецесії та ускладнення умов для розширеного відтворення економічних систем відкритого типу формується підґрунтя для поширення  антиліберальних проявів у реалізації   антикризових програм та  формується політичний запит на протекціоністську політику та ідеологію в системі регулювання зовнішньої торгівлі.

    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.29.2015.52283
  • ФАКТОРИ НЕСТІЙКОСТІ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНОЇ КРИЗИ

    С. А. Демінський
    304-310
    В статті розглянуто основні причини, джерела та наслідки глобальної нестабільності на сучасному етапі розвитку світової економіки. Обґрунтовується, що особливістю сучасних процесів глобалізації є стрімке поширення локальних дестабілізуючих подій в умовах наростаючої взаємозалежності країн, які все частіше дають імпульс ланцюговій реакції і спрацьовують у вигляді ефекту доміно. Проаналізовано взаємозв’язок між нав’язуванням країнам, що розвиваються, парадигми неолібералізму та зростанням нестійкості їх економічних систем. Досліджено основні фактори нестійкості національних економік країн в контексті розвитку систем забезпечення національної безпеки. Визначено роль транснаціональних корпорацій у поширенні економічної нестійкості на глобальний рівень. Розглянуто основні причини зростання нестійкості та поширення криз на прикладі валютної і фінансової криз країн Південно-Східної Азії в 1970-х роках. Досліджено внесок міжнародних економічних організацій і зокрема Міжнародного валютного фонду у зростання глобальної нестійкості на сучасному етапі. Охарактеризовано визначальну роль валютної сфери у швидкій глобальній трансмісії нестійкості в світовій економіці. Проаналізовано основні особливості дестабілізуючого фінансово-інформаційного впливу на планетарний економічний простір як цілісність. Досліджено демографічний чинник поширення глобальної нестійкості. Виявлено, що особливу небезпеку для дестабілізації всієї планети несуть відносно бідні країни з великою питомою вагою молоді.
    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.29.2015.52284
  • ВПЛИВ ПРОЦЕСІВ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ НА ЕКОНОМІЧНУ БЕЗПЕКУ КРАЇН

    В. І. Гольдак
    311-317
    В статті розглянуто основні види загроз економічній безпеці країн, які несе глобалізація. Крізь призму економічної безпеки проаналізовано сутність глобалізації, етапи її становлення та розвитку. Визначено вплив глобалізації на демографічну ситуацію та соціально-політичні процеси розвинутих країн. Досліджено особливості економічної експансії як прояву глобалізації в контексті доларизації світової економіки. Обґрунтовано можливість розвинутих країн розповсюджувати свій економічний, отже, і політичний вплив на весь світ. Проаналізовано діяльність транснаціональних корпорацій, які виступають чинником економічного проникнення і, як наслідок, політичного домінування розвинених країн світу у глобальному просторі. Виявлено, що діяльність ТНК дозволяє неподільно користуватися ресурсами, які є на територіях приймаючих країн, при мінімальній соціальної відповідальності за стан як самих країн, так і людей, що їх населяють. Досліджено причини і наслідки глобальної фінансово-економічної кризи як типового негативного прояву глобалізаційних процесів сучасності. Проаналізовано вплив глобальної фінансово-економічної кризи на стан економічної безпеки України. Запропоновано матрицю SWOT аналізу економічної безпеки України в контексті факторів впливу неоліберальної парадигми глобалізації. Охарактеризовано позитивні та негативні сторони глобалізації. Визначено основні напрями обмеження економічного суверенітету держави в умовах глобалізації.
    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.29.2015.52291
  • ФОНДОВИЙ РИНОК ЯК ФАКТОР ЗРОСТАННЯ ЕКОНОМІКИ

    Д. М. Лаповський
    318-324

    В статті розглянуто актуальні проблеми формування і функціонування фондового ринку як одного з основних елементів системи трансформації планового господарства в соціально-орієнтовану ринкову економіку. Охарактеризовано структуру системи переходу до ринкової економіки у сфері функціонування фондового ринку. Проаналізовано базові функції фондового ринку у розвитку національної економіки: забезпечення алокації ресурсів, монетизація економіки, перетворення заощаджень в інвестиції. Досліджено роль венчурного інвестування у розвитку фондового ринку. Визначено позитивні аспекти функціонування фондового як каталізатора економічного зростання. Виявлено, що головними завданнями фондового ринку є оцінка і перевірка ефективності діяльності компаній, можливостей одержання прибутку, дієвості менеджменту і корпоративного управління, розподіл і керування ризиками, зниження транзакційних витрат, полегшує здійснення угод. Проаналізовано взаємозв’язок між фондовим ринком і банківською системою країни. Розглянуто основні механізми державного регулювання фондового ринку в країнах з перехідною економікою. Досліджено процеси монетизації економіки через функціонування фондових ринків, характерні риси та вимоги щодо ефективного рівня монетизації економіки. Досліджено проблеми фінансування реального сектору в умовах нерозвиненості фондового ринку в країнах з перехідною економікою.

    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.29.2015.52294
  • МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

    Т. І. Лосіцька
    325-330
    В статті розглянуто світовий досвід державного регулювання країн з розвиненим сільським господарством. Проаналізовано витоки та сучасну практику державного регулювання сільського господарства в США. З’ясовано, що базовим механізмом державної підтримки аграріїв у США є регулювання цін на сільгосппродукцію за допомогою двох видів «цін підтримки»: цільових і заставних цін. Досліджено особливості державного регулювання зернового ринку Канади. Виявлено, що характерною особливістю такого регулювання є двоступенева система оплати зерна фермерам на основі практики вихідних і остаточних цін. Проаналізовано особливості державного втручання в агропродовольчий ринок у Греції, Іспанії та Португалії та модифікацію методів цього втручання після їх приєднання до Європейського Союзу. Досліджено еволюцію та основні характерні особливості державного регулювання сільського господарства в країнах ЄС. Охарактеризовано міжнародний досвід здійснення державного контролю за виробництвом окремих видів сільськогосподарської продукції за допомогою ринкових статутів – документів, в яких зафіксовані граничні обсяги виробництва та реалізації сільськогосподарської продукції, необхідні для задоволення потреб населення окремих регіонів і експортних поставок. Досліджено роль бюджетної підтримки сімейних ферм у розвитку сільського господарства Швейцарії та Австралії. Визначено роль адміністративних заходів державного регулювання сільського господарства в США, Польщі та Чехії. Проаналізовано обсяги державного субсидування сільського господарства в країнах світу та Україні.
    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.29.2015.52296
  • ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ДИВЕРСИФІКАЦІЇ ЕКСПОРТНИХ ПОСТАВОК ПРИРОДНОГО УРАНУ ТА ЙОГО СПОЛУК ВІТЧИЗНЯНИМИ ПІДПРИЄМСТВАМИ ХІМІЧНОЇ ТА ПОВ’ЯЗАНИХ З НЕЮ ГАЛУЗЕЙ ПРОМИСЛОВОСТІ

    Д. С. Назаров
    331-335

    В статті розглянуто динаміку й сучасний стан експорту природного урану і його сполук вітчизняними підприємствами хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості, виявлено основні тенденції експортних поставок даного виду хімічної продукції на зарубіжні ринки за період 2006-2014 рр. Розкрито основні проблеми розвитку атомної енергетики та видобутку урану природного в Україні. Зазначено, що в даний час вітчизняна енергетика опинилася у доволі складному становищі (внаслідок поглиблення залежності від зовнішніх джерел енергетичної сировини), що можна вважати однією з найбільших загроз суверенітету нашої держави на тлі загострення політичних відносин із Росією, від якої Україна є залежною в питаннях задоволення своїх енергетичних потреб як у галузі нафтогазової, так і атомної енергетики. Зазначено також, що за власними геологічними запасами Україна належить до однієї з найбільш багатих урановими родовищами держав у світі, проте використовує лише незначну частину розвіданих запасів і у цьому виробництві значною мірою залежить від Росії. 

    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.29.2015.52331
  • ІНСТИТУЦІОНАЛЬНІ ПЕРЕДУМОВИ ФОРМУВАННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОЇ МОДЕЛІ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

    М. О. Кисельов
    335-342

    В статті розглянуто роль і значення інституціонального розвитку у забезпеченні інноваційного зростання національної економіки. Проаналізовано недоліки ринкового та державного механізмів управління економікою за відсутності надійної інституціональної бази. Досліджується роль інституцій у забезпеченні ефективної взаємодії ринкових механізмів та державного регулювання економіки. Охарактеризовано взаємозалежність між інституціональним та економічним розвитком на прикладі економічної системи США. Визначено взаємозалежність між інституційним розвитком країн світу та характером міжнародної міграції капіталу і робочої сили в них. Обґрунтовано, що без сучасних інститутів навіть відтворення високих темпів зростання не забезпечить стійкого руху на шляху економічного і соціального прогресу. Виявлено причини того, чому економічні інституції в Україні знаходиться в зародковому і вкрай деформованому стані. Запропоновано модель конструювання такого інституційного народногосподарського середовища, яке відповідає найвищим критеріям сучасності і функціонує як самопідтримуюча система завдяки ефекту синергії, отриманому за рахунок взаємодії і взаємодоповнення відповідними інститутами. Обґрунтовано необхідність здійснення постійного моніторингу та стратегійної оцінки інституціональних передумов формування конкурентоспроможної моделі української національної економіки. Проаналізовано передумови, необхідні для активації банками своєї функції модернізації національної економіки України.

    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.29.2015.52332
  • ВПЛИВ ПРОМИСЛОВОГО ВИРОБНИЦТВА І ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ НА ІННОВАЦІЙНИЙ РОЗВИТОК

    Ю. В. Власенко
    343-349
    В статті розглянуто взаємозв’язок між інноваційним розвитком економіки та процесами, що відбуваються у національному промисловому виробництві та зовнішній торгівлі країни. Досліджено особливості трансформаційних процесів в економіці України при переході до ринкової економіки в контексті розвитку інноваційної складової. Виявлено ключові фактори, що призвели до занепаду інноваційного характеру розвитку економіки України в процесі ринкових трансформацій. Запропоновано періодизацію трансформаційних процесів вітчизняної економіки крізь призму інноваційного розвитку та проаналізовано кожен з етапів. Визначено деструктивні фактори впливу зовнішньої торгівлі на інноваційний розвиток національної економіки України. Досліджено динаміку проведення вітчизняними фахівцями науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт та використання результатів цих робіт національним виробничим комплексом України. Проаналізовано якісні зміни людського потенціалу України та їх вплив на результати інноваційного розвитку економіки в перехідний період. Розглянуто основні причини і наслідки триваючої кризи науково-технологічного розвитку виробничо-експортного потенціалу України. Досліджено структуру промисловості України за рівнем технологічності та наукоємності продукції, що виробляється. Виявлено найбільші перешкоди щодо провадження передових технологій у вітчизняному промисловому виробництві. Аргументується, що найгострішою проблемою промислового сектору вітчизняної економіки є його застаріла технологічна структура і низька готовність підприємств до технологічного оновлення та інноваційної активності
    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.29.2015.52333
  • АНАЛІЗ ЗАХОДІВ У СФЕРІ ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ

    C. О. Мащенко
    350-357
    У статті проаналізовані методичні положення оцінки енергозберігаючих заходів на регіональному рівні. Запропоновано задля біль повної оцінки включити до вже існуючої методики показники частки впровадження енергетичних ресурсі з впровадженням відновлювальних джерел енергії, рівня природоємності та інвестиціоємності ВРП. На основі проведених розрахунків розширених показників зроблено групування регіонів України за допомогою методу групування. Для цього проведено ранжування інтегральних індексів енергоємності, природоємності та інвестиціоємності  ВРП регіонів України, а також визначено сукупний індекс ВРП.  На основі сукупного індексу ВРП виокремлені 2 групи регіонів України з високим та низьким рівнем впровадження енергозберігаючих заходів. З групи регіонів з низьким рівнем впровадження енергозберігаючих заходів виокремлено 3 групи регіонів, а саме:  високоенергоємні, середньоенергоємні та низькоенергоємні Згідно розгрупуванню регіонів запропоновано зонування регіонів України за ознаками енергозбереження, в результаті якого виокремлено дві зони та три підзони регіонів України. Для виокремлених зон зроблений кореляційно- регресійний аналіз. Для побудови моделі було відібрано три показника, які характеризують та відображають стан енергозбереження регіонів України.  Зроблений висновок, що побудовані моделі можливо застосувати для вдосконалення регіональної політики у сфері енергозбереження в регіонах України.
    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.29.2015.52335
  • СУТНІСТЬ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ЕКОЛОГІЧНО ЧИСТОГО ВИРОБНИЦТВА НА ПІДПРИЄМСТВАХ МАШИНОБУДУВАННЯ

    А. В. Череп, В. В. Лашкарава
    358-366
    В статті наведено аналітичний огляд наукових підходів до сутності "екологічно чисте виробництво" (ЕЧП). Розглянуто аспект екологічної діяльності підприємств, спрямований на збереження і відновлення довкілля шляхом організації екологічно чистого виробництва, головних пріоритетів та принципів екологічно чистого виробництва та переваг які отримує підприємство, що впроваджує програми ЕЧВ у своїй діяльності,  визначено принципи, на яких ґрунтується чисте виробництво на підприємствах машинобудування, досліджено світовий досвід впровадження чистого виробництва на підприємствах машинобудування, визначено напрямки першочергового впровадження екологічно чистого виробництва на підприємствах машинобудування відповідно до пріоритетного забезпечення екологічної безпеки, розкрито існуючу проблему впровадження в промисловість екологічно чистого виробництва, визначено основний технологічний принцип чистого виробництва, визначено складові екологiзацiї виробництва на підприємствах машинобудування, досліджено основні моменти екологiзацiї виробництва на підприємствах машинобудування, досліджено принципи, на яких ґрунтується чисте виробництво на підприємствах машинобудування, визначено вектор розвитку, росту наукомісткості і технологічності машинобудування, визначено склад екологiзацiї та  виробничих ресурсів, досліджено сутність ресурсозбереження, склад та принципи, на яких ґрунтується чисте виробництво, показано пріоритетні напрями впровадження екологічно чистого виробництва, доведено важливість застосування техніко-технологічних і організаційно-економічних інновацій стійкого розвитку впровадження чистого виробництва на підприємствах машинобудування, розкрито особливості рішення екологічних проблем у рамках інноваційного підходу, доведено необхідність вивчення поступових екологічних інновацій, і передусім інструментів еко-ефективності і моделі «Чисте виробництво», потенційні можливості впровадження яких мають більшість вітчизняних компаній.
    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.29.2015.52336
  • ВПЛИВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ НА ІННОВАЦІЙНИЙ РОЗВИТОК ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА

    Л. Г. Капранова
    367-376
    В роботі визначено сутність терміну «інтелектуальна власність. Розглянуто підходи до його визначення. Наведено основні нормативні акти у сфері права інтелектуальної власності. Зазначено, що інтелектуальна діяльність - це творча діяльність, а творчість - це цілеспрямована розумова робота людини, результатом якої є щось якісно нове, що відрізняється неповторністю, оригінальністю, унікальністю. Чим вищий інтелектуальний потенціал індивідуума, тим цінніші результати його творчої діяльності - інтелектуальна власність. Визначено, що творча діяльність людини направлена на розробку і впровадження абсолютно чогось нового, чого ще не існувало в загалі. Тобто мова йде про інновації. Наведено спектр підходів до концептуалізації інновацій. Зазначено, що інновація – це: процес створення нових і якісне оновлення вже створених товарів, послуг, технології, методів управління та організації виробничого процесу, підготовки кадрів, які якісно впливають на процес виробництва, суспільний добробут та на навколишнє середовище. Наведено аналіз створення та використання передових технологій та об’єктів права інтелектуальної власності на підприємствах України. Зроблено висновок, що слабкий правовий захист інтелектуальної власності, та відсутність фінансової мотивації негативно впливає на інноваційний процес промислових підприємств в Україні.
    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.29.2015.52337
  • ПРО КОГНІТИВНИЙ ПІДХІД У РОЗВИТКУ ПРИБУТКУ МАЛИХ ПІДПРИЄМСТВ

    І. Ф. Марченко
    377-384
    Прийняття управлінських рішень в умовах невизначеності потребує нових методів та інструментарію обґрунтування. Когнітивне моделювання має знизити рівень невизначеності розвитку подій шляхом використання експертний оцінок, сценарного прогнозування розвитку проблемної ситуації та адекватного формування цільових орієнтирів. В статті розглядається застосування методології когнітивного моделювання дослідження процесів отримання прибутку малих підприємств та отримання прогнозу-сценарію поведінки динамічної системи. Метод когнітивного моделювання дозволяє провести аналіз факторів впливу, їх силу взаємодії, побудувати орієнтовно зважений граф факторів для динамічної слабоструктурованої системи. За допомогою когнітивного моделювання розроблена когнітивна карта ситуації, що представляє основні закони та закономірності ситуації. Згенерована та провірена гіпотеза про функціональну структуру ситуації, що спостерігається до отримання функціональної структури, що має пояснити ситуацію. Проведений когнітивний аналіз моделі прибутку малих підприємств, що полягав у дослідженні залежності системи, дослідженні причинно- наслідкових шляхів у моделі.
    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.29.2015.52338
  • ОСНОВИ ФІЛОСОФІЇ ТЕХНІЧНОЇ ТВОРЧОСТІ

    С. О. Білоус-Сергєєва
    385-388
    Розвиток техніки забезпечується філософським усвідомленням, філософія техніки, вона розвивається паралельно в повном взаємозв'язку з технічним прогресом і винахідником. Інженер високого классу формується з інженера - виробничника і повинен зосередити в собі навички і якості економіста і психолога, художника, механіка і технолога. Таку діяльність по праву можна назвати інженерним мистецтвом. Досліджуючи технічну творчість сучасна психологія ініціює відповідну філософську проблематику що неминуче потрапляє в сферу досліджень філософії техніки. Філософія техніки - це молода філософська дисципліна, звернена до дослідження технічного знання, аналізу та оцінці результатів технічної діяльності, а також прогнозуванню можливих соціальних перспектив технічного розвитку. Науково-технічний прогрес стимулює творче рішення мислення вчених, визначає творче ставлення людей до праці, суттєво впливає на ціннісні настанови людини, що орієнтується на сприйняття і практичне використання сучасних досягнень науки і техніки. Інтеграція науки і виробництва веде до того, що технічна творчість приймає характер наукового дослідження, а наукова творчість дедалі більше спирається на технічні засоби моделювання, дослідно-конструкторські розробки
    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.29.2015.52340
  • ДО МЕХАНІЗМУ РЕАЛІЗАЦІЇ СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ ДЕРЖАВИ В ПРОМИСЛОВОМУ РЕГІОНІ

    О. В. Сталінська
    389-395

    Незавершеність соціальної реформи, затяжна економічна криза викликали  підвищений інтерес у суспільства до соціальної політики,  породили ряд соціальних проблем в суспільстві, особливо в промисловому секторі, які приховують реальну небезпеку для стабільності розвитку підприємництва, соціальних відносин, загрозу граничної майнової поляризації громадян, поширення бідності. Для запобігання цих негативних процесів необхідно звернутися й розглянути механізм реалізації соціальної політики держави, особливо в промисловому секторі, що зрештою створить умови проведенню  економічних реформ  і соціальному прогресу.

    Посилена увага до соціальних питань зумовлена передусім входженням України в європейський простір, де  має бути  визначено, як і для більшості європейських країн, курс на соціально орієнтовану ринкову економіку -  поєднання принципу свободи ринку з принципом соціальної компенсації.

    Стратегічною метою розвитку нашої держави є збалансований (гармонійний, сталий, самовідтворювальний, екологобезпечний) розвиток держави – як розвиток, що забезпечує певний тип рівноваги, тобто баланс між його соціально-економічними і природними складовими.

    Україною здійснюються відповідні кроки щодо впровадження основної парадигми розвитку, визначеної сталим (збалансованим) розвитком. Перехід економіки України до концепції сталого розвитку потребує детального аналізу сучасного стану, механізмів реалізації соціальної політики,  тенденцій розвитку, що наочно представлено на прикладі гірничо-металургійного комплексу (ГМК), базовій галузі економіки України.

    Підприємства мають прямий і непрямий вплив на різні зацікавлені сторони в регіонах своєї присутності. Даний вплив охоплює соціальний, екологічний та економічний аспекти.

    Завдання ефективного та відповідального підприємства полягає в тому, щоб забезпечити регіональний розвиток і запобігти деградації за кожним із зазначених аспектів, тому що від цього прямо залежить сталий розвиток держави та планети в цілому.

    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.29.2015.52342
  • ОБГРУНТУВАННЯ І ВИБІР РІШЕННЬ ЩОДО ВПРВАДЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ НА ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

    М. В. Верескун
    396-403
    В роботі удосконалено методичний підхід до обґрунтування та вибору рішень про впровадження інформаційних систем в практику роботи промислових підприємств. Сутність запропонованого підходу полягає в тому, що процедуру обґрунтування та вибору рішень про впровадження інформаційних систем на промислових підприємствах пропонується проводити у три етапи з використанням методів багатокритеріального аналізу, статистичних та експертних методів. На першому етапі за допомогою інтерактивного методу зміщеного ідеалу з усієї множини варіантів обираються два найбільш прийнятних. Основною перевагою цього методу є використання методів багатокритеріального аналізу в нечітко-множинній постановці, що дозволяє застосовувати математичний апарат для вирішення слабо структурованих задач. На другому етапі, за допомогою компіляції статистичних та експертних методів, проводиться кількісна оцінка ризику по кожному з проектів та обирається проект з мінімальним ризиком. На третьому етапі здійснюється перевірка можливостей підприємства щодо можливостей прийняття відповідного рівня ризику та приймається остаточне рішення щодо впровадження певного варіанту інформаційної системи. Для цього пропонується використовувати відносний показник, що розраховується шляхом віднесення розміру власних коштів підприємства (включаючи амортизацію) до розрахованої величини ризику. Якщо отримане значення більше, або дорівнює 0,5, то впровадження обраної ІС вважається занадто ризикованим. Для спрощення переходу від теоретичних розробок до практичної реалізації методичного підходу в статті сформовано алгоритми реалізації кожного з етапів розробленого методичного підходу, які конкретизують використання різних методів в процесі обґрунтування та вибору рішень. Використання удосконаленого підходу дозволить підвищити якість та ефективність управлінських рішень.
    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.29.2015.52345
  • ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНІ ПЕРЕДУМОВИ РОЗВИТКУ ОСНОВНИХ ФОРМ ГОСПОДАРЮВАННЯ НА СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЯХ

    В. А. Ткачук
    404-412

    Агропромислове виробництво належить до найголовніших сфер, що формують економічний потенціал держави. Розвиток ринкових умов, конкуренції в аграрному секторі економіки призводить до створення різноманітних господарських формувань по всьому технологічному ланцюжку виробництва сільськогосподарської продукції, в тому числі на основі суб'єктів малого та середнього підприємництва. Оцінка економічної ситуації в країні свідчить про значне підвищення ролі основних форм господарювання серед всіх інших форм сільськогосподарського господарювання як особливого ресурсу, здатного забезпечити економічне зростання. На етапі трансформаційних перетворень розвиток суб'єктів малого і середнього підприємництва сприяє формуванню конкурентного середовища і раціональної структури економіки, утворенню середнього класу, пом'якшенню безробіття, росту дохідної частини бюджетів усіх рівнів і т.д. Окрім необхідності підвищення ефективності діяльності основних форм господарювання в сільській економіці необхідно визнати про необхідність розвитку малого та середнього бізнесу в неаграрній сфері в якості головного елемента диверсифікації економіки сільських територій для зростання добробуту сільських жителів, збереження сільських населених пунктів. 

    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.29.2015.52346
  • Дьякова М.С., Марченко Н.В. Трансформація раціоналізаторської пропозиції в інноваційний продукт

    М. С. Дьякова, Н. В. Марченко
    413-420
    У статті проведено моніторинг та аналіз інформаційного потоку з трансформації раціоналізаторської пропозиції в інноваційний продукт на залізничних підприємствах, який дозволяє узагальнити деякі ключові моменти. Також проведено аналіз того як раціоналізаторські пропозиції змінюються під впливом науки і стають частиною інноваційного процесу. Інноваційна діяльність на сьогоднішній день є складовою частиною підприємств у зв'язку з високо зростаючою конкуренцією на світовому ринку. На підставі проведеного авторами дослідження розкрита трансформація інтелектуальної власності в інноваційний продукт на залізничному підприємстві ВАТ «РЗД». Саме на великих підприємствах раціоналізаторська діяльність продовжує приносити вагомий внесок в економіку даних підприємств. Якщо взяти раціоналізаторську діяльність та раціоналізаторські пропозиції то можна побачити, що вони мають нову основу для свого розвитку і саме на цьому базується попит на науково-технічну продукцію та на раціоналізаторську діяльність. Авторами досліджені і проаналізовані проблеми характерні для цієї галузі. Доведено, що раціоналізаторська діяльність це як безперервний процес постійного вдосконалення. Раціоналізаторські пропозиції підвищують ефективність і конкурентоспроможність технологій, обладнання, поліпшення умов праці. Аналіз раціоналізаторської діяльності показав, відсутність закону «Про раціоналізаторську діяльність», що ускладнює роботу раціоналізаторів.
    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.29.2015.52348